- •Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до вивчення змк в сучасній науці
- •1.1. Зарубіжна наука про засоби масової комунікації
- •1.2. Погляд на системи змк у країнах заходу
- •Розділ 2 інформаційний простір змк в пострадянській україні
- •2.1. Розвиток системи змк в Україні
- •2.2. Вплив мережі інтернет на розвиток змк
- •2.3. Сегментація типів змк в медіапросторі України
- •Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви переглядаєте електронні змк через зазначені нижче пристрої?».
- •3.1.1. Економічний чинник
- •3.1.2. Політичний чинник
- •3.1.3. Соціальний чинник
- •3.2. Українські змк в умовах сучасної фази розвитку
- •3.2.3. Вірусний контент.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.2.3. Вірусний контент.
В останні роки став популярний так званий вірусний контент, який найчастіше має вигляд відеороликів, які є цікавими самі по собі. Як правило, в кінці відеоматеріалу кілька секунд рекламується бренд. Але основний задум полягає в тому, що ідея ролика зацікавить аудиторію, яка в свою чергу захоче з метою отримання соціального схвалення поширити ролик серед кола своїх друзів і знайомих, отримавши тим самим «лайки» та інші схвалення, використовувані в соціальних сервісах.
3.2.4. Нові жанри інтернет-журналістики.
Поява нових жанрів журналістики і методів збору інформації в цілому. Серед них, наприклад, «журналістика скріншота» – публікація знімків з екрану комп’ютера або мобільного пристрою конкретного контенту з інтернет ресурсів: приватне листування через e-mail або соціальні мережі, коментарі до матеріалів, фото- та відеоматеріал, завантажений в інтернет, відеоматеріал від першого особи. Надалі даний спосіб передачі інформації тільки став обростати можливими вкладеннями зображень, аудіо- та відео матеріалами.
3.2.5. Довгі матеріали – «лонгріди».
Дослідження в області поведінки читача інтернет ЗМК вказує на те, що глибина перегляду інформаційних сайтів варіюється в середньому від 2,5 до 4 хвилин, а за часом відвідування обмежена, як правило, 2 хвилинами. Дослідження показали, що відвідувачі інформаційних сайтів читають досить швидко. Легко переключаються з одного матеріалу на інший, та й взагалі стандартною практикою є «візуальне сканування» інформаційного матеріалу в пошуку ключових слів і цифр, а не уважне читання. Така практика споживання інформації тягне за собою формування у відповідних ЗМК стисненого матеріалу з «коротким» набором фактів. В середньому читач на інформаційних інтернет ресурсах витрачає не більше 2 хвилин для ознайомлення з інформацією. Великі матеріали не зручні при читанні з мобільних пристроїв (планшет, смартфон). Виробництво довгих матеріалів або «лонгрідів» обходиться дорожче для інтернет видання. Ну а найголовніший мінус – моментальне запозичення матеріалу. До 2012 року більшість інтернет видань переходили на публікацію коротких новинних повідомлень, що складаються, як правило, з 3-4 абзаців. Але через два роки ситуація почала змінюватися у зворотний бік. Ресурси інтернет знову стали публікувати довгі матеріали. Пов’язано це в першу чергу з виходом в мережу з мобільних пристроїв.
Користувачі стали читати в транспорті, під час очікування чого-небудь або у вільний від справ час. До 2014 для доступу в інтернет стали широко використовуватися мобільні пристрої. За даними TNS Web Index за 2014 рік, більше 40% жителів міст використовують мобільний інтернет. Для 18% городян – це основний спосіб виходу в мережу. Як наслідок – 40% трафіку припадає на мобільні пристрої. Подібна статистика тільки підтверджує той факт, що технологічна революція продовжує трансформувати середу ЗМК.
«Лонгріди» стали включати в себе ексклюзивні технічні матеріали, оформлені в спеціальних програмах, через що копіювання матеріалу стає скрутним або неможливим, а справжність не викликає сумнівів. Таким чином, інформаційні сайти стали захищати свої матеріали від копіювання та тиражування на інших сайтах. На Заході такі статті роблять «New York Times» і «Guardian», в Україні – «Forbs.ua».
Завдяки новим технічним засобам розміщення інформації ексклюзивні матеріали знову стали користуватися попитом і без побоювань поширюватися в соціальних мережах і на сторонніх інформаційних ресурсах.
Текстовий та відео формати інформації стали підноситися в «серіальному» форматі, тобто в незакінченому вигляді. У пресі та на сайтах стали з’являтися «колонки» з інформацією з певної рубриці. Аудіо- та відеоматеріали окремо також стали анонсуватися. Для цього стали використовувати соціальні мережі і різні соціальні сервіси. Головний принцип: побачив, обговорив і поділився з іншими.
3.2.6. Відео в електронних ЗМК.
Нарешті, більше уваги стало приділятися відеоматеріалам на сайтах. Перед редакцією стояли дві основні проблеми: коректне вказування автора відео, бо інакше це плагіат або зовсім крадіжка інтелектуальної власності, і створення досить короткого та змістовного відео, щоб відвідувач зміг додивитися його до кінця і не піти з сайту. З другої проблемою успішно впорався ресурс Vice.com, який дозволив собі публікувати 20-хвилинні документальні фільми, які не тільки не відлякали відвідувачів, а й залучили нову аудиторію на сервіс, збільшивши трафік в кілька разів.
Про відео в інтернеті та на інформаційних ресурсах зібрана ще не вся інформація, а що найголовніше, використані далеко не всі можливості. Так, проект Now this news – інформаційний сайт, який збирає авторські відео з усього світу, довів, що у відео в інтернеті є великий потенціал.
3.2.7. Створення матеріалу на замовлення.
Слід припустити, що матеріали на замовлення або за запитом отримають розвиток у майбутньому. Багато телекомпаній та друкованих видань вже пропонують брати участь своїм читачам у процесі збору матеріалу – оформляють замовлення, оголошують конкурс на краще висвітлення події. Тим більше, подібна модель надання в ЗМК інформації є максимально швидкої і мобільною.
3.2.8. Адаптивний дизайн або сайти-додатки.
Поява нових мобільних пристроїв вплинуло і на самі інформаційні інтернет ресурси. Тепер сайти повинні були мати новий дизайн і формат, який би однаково зручно відображався на різних пристроях: підлаштовувався під дозвіл екрану і можливості програми для перегляду – браузера. Такий дизайн став називатися «адаптивним», а в професійному середовищі – «гумовим». «Responsive web-design» – це дизайн веб-сторінок, що забезпечує відмінне відображення сайту на різних пристроях, підключених до інтернету і динамічно підстроюється під задані розміри вікна. Одним з перших ресурсів став сайт американського видання «New York Times». Серед українських ЗМК можна виділити сайти «Кореспондент», «Обозреватель», «Сегодня», «Деловая столица».
Новою тенденцією можна назвати новий виток в дизайні інформаційних сайтів – оформлення ресурсу під мобільний додаток. Логіка дизайну полягає в простоті і мінімальному функціоналі. У відвідувача ресурсу не виникає проблем при сприйнятті великої кількості інформації, крім того, що сайт вже готовий до перегляду через пристрої з сенсорним управлінням.
Як приклад можна назвати американське он-лайн видання «USA Today». На відміну від інших ресурсів воно використовує завантаження обраного матеріалу без перезавантаження сторінки. У свою чергу інше американське видання – The New York Times – зробило наголос на «мінімалізм». Сторінка містить цікавий матеріал і невелику кількість посилань на або схожі, або інші цікаві матеріали. Зважаючи на це рекламні блоки перестали викликати негативні асоціації у відвідувачів. Плюси пов’язані ще з тим, що блок коментарів став виділятися, і це дозволило користувачам коментувати і спілкуватися активніше.
На основі спостережуваних процесів можна зробити наступний прогноз: збільшення трафіку інформаційних сайтів в основному буде проходити з використанням соціальних мереж, а основним пристроєм як для виходу в інтернет, так і для відвідування інформаційних сайтів, будуть мобільні пристрої – смартфони, планшети. Можна говорити про те, що в найближчі 5 років за даним показником смартфони, планшети і ноутбуки випередять стаціонарні комп’ютери. Тим більше, що ряди мобільних пристроїв в найближчому майбутньому поповнять «розумні» окуляри і годинники.
Досить велику частку інформаційні ресурси отримують з пошукових систем. Можна називати частку 7-22%. Це число відвідувачів, які прийшли на сайт інтернет ЗМК за запитом в пошуковій системі: Yandex, Google, Rambler та інші. Пошуковим системам потрібно буде максимально швидко знайти матеріал, згрупувати зі схожими, оцінити оригінальність і час запуску новини, проаналізувати поведінкові характеристики відвідувачів:чи вони відразу пішли або довго переглядали і багато іншого.
Відбуваються зміни і в структурі інтернет ЗМК: поліпшується навігація та подання новинних та аналітичних матеріалів. Для зручного пошуку вже впроваджені теги. Технічні нововведення допомагають візуалізувати матеріал по-новому, зберегти авторство і уникнути тиражування.
Західні дослідники з Гарвардського університету зібрали думки експертів новинних медіа щодо розвитку і тенденцій журналістики в 2014 році [40].
В якості експертів для Гарвардського університету виступили представники різних американських видань: Е. Хоровіц – редактор мобільного додатку телекомпанії CNN, К. Хайк – старший редактор газети The Washington Post, Е. Вебб – засновник агентства Webbmedia Group, Т. Фер – веб-розробник газети The New York Times, Д. Шахофф – засновник новинного сайту Quickish і Х. Гінер – президент консалтингової групи Innovation. По даній темі також висловилися деякі викладачі університетів Арізони, Британської Колумбії, Небраски і Північно-західного університету.
Більшість експертів зійшлося на думці про те, що для просування будь-якої інформації тепер мало навіть одного авторитетного медіа, вона повинна бути висвітлена в кількох виданнях, для більшого резонансу. Серед західних журналістів навіть з’явився термін «ефект Сноудена», який позначає явище, викликане розсіяною увагою читача і великим потоком інформації. Експерти висловили ще таку точку зору, що особливим інтересом стали користуватися аналітичні матеріали, з якісною інфографікою, фотоматеріалом. Так, споживач інформації як і раніше по одній темі переглядає кілька джерел, але авторитетним він буде вважати той, який надає не «переказ подій», а свою оцінку і бачення подій.
Західні експерти вважають, що особливий вплив як на журналістику, так і на ЗМК в цілому в 2014 зробило розвиток соціальних мереж і їх вплив на новинну повістку. На думку експертів, велика кількість інформаційних приводів стало виникати всередині соціальних мереж і сервісів. Можливою тенденцією в розвитку стане «виникнення» та «загасання», часто зі спростуванням, таких новинних матеріалів. Крім цього, медіа будуть частіше пропонувати використання нових технологій збору і трансляції інформації, зміняться моделі збору інформації, наприклад, використовувати скріптові кошти і роботи для опитування та збору інформації по інтерв’ю.
Всі трансформації, що відбуваються в середовищі ЗМК, можна умовно розділити на структурні і функціональні. До структурних відносяться трансформації пов’язані з політичним, економічним, соціальним і технологічним факторами розвитку сучасного суспільства. Серед них можна відзначити появу нових способів розповсюдження, передачі та зчитування інформації, які призвели до появи «нових ЗМК» та їх інтеграції з «традиційними». До функціональних можна віднести збільшення кількості тематичних сегментів і створення вузькопрофільних медіа як у пресі та інтернеті, так і на радіо і ТБ, орієнтованих на різні групи населення, розширення спектра способів зворотного зв’язку, пов’язаних з розвитком соціальних сервісів і технологій в цілому.
