2.3. Сегментація типів змк в медіапросторі України
ЗМК в Україні, як і всі медіа за кордоном, знаходяться в процесі трансформації, яка носить структурний і функціональний характер. З середини 1990-х років з’явилися перші інтернет ЗМК: он-лайн газети, інформаційні агентства. Деякі з них існували незалежно від традиційних видів ЗМК (преса, радіо, ТБ), як наприклад Українська правда, або були доповненням до друкованої версії видань – «Дзеркало тижня», «Сегодня», «Коментарі» та інші. Пізніше на ресурсах стали з’являтися pdf-версії друкованих видань, на сайти стали завантажувати аудіо та відео. З початку 2000-х з’явилися текстові трансляції, а пізніше і інтернет мовлення телевізійних каналів і радіо. З 2006 року, у зв’язку з розвитком соціальних сервісів, журналісти та ЗМК стали заводити свої персональні сторінки і спільноти і охоплювати соціальні мережі та блоги зсередини. З розвитком проникненням в мережу пристроїв (планшети і смартфони) сайти стали створювати мобільні версії своїх інтернет ресурсів та додатки на пристрої, а до 2012 року стали переробляти сайти під адаптивну або «гумову» верстку, коли ресурс автоматично видозмінюється під параметри пристрою, з якого ведеться перегляд. ЗМК продовжували розподілятися по сегментах, які виникали під впливом споживчих уподобань аудиторії. У підсумку, можна стверджувати те, що сучасну структуру і функціональність ЗМК визначає аудиторія, технологічна революція і особливості рекламного ринку.
У період з першого по 20 травня нами було проведено он-лайн опитування. Для цього була створена анкета через спеціалізовані сервіси Google.docs, що дозволяє аналізувати та опрацьовувати отримані данні. В ході он-лайн опитування було опитано 108 респондентів віком від 12 років – див. рис. 2.5. [9].
Рис. 2.5. Розподіл респондентів за віком.
Гендерний склад: 55,7% чоловіків і 44,3% жінок. 60,7% респондентів мають вищу освіту, 22,4% неповну вищу, 10,3% професійно-технічну, 11,2% середню, а 0,9% неповна середня – див. рис. 2.6.
Рис. 2.6. Показники освіти респондентів.
За результатами авторського он-лайн опитування «Трансформація українських ЗМК» було виявлено ряд характерних особливостей в сприйнятті українцями засобів масової комунікації та споживанні інформації.
Більше половини опитаних, 56,1% респондентів, відповіли, що за останній місяць читали друковані ЗМК. Це означає, що друковані ЗМК ще користуються попитом. Газети і журнали рано залишати в минулому. Друковані ЗМК перебувають у пошуку нових ринків збуту і способів поширення. Так, наприклад, багато видань співпрацюють з авіакомпаніями через поширення в залах очікування і на бортах літаків, кафе і ресторанами через стійки з пресою, ВНЗ, бізнес-центрами та іншими організаціями, в результаті домовленості з якими буде отримана майданчик для поширення.
Найпопулярнішим способом розповсюдження друкованих ЗМК стало «безкоштовно, на стійках, в громадських місцях, на роботі», так відповіло 29% респондентів. «Безкоштовно, у родичів, друзів, знайомих» друковані ЗМК отримало 22,4% . І, «платна підписка на друковане видання» обрало 17,8% – див. рис. 2.7.
Рис. 2.7. Розподіл відповідей на питання «Де ви брали/купували друковні ЗМК (газети, журнали) за останній місяць?»
Таким, чином, можна зробити висновок про те, що безкоштовне розповсюдження друкованих видань стає основним способом отримання читачами газет і журналів. Серед подібних видань відома газета «Вести» яка частіше всього поширюється в громадських місцях та метро.
Поступово читацька аудиторія звикає до доступності друкованих ЗМК, що в певній мірі негативно впливає на мотивацію при покупці газет і журналів у роздрібних точках продажу або при підписці.
Додатки українських ЗМК на своїх мобільних пристроях (смартфонах і планшетах) використовує 51,4% відповіли, 93% з них припадає на вікову групу 18-44, що підтверджує загальну тенденцію переходу молодої активної аудиторії до електронних ЗМК та нових засобів трансляції, таких як смартфон та планшетний комп’ютер.
ТАБЛИЦЯ 2.1.