- •109. Юридичнаконструкціяподатку.
- •110. Поняття та особливостіадмініструванняподатків та зборів як елементподатковаїсистемиУкраїни.
- •111. Облік платників як елемент податкового адміністрування.
- •112. Листування з платником. Податкова адреса. Податкові консультації.
- •113. Процедура узгодження та виконання податкового зобов’язання.
- •114. Процедура погашення податкового боргу.
- •115.Процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання. Оскарження рішень контролюючих органів.
- •116. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.
- •117. Правове регулювання податку на прибуток підприємств.
- •3) У розмірі, що дорівнює 200% – для платника податку, який є:
- •118. Плата за землю та її місце в податковій системі України.
- •1) П’ять категорій фізичних осіб:
- •119. Правове регулювання податку на додану вартість.
- •3) Постачання таких послуг:
- •120. Юридична конструкція акцизного податку.
116. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.
Податок на доходи фізичних осіб, відповідає принципам загальності та соціальної справедливості оподаткування, тому що будь-яка фізична особа залучається до сплати цього податку за наявності об’єкта оподаткування.
Платник податку.
Податок на доходи фізичних осіб сплачують особи, які є податковими резидентами України, а також особи, які не є податковими резидентами України, але мають дохід.
Правовий статус платників даного податку залежить від того, чи є фізична особа податковим резидентом. Резидентами є фізичні особи, які мають місце проживання в Україні або сумарно не менше 183 днів протягом календарного року перебувають на її території. Нерезидентами єособи, які не відповідають зазначеним умовам та не є громадянами України.
Головна відмінність між резидентами та нерезидентами полягає в обсязі виконуваного податкового зобов’язання. Резиденти сплачують податок з усіх видів доходів, незалежно від території їх отримання, тобто несуть повний податковий обов’язок. Нерезиденти сплачують податок тільки з тієї частини доходів, яка була отримана з джерел в Україні, тому вони несуть обмежений податковий обов’язок.
Не є платниками даного податку нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні і мають дипломатичні привілеї та імунітети.
Об’єктом податку резидента є:
1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
2. доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
3. іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний або чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки звітного року.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів:
- які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів,
- які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу,
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.
Звільняються від оподаткування: суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державні пенсії, компенсаційні виплати, аліменти, суми державних премій або стипендій України.
Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку у зв’язку з придбанням товарів у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Право на податкову знижку має виключно резидент України.
До податкової знижкиможна включити:
1) частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;
2) суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
3) суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Податкова соціальна пільга – це сума на яку платник податку має право зменшити свій місячний оподатковуваний дохід, що був отриманий з джерел на території України у вигляді заробітної плати.
Право на застосування податкової соціальної пільги маєвиключно найманий працівник, що отримує дохід лише у вигляді заробітної плати, якщо її місячний розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму.
Для окремих категорій осіб встановлено право на підвищений розмір податкової соціальної пільги:
1) у розмірі, що дорівнює 100% – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину;
2) у розмірі, що дорівнює 150% – для платника податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до І або ІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
