Організація харчування учнів у школі

До харчування школярів у сучасних соціально-економічних умовах необхідна підвищена увага. Пояснюється це, по-перше, процесами росту і розвитку, що тривають, по-друге, інтенсифікацією навчального процесу, значними розумовими і фізичними навантаженнями, які супроводжуються істотними енерговитратами.

1.12.Для учнів усіх загальноосвітніх шкіл повинно бути організоване одноразове гаряче харчування.

Учні груп продовженого дня повинні забезпечуватися у школі дворазовим гарячим харчуванням (сніданок і обід).

1.13.Режим харчування учнів вдома і у школі повинен організовуватися з урахуванням рекомендованих інтервалів між їдою - не більше 4 годин.

Необхідно чітко організувати харчування у школі. Учні початкових класів харчуються на другій 20-хвилинній перерві. Для них повинно організовуватися завчасне накриття столів. Найбільш правильною і зручною формою організації раціонального харчування у школах є приготування комплексних сніданків та обідів з розрахунком за допомогою абонементів.

Особливу увагу слід приділити харчуванням дітей і підлітків у літній період, оскільки в цей час діти витрачають більше рухової енергії, а максимальне перебування на відкритому повітрі сприяє підвищенню обміну речовин і збільшенню потреби в їжі. Тому калорійність добового раціону повинна бути підвищена на 10-15%, а харчування повинне мати білково-вуглеводну і вітамінну спрямованість (м'ясні, рибні, молочні продукти, свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень).

Організація фізичного виховання учнів

Для гармонійного розвитку дітей важливе значення має їх фізичний розвиток. Впровадження фізичних вправ у повсякденне життя школярів досягається і забезпечується ефективністю уроків фізкультури, змістом і об'ємом фізкультурно-оздоровчих елементів у режимі дня, з широким залученням учнів у різні форми позакласної і позашкільної фізкультурної роботи.

Основною формою фізичного виховання учнів є уроки фізкультури з обов'язковим залученням всіх учнів і за можливістю на відкритому повітрі.

Уроки фізкультури у школі проводяться двічі на тиждень з перервами в один-два дня, здвоєні уроки допускаються тільки з лижної підготовки і плавання.

Небажано проводити уроки фізкультури у першу і останню годину навчального дня, оскільки це знижує їх позитивний вплив на працездатність учнів.

Фізкультурно-оздоровчі заходи включають проведення гімнастики до початку навчальних занять. Її необхідно проводити на відкритому повітрі, а при поганій погоді – у провітрених коридорах і рекреаціях, але не у класних кімнатах. Тривалість гімнастики повинна бути не більше 6-7 хвилин, а для учнів початкових класів – 5-6 хвилин.

Фізкультурні хвилини або паузи проводяться для учнів безпосередньо у класах і навчальних кабінетах тривалістю 1,5-2 хвилини. Доцільніше проводити їх при появі в учнів ознак стомлення (через 20-25 хвилин після початку уроку). Як правило, це прості вправи, що враховують характер занять на конкретному уроці. Після письмової роботи слід включати вправи з розгинанням і згинанням пальців, вільним трясінням рук і особливо кистей. Після тривалого сидіння – вправи для м'язів спини: потягування, нахили, прогинання з диханням через ніс. При роботі стоячи – вправи для м'язів ніг і ходьба на місці. Для учнів початкових класів – активне згинання і розгинання пальців рук у положенні стоячи. Кожна фізкультурна хвилинка включає 3-4 вправи, що повторюється 4-6 разів.

Ефективним засобом профілактики перевтоми учнів і збереження у них високого рівня працездатності впродовж усього навчального дня є організація рухливих ігор, особливо на подовжених перервах.

У групах продовженого дня спортивну годину проводить викладач при консультації вчителя фізкультури і медичного працівника школи.

Позакласна спортивно-масова робота включає організацію занять у спортивних секціях школи, а також днів здоров'я і спорту. Ця робота здійснюється викладачем фізкультури на основі самодіяльності учнів. Основним критерієм роботи спортивних секцій у школі є їх масовість. Для цього створюються різні секції із зручним для учнів графіком: 2-3 заняття на тиждень, тривалість кожного 1-1,5 години.

Зміст днів здоров'я і спорту включає: піші прогулянки і туристичні походи, рухливі та спортивні ігри, катання на санках, лижах, ковзанах. При цьому слід враховувати, що участь у них учнів 1-3 -х класів не повинно перевищувати 3 години на день; школярів 4-7-х класів – 4 години; 8-11-х класів – 5 годин.

Позашкільна спортивно-масова робота організовується спортивно-масовими організаціями, профспілками при постійному контакті зі школою та батьками. Вона об'єднує діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), спортивно-оздоровчих таборів, туристичних клубів, дитячих спортивних секцій при стадіонах, водних станціях, плавальних басейнах.

Необхідно мати на увазі, що існують вікові межі для зарахування дітей у навчально-тренувальні групи з окремих видів спорту, які затверджені державними спортивними органами і органами освіти та узгоджені з органами охорона здоров'я.

Регулярні тренувальні заняття дітей раннього віку (7-8 років) допускаються тільки у тих видах спорту, які переважно розвивають спритність та координацію (художня гімнастика, плавання, фігурне катання на ковзанах). Такими ж видами спорту, які пов'язані з прискореним розвитком сили і витривалості можна починати займатися лише з 12-13 років. Ці відмінності ґрунтуються на вікових особливостях розвитку окремих фізіологічних систем організму дітей і підлітків.

Слід враховувати, що спортивна спеціалізація і залучення дітей до офіційних спортивних змагань допускається тільки після двох-трьох років початкової підготовки. Принцип поступовості повинен дотримуватися як відносно тренувальних навантажень, так і участі дітей в офіційних змаганнях.

Останніми роками набули досить широкого поширення приватні спортивні клуби, секції спортивних танців, силового єдиноборства. Ці організації повинні обов'язково мати ліцензію державних органів, дозвіл органів санепіднадзору на відкриття і діяльність та бути укомплектовані тренерами-педагогами, що мають спеціальну професійну освіту.