3.2. Українські змк в умовах сучасної фази розвитку

Тенденції розвитку ЗМК можна спробувати простежити на підставі кількісних даних, у тому числі отриманих в ході авторського опитування.

В рамках авторського опитування респонденти відповідали на запитання «Як Ви вважаєте, що станеться зі ЗМІ в Україні через 10 років». 9% опитаних вважає, що «всі зміни вже відбулися», більшість 36,1% припускають, що найбільш вірогідні «зміна форми подачі та викладу інформації». Слід підкреслити те, що на думку респондентів також можливі такі варіанті як: «з’являться нові види ЗМІ» – 20,4%, «з’являться нові тематичні сегменти ЗМІ» – 19,4%, та «посилення цензури» – 17,6% – див. рис 3.1.

Рис. 3.1. Розподіл відповідей на питання «Як ви вважаєте, що трапиться зі ЗМК через 10 років?»

Як і слід було очікувати, велика частина опитаних акцентує увагу на формі подачі інформації і появу нових видів ЗМК і як слідство збільшення інтересу. Але при цьому сильно насторожує впевненість респондентів у неминучому посилення цензури. В цілому думки досить різноманітні, але от на позицію «впаде інтерес до ЗМК та інформації» має сенс звернути увагу. Думка аудиторії опитування в даному випадку демонструє в певній мірі соціальний запит, який має шанси звернутися в реальність.

У ході тематичного дослідження відповідних інтернет-сайтів автором зафіксовано низку змін у роботі інтернет ЗМК, які відбувалися з 2012 по 2014 роки. Можна виділити кілька основних змін.

3.2.1. Контент, який створюється автоматично.

До 2014 року автоматичний контент створюється практично на кожному інформаційному сайті. Але мова йде не про прогноз погоди і курси валют, дані по яких завантажуються зі сторонніх сайтів, а про контент новинний. Текстові трансляції, які ведуться на інформаційних ресурсах про спорт, таких як, наприклад, Championat.com, Sports.ru, MyScore.com.ua. Подібний контент генерується в результаті роботи скриптів або на сервері сайту, або на стороні користувача. Серед подібних прикладів текстові трансляції і дані по спортсменам, організаціям та заходам. Текстові трансляції ведуться в деяких випадках вже у форматі заготовлених шаблонів, а статистика, що відображається користувачеві, формується на основі введення в систему невеликих обсягів даних, які надалі досліджуються. Дані про спортсменів і організації також автоматично змінюються і коригуються: спортивні досягнення, новини з даною людиною або організацією, інтерв’ю та інше. Все це і багато іншого часто формується на основі збереженої інформації в базі даних того чи іншого інформаційного інтернет ресурсу. Деякі скрипти дозволяють виділяти сегреговану інформацію за певними ознаками. Для вболівальників однієї команди буде показана цікава їм інформація, для вболівальників іншої – цікава другій групі. Подібні приклади можна зустріти не тільки в спортивній сфері, а й часто у фінансовій. На сайтах finance.i.ua, kurs.com.ua генерується інформація про торги, ціною на валюту, цінні папери, золото. Періодично, система здійснює аналіз і показує динаміку. 3 грудня 2013 свого робожурналіста запустив «Яндекс»: тепер користувач може ознайомитися з автоматично складає даними по пробкам і дорожньої ситуації в цілому в містах Росії. Станом на 2015 рік додаток «Яндекс.Пробки» функціонує і в Києві.

В якості збору автоматично формованої інформації виступають спеціальні пристої. Під час великих змагань на спортсменів надягають браслети, які фіксують як фізичний стан спортсменів, так і те, скільки він/вона пробіг, скільки разів контактував з іншими учасниками та інше.

3.2.2. Нові шляхи монетизації контенту в інтернеті.

Одним з характерних явищ останніх років вважається створення платного контенту інформаційних ресурсів. Починаючи з 2013 року, було відзначено зростання так званих «пейволлів», тобто модулів доступу до контенту в інтернеті. Раніше такий підхід практикувався для інформаційних інтернет ресурсів, але тепер практика поширилася на додатки для мобільних пристроїв. Після прочитання певної квоти інформаційних матеріалів, наприклад, 2-3 статей, користувачеві пропонується сплатити або підписку на електронну версію видання, або на додаткову квоту матеріалів. Дана система приблизно в той же час стала використовуватися в США і Європі. Як показав досвід, система не відлякувала читача, а навпаки, сприяла монетизації контенту завдяки своїм читачам, зацікавленим у підході авторів видання.

У Росії подібну систему ввели провідні ділові видання – «Коммерсант» і «Ведомости», «Slon.ru». Телеканал «Дождь», який через недавню кризу, виражену в припиненні мовлення через кабельних, цифрових і супутникових операторів «Акадо», «Білайн», «НТВ-Плюс» і «Триколор ТВ», був змушений активно використовувати платну підписку на ефір і архів. Результати подібної монетизації поки не опубліковані.

Л. Бершидський на Lviv Media Forum заявив, що в Україні, якщо комусь і вдасться в найближчі місяці, а то й роки, впровадити пейволл, то це може бути Forbes.ua [10].

Досить популярним способом заробітку ЗМК є використання брендованої реклами. У пресі та інтернеті – це оформлення смуг і web-сторінок під стиль компанії замовника: банк, виробник авто, або найближчого культурного або спортивного заходу, наприклад, концерти, чемпіонати або олімпіади. На радіо і телебаченні – це аудіо- та відеоролики.

До 2014 року австралійським сервісом Newsmodo була налагоджена система продажу клієнтам ЗМК унікального контенту – історій фрілансерів. Ціна варіюється від ступеня ексклюзивності контенту і практичності. Newsmodo, як і інші майданчики, вирішальні схожі завдання, отримує відсоток з проведених угод.

Також в інтернеті є сервіси, які спеціалізуються на створенні та розповсюдження матеріалів вірусного характеру, найчастіше відео. Серед таких сервісів можна назвати Buzzfeed.