110. Поняття та особливостіадмініструванняподатків та зборів як елементподатковаїсистемиУкраїни.

Юридична категорія «адміністрування податків» поки що не знайшла свого адекватного, продуманого визначення, хоча досить часто використовується політиками та урядовцями, при цьому виявляється нетотожне розуміння її змісту. Для наукової літератури це поняття також є новим.

Адміністрування  податків, зборів та інших обов'язкових платежів (податкове адміністрування* слід розуміти як управлінську діяльність публічно-правового характеру, що здійснюється податковими органами, іншими органами державної влади в межах їх компетенції та суб'єктів господарювання, щодо формування державних доходів з метою реалізації функцій податків, яка включає в себе здійснення ними попереджувально-контрольних, адміністративно-примусових, адміністративно-корпоративних та інших функцій зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів у порядку.

Адміністрування податків згідно широкого підходу до визначення податкової системи включається до її складу. Адміністрування регулює організаційно-управлінську діяльність контролюючих органів, яка за­безпечує застосування податково-правових норм, тобто процедурне регулю­вання податкових відносин.

Слід зазначити, що частина науковців зазначають, що нормами розділу II Податкового кодексу фактично регулюються податкові процедури, які деталізують дії плат­ників та контролюючих органів при справлянні податків та зборів. Йдеться про облік платників податків, визначення суми податкових чи грошових зобов'язань платника податку, порядок сплати податків та зборів, податкову звітність, погашення податкового боргу платників, податковий контроль, оскарження рішень контролюючих органів та відповідальність за порушення податкового законодавства. Проте,Податковий кодекс України не містить поняття “податковий процес”, хоча використовує термін, який за своїм змістом подібний до нього. Це – “адміністрування податків”, яке активно використовується у текстах підзаконних нормативних та розпорядчих актів, особливо органів державної податкової служби.

Метою адміністрування податків є забезпечити виконання платником податків його податкових обов’язків в цілому і, виконання податкового зобов’язання зокрема. Платник податків є не об’єктом, а суб’єктом цієї діяльності.

Адміністрування податків здійснюється спільними діями контролюючих органів, платників податків та пов’язаних з ними осіб. Тому податковий процес можна визначити як врегульований нормами податкового законодавства порядок діяльності учасників податкових правовідносин, спрямований на ефективну реалізацію податково-зобов’язальних і податково-деліктних правових відносин.

111. Облік платників як елемент податкового адміністрування.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний стати наоблік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Стадії податкового обліку:

1* стадія постановки на облік платника податків. Фактично в цьому випадку здійснюється легалізація суб’єкта, наділення його податковими правами і обов’язками;

2* стадія уточнення, коректування відомостей про платника податків. Такі дії можуть бути пов’язані з необхідністю зміни територіальності податкового обліку і реалізуються в знятті платника з обліку в одному територіальному податковому органі та постановці на облік в іншому;

3* стадія зняття з податкового обліку. Пов’язана або зі змінами місця обліку платників податків, або з припиненням діяльності та оподаткування такої особи[2].

В залежності від особи платника податків податковий облік поділяється на два типи:

• облік платників податків-фізичних осіб;

• облік платників податків-юридичних осіб.

Кожний із зазначених типів, в свою чергу, поділяється на загальний та спеціальний.

Всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, який формує та веде центральний орган державної податкової служби.

До облікової картки фізичної особи-платника податків та повідомленнявноситься анкетні дані платника податку.

До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: - джерела отримання доходів; - об’єкти оподаткування; - сума нарахованих та/або отриманих доходів; - сума нарахованих та/або сплачених податків; - інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.

Фізична особа-платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент*, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи-платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа-платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Спеціальному обліку платників податків-фізичних осіб підлягають фізичні особи-підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність. Такий облік має назву облік самозайнятих осіб.

Взяття на облік фізичних осіб-підприємців в органах державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення*або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем постійного проживання.

В розгляді документів може бути відмовлено у разі:

- наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;

- коли документи подані за неналежним місцем обліку;

- коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Взяття на обліксамозайнятої особи здійснюється органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратораабо прийняття заяви. Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається* таким особам наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: - визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності – з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду; - смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Загальний податковий облік платників податків юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, визначених законодавством України.

Спеціальний податковий облік платників податків-юридичних осіб включає податковий облік великих платників податків. Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу державної податкової служби про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби.

Підставами для зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: - повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.