Введення у шкільну гігієну

Процеси, що відбуваються останніми роками у соціально-економічній сфері, охороні здоров'я, разом з хімічним і фізичним забрудненням об'єктів навколишнього середовища, привели до значних як кількісних, так і якісних змін у стані здоров'я населення. Серед всіх вікових груп населення особливе місце займають діти, організм яких знаходиться у стадії зростання та розвитку і найбільш чутливий до дії як позитивних, так і негативних чинників.

З умов, що сприяють формуванню неповноцінного здоров'я дитячого населення, особлива роль відводиться екологічному неблагополуччю на фоні різкого погіршення соціально-побутових умов життя, в першу чергу – неповноцінного харчування з недостатністю білкового і вітамінно-мінерального компонентів.

Відомо, що вплив несприятливих чинників на дитячий організм виявляється, перш за все, порушеннями закономірностей росту і розвитку. Патологія розвитку є найбільш специфічним для дитячого організму феноменом взаємодії навіть з мінімально несприятливим середовищем.

Враховуючи негативну спрямованість динаміки показників росту і розвитку дітей шкільного віку як віддзеркалення комплексу несприятливих соціально-економічних перетворень у суспільстві, на фоні яких все більше посилюється негативний вплив екологічного неблагополуччя, необхідна реалізація програм як з проведення першочергових природоохоронних заходів у зонах найбільшого екологічного неблагополуччя, так і програм профілактично-оздоровчого характеру.

Для припинення високих темпів погіршення здоров'я і розвитку дитячого населення як резерву трудового і дітородного потенціалу на фоні інерційних процесів соціально-економічного і екологічного неблагополуччя необхідно розробити і реалізувати заходи у наступних напрямах:

• зі зниження антропотехногічного забруднення об'єктів навколишнього середовища;

• з підвищення заходів санітарного і соціального захисту осіб, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;

• з організації заходів соціального захисту всіх дітей, починаючи з раннього віку;

• з вдосконалення системи профілактичних і оздоровчих заходів.

У системі профілактичних і оздоровчих заходів особлива увага на сучасному етапі повинна бути приділена:

1. Оптимізація гігієнічних умов навчання і виховання дітей.

2. Вдосконаленню методики і якості проведення щорічних медичних профілактичних оглядів у школі.

3. Вдосконаленню системи оздоровлення всіх дітей і особливо дітей групи ризику.

I. В оптимізації умов навчання і виховання дітей істотне значення належить виконанню гігієнічних вимог:

• до організації і проведення процесу;

• до організації і використання позанавчального часу школярів;

• до організації харчування школярів у школі;

• до організації фізичного виховання учнів.

ПЛАН:

1. Організація проведення навчального процесу у школі;

2. Організація позакласного часу школярів;

3. Організація харчування школярів;

4. Організація фізичного виховання школярів.

5. Організація проведення щорічних медичних профілактичних оглядів у школярів.

6. Організація оздоровлення дітей і дітей, що входять до групи ризику.

Організація навчального процесу у школі

У кожній загальноосвітній школі при розробці навчального плану необхідно передбачати дотримання норм максимально допустимого навантаження школярів. Для всіх сучасних загальноосвітніх шкіл з різними видами навчання встановлюється наступна максимально допустима кількість годин на тиждень (з урахуванням його тривалості) залежно від віку і року навчання.

Максимально допустима	кількість годин на тиждень при різній його тривалості
Класи	Максимально допустиме тижневе навантаження у годинах
	При шестиденному тижні При п'ятиденному тижні
Трьохрічна початкова школа
1-3 25 22
Чотирьохлітня початкова школа
1	22	20
2-4	25	22
5	31	28
6	32	29
7	34	31
8-9	35	32
10- 11	36	33

Години факультативних, групових і індивідуальних навчань у школах повинні входити у загальний об'єм максимально допустимого навантаження учнів.

Забороняється вводити п'ятиденний навчальний тиждень для 5-11-х класів всіх видів загальноосвітніх шкіл з поглибленим навчанням. Для решти шкіл організація навчальних занять за п'ятиденним навчальним тижнем припустима за умови роботи школи не більше ніж у дві зміни.

Навчальні заняття у школах повинні починатися не раніше 8 години, а краще у 8 годині 30 хв.

При організації занять у дві зміни ранній початок несприятливо позначається на школярах, особливо молодших, які займаються у першу зміну, оскільки приводить до недосипання і зниження працездатності.

При двозмінній організації занять для початкових класів початок уроків рекомендується починати на годину пізніше, тобто у 9 годині. При роботі шкіл в одну зміну заняття доцільно починати у 9 годині - 9 годині 30 хв., що дозволить збільшити тривалість нічного сну.

У загальноосвітніх школах, що працюють в дві і більше зміни, учні початкових, п'ятих, випускних (9-11-х) та класів компенсуючого навчання повинні займатися тільки у першу зміну. Заняття учнів з поглибленим вивченням навчальних програм також повинні бути організовані у першу зміну. У решти класів заняття повинні періодично чергуватися, щоб школярі не займалися низку років підряд у другу зміну.

Заняття другої зміни повинні закінчуватися не пізніше 18 години 30 хв.

Перерва між першою і другою змінами повинна бути не менше 40-50 хв. Тривалість уроку в школі не повинна перевищувати 45 хвилин. У зв'язку з інтенсифікацією навчального процесу останніми роками у багатьох школах практикується тривалість уроків 40 хвилин.

У початкових класах повинен використовуватися "ступінчастий" режим тривалості навчальний занять з поступовим нарощуванням навантаження і тривалості уроків.

Перший клас:

• У першій чверті – 3 уроки по 35 хвилин;

• У другій чверті – 4 уроки по 35 хвилин;

• У другому півріччі – 4 уроки по 40 хвилин.

У 2-3-х класах – 4-5 уроків по 40 хвилин.

Для дотримання такої тривалості уроків класи початкової школи необхідно розташовувати в окремому крилі або блоці навчальної будівлі.

При такому режимі навчальних занять у школярів початкових класів зберігається стійкий рівень фізіологічних функцій і хороша успішність. При двозмінних заняттях останні уроки другої зміни, як правило, проходять на фоні різкого зниження працездатності школярів, тому шості і, особливо, сьомі уроки гігієнічно доцільно скоротити до 40-35 хвилин. При цьому категорично забороняється скорочувати перерви до 5 хвилин, що досить часто практикується у школах при проведенні занять в осінньо-зимовий період.

Для підтримки працездатності учнів на високому рівні впродовж навчального дня важливе значення має організація відпочинку – перерв між уроками, тривалість яких не може бути менше 10 хвилин. У середині навчального дня влаштовується одна велика перерва у 30 хвилин. З гігієнічної точки зору доцільніше замість однієї тридцятихвилинної перерви організувати дві перерви по 20 хвилин (після другого і третього уроків). При цьому для школярів початкових класів влаштовують гаряче харчування після другого уроку, а для середніх і старших класів – після третього уроку.

Обов'язковою умовою правильної організації всіх перерв є використання їх для перебування школярів на відкритому повітрі і організації активного відпочинку учнів початкових класів під контролем педагогів.

При складанні розкладу уроків обов'язково необхідно враховувати динаміку зміни працездатності і фізіологічних функцій учнів впродовж навчального дня і тижня. Поєднання предметів у режимі навчального дня можуть бути різноманітними, проте, з гігієнічних позицій можна виділити раціональніші поєднання, які сприяють збереженню працездатності учнів до кінця занять.

При складанні шкільного розкладу необхідно враховувати важкість предметів та переважання статичного і динамічного компонентів під час занять. Динамічний компонент переважає на уроках фізкультури, ритміки, праці, співу, які при внесенні у розклад і правильній їх організації знімають утому, що виникла на попередніх заняттях.

Як оцінку загальноосвітніх предметів можна використовувати бальну шкалу І.Г.Сивкова.

Математика, російська мова (для національних шкіл) 11 балів Іноземна мова 10 балів Фізика, хімія 9 балів Історія 8 балів Рідна мова, література 7 балів Природознавство, географія 6 балів Фізкультура, ритміка 5 балів Праця 4 бали Креслення 3 бали Малювання 2 бали Спів 1 бал

Додатком до таблиці І.Г.Сивкова можуть служити дані опитування учнів сучасних загальноосвітніх шкіл, які до важчих предметів відносять інформатику, профілюючі дисципліни та нові для них предмети, які слід оцінювати не менш ніж у 10 балів.

У розкладі уроків для молодших школярів основні предмети повинні розташовуватися на 2-3-х уроках, а для учнів середніх і старших класах – на 2-3-4-х уроках, тобто проводити їх слід у період найбільш високої працездатності учнів. Не рекомендується включати у розклад два-три важкі уроки підряд.

Найбільш раціональним є чергування предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками праці, фізкультури, ритміки, співу, малювання, що дозволяє учням переходити з розумової на фізичну діяльність, що є, з одного боку, активним відпочинком, а з іншої – дозволяє підтримувати високий рівень працездатності протягом як навчального дня, так і всього тижня.

Працездатність школярів зазнає зміни не тільки протягом дня, але і протягом навчального тижня. Знижений рівень працездатності відмічається у понеділок та п'ятницю, найбільш високий – у середині тижня. Враховуючи це, рекомендується у вівторок і (або) середу включати у розклад предмети, що вимагають найбільшої напруги уваги і пам'яті. Виклад нового матеріалу контрольні роботи слід проводити на 2-4-х уроках у середині навчального тижня.

Внесення у розклад здвоєних уроків забороняється у початковій школі. Для учнів 5-9-х класів здвоєні уроки допускаються для проведення лабораторних, контрольних робіт, уроків праці і домоведення, фізкультури (лижі, плавання).

У старших класах (10-11) здвоєні уроки допускаються з основних і профільних предметів.

Для учнів, які бажають поглибити свої знання з окремих предметів фізико-математичного, хіміко-біологічного, суспільно-гуманітарного циклів, у школах організовуються факультативні заняття, що передбачають додатково у 7-9-х класах 2 години та у 10-11-х – 4 години на тиждень понад обов'язкового типового навчального плану. Шкільний розклад уроків повинен складатися окремо для обов'язкових і факультативних занять. Факультативні заняття проводяться для груп учнів не менше 10 чоловік. Забороняється використовувати факультативи для додаткових занять та занять з учнями, що відстають. Факультативні заняття слід проводити у дні з найменшою кількістю обов'язкових уроків. Між початком факультативних і останнім уроком обов'язкових занять повинна дотримуватися перерва тривалістю 45-60 хвилин.

Наповнюваність початкових і випускних класів не повинна перевищувати 25 чоловік, у середніх класах (5-8) допускається до 30 чоловік.

У класах компенсуючого навчання кількість учнів не повинно перевищувати 20 чоловік.

У статуті кожної школи повинна бути обов'язково вказана максимально допустима кількість учнів у початкових, середніх і старших класах.

Тривалість уроків у класах компенсуючого навчання повинна бути не більше 40 хвилин.

Коректувально-розвиваючі заняття повинні входити в обсяг максимально допустимого тижневого навантаження, встановленого для учнів кожного віку.

Незалежно від тривалості навчального тижня денне навантаження учнів компенсуючих класів повинно складати не більше 4-5 уроків у початковій школі і не більше 6 уроків в основній школі.

Для збереження оптимального рівня працездатності протягом тижня учні компенсуючих класів повинні мати у розкладі полегшений навчальний день посеред тижня (середа або четвер).

З метою реабілітації здоров'я і скорочення термінів адаптації до вимог школи учні компенсуючих класів повинні бути забезпечені у школі необхідною медико-психологічною допомогою (педіатр, психолог, логопед), спеціально підготовленими педагогами, технічною і наочною допомогою, підключенням батьків до процесу навчання дітей.

У більшості шкіл створюються і діють групи подовженого дня для учнів 1-8-х класів, що передбачають перебування дітей у школі протягом 9-10 годин. Їх робота будується відповідно до Методичних вказівок "Організація і режим роботи груп продовженого дня". Кількість учнів у цих групах не більш 25 чоловік. Відкриття груп подовженого дня у школах вирішується територіальними органами санепіднадзору за наявності необхідної матеріально-технічної бази (приміщення, устаткування, кадри та ін.) і за умови, що це не призведе до збільшення змін занять у школі.

Основні положення про групи продовженого дня передбачають: після закінчення основних занять перерва у 1-1,5 години, під час якої діти повинні відпочити переважно на відкритому повітрі та пообідати. Для першокласників передбачається денний сон протягом 1-1,5 годин. Самопідготовку для школярів, що навчаються у першу зміну, рекомендується проводити з 16 годин, а для школярів другої зміни – з 10 годин. Тривалість самопідготовки для першокласників 1 година; для 2-3-х класів – 1,5 години; для 5-8-х класів – 2-2,5 години. Для першокласників у першому півріччі самопідготовка не проводиться, а замість неї організовуються прогулянки.

Підвищена увага повинна приділятися режиму дня в екзаменаційний період у зв'язку з напруженою розумовою діяльністю, емоціями, пов'язаними з підготовкою і складанням іспитів у поєднанні з пониженою працездатністю наприкінці навчального року.

Режим дня у період підготовки до іспитів не повинен різко відрізнятися від режиму у звичайні навчальні дні (пробудження, відхід до сну, їжа, прогулянки на відкритому повітрі). Готуватися до іспитів слід у періоди найбільшої біологічної активності, тобто у ранкові години (9-12 годин). Через кожну годину занять необхідно влаштовувати короткі перерви (5-10 хвилин), а після 2,3-3 годин занять – другий сніданок та тривалий відпочинок на відкритому повітрі. Після відпочинку заняття продовжуються ще протягом 2-3 годин. Потім обід і відпочинок (бажано зі сном протягом години) і перебування на відкритому повітрі. Потім з 16-17 години знов заняття протягом 2-3 годин.

У період підготовки до іспитів школярі звільняються від інших занять, окрім консультацій. У цей період не рекомендуються відвідування масових культурно-розважальних заходів; бажане зниження тривалості та інтенсивності спортивних навантажень.