Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви переглядаєте електронні змк через зазначені нижче пристрої?».

	Варіант	Кожен день	2-4 рази на тиждень	1 раз на тиждень і менше
1	Стаціонарний комп’ютер	23,1%	11,1%	4,6%
2	Ноутбук	40,7%	30,6%	10,2%
3	Планшет	22,2%	15,7%	9,3%
4	Смартфон	48,1%	12%	8,3%

З наведених вище даних можна виявити тенденцію активного споживання інформації за допомогою комп’ютерів і мобільних пристроїв. Споживання інформації у респондентів в більшості випадків відбувається «кожен день». У загальній складності серед тих, хто відповів, електронні ЗМК переглядають (вибрані перші три відповіді) за допомогою смартфону – 48,1%, ноутбука – 40,7%, стаціонарного комп’ютера 23,1%, планшету – 22,2%. Слід відзначити високу ступінь входження в інтернет через ноутбуки та смартфони.

Попит на сучасні гаджети стимулює виробництво відповідного програмного продукту. Це дає можливість успішної монетизації контенту електронних ЗМК. Створюються програми для смартфонів і планшетів на Apple iOS, Android, Symbian OS, Windows Phone і інших операційних системах. Додаток для мобільних пристроїв: смартфонів і планшетів використовує 51,4% з усього числа респондентів, 93% з них припадає на вікову групу 18-44, що підтверджує загальну тенденцію переходу молодої активної аудиторії до електронних ЗМК та нових засобів трансляції, таких як смартфон та планшетний комп’ютер.

РОЗДІЛ 3.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ЗМК:

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ

3.1. Основні фактори які формують

пострадянський медіапростір в Україні

ЗМК в пострадянській Україні зазнали істотних трансформацій якісного і кількісного характеру. Провідними факторами змін стану інформаційного поля друкованих ЗМК виступили зміни політичної системи та економічних відносин у суспільстві.

Змінилася кон’юнктура, були проголошені ринкові відносини і гласність. Розширився політичний спектр, виникла велика кількість соціальних груп, що мають різноспрямовані інтереси. Все це послужило початком для нового етапу в розвитку приватних ЗМК.

Отже, дослідження і аналіз відповідних джерел демонструє, що на трансформацію ЗМК в Україні насамперед вплинули економічний, політичний, соціальний і технологічний фактори.

3.1.1. Економічний чинник

В рамках цього досить складного фактора ми виділяємо головне – зміна відносин власності. В СРСР існували ЗМК, які належали державним і громадським організаціям. У пострадянській Україні з’являються нові «гравці» на ринку медіа – приватні особи, в процесі приватизації утворюють закриті та відкриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, спільні підприємства. Починаючи з серпня 1991 року, українські ЗМК набувають статус «незалежних», до середини 1990-х років власниками більшості медіа виступають різні великі бізнес-структури. Кількість державних ЗМК та фінансування медіа у зв’язку з появою нових власників та економічною ситуацією в країні стало скорочуватися. У середині 1990-х років почав складатися конкурентний ринок ЗМК.

Власниками ЗМК в країні стають не лише державні організації та відомства. У 90-ті вже існували медіа, з’явилися і створені з нуля, стали переходити до рук політичних партій і рухів, бізнес-співтовариств і структур. Найчастіше першими особами в даній сфері ставали і приватні власники, такі як І. Коломойський, Д. Фірташ, С. Льовочкін, В. Пінчук, Р. Ахметов, С. Курченко, П. Порошенко. Незабаром в журналістському побуті з’являються терміни медіамагнат і медіахолдинг.

Пізніше з’явилися наступні медіа-групи:

1. UA Іnter Medіa Group: Інтер, НТН, К1, К2, «Ентер-Фільм», «Мега», «ZOOM», «Піксель»;

2. StarLіghtMedіa: ІCTV, СТБ, Новий, QTV, М1 і М2;

3. «1 + 1 Medіa»: 1 + 1, 1 + 1 Іnternatіonal, ТЕТ, 2 + 2, «Плюсплюс»;

4. Медиа группа «Украина»: телеканал «Україна», «Футбол», «Донбас», «Сигма ТВ», «Сфера ТВ», «34», «НЛО ТБ».

На фоні розвитку об’єднаних в медіагрупи і холдинги комерційних ТВ-каналів і радіостанцій, особливо впадає в очі роль аутсайдера, яка випадає сьогодні державним телебаченню і радіомовленню. Так, телеканал «Перший національний», за даними Gfk Ukraine Media, в 2013 року мав середньодобову частку в аудиторії 18+ у містах із населенням більше 50 тисяч. В районі одного відсотка і фактично ставився до каналів «другого ешелону», що підтверджує і його рейтинг того часу [40]. Якщо дослідити ситуацію в цілому, то серед основних причин такого становища, крім хронічних проблем з бюджетним фінансуванням, виявляться прорахунки у виробленні економічно вигідною бізнес-моделі їх діяльності, її «напівкомерційний» характер [31].

У 2015 році був прийнятий закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення», за ініціативою журналістів з призовом змінити державне телебачення. «Перший національний» був перейменований на «Перший», на на базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму та інших створять публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) [26]. На фінансування цієї структури законопроектом передбачено 0,2% від державного бюджету, що наразі складає близько 800 мільйонів гривень.

На українські медіа значний вплив на процес їх становлення надали ринкова орієнтація розвитку економіки країни, законодавче забезпечення функціонування підприємницького сегменту, динамічний розвиток рекламної складової і поглиблення комерціалізації мас-медіа в цілому. Сьогодні очевидна залежність ефективності обраної бізнес-моделі від того, наскільки пропонований ЗМК контент відповідає запитам аудиторії, а успіх одних і невдачі інших служать переконливим доказом того, що шлях до професійної та економічної самостійності засобів масової комунікації лежить не через ігнорування вимог ринку, а навпаки – через скрупульозний їх облік та готовність реагувати на можливі кон’юнктурні зміни.