- •1. Предмет, структура і функції політології
- •5. Концепції політики
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавня Палестина
- •10. Політичне вчення Марсилія Падуанського та Вільяма Оккама.
- •1.Сутність, ознаки та функції держави.
- •2.Основні концепції походження держави.
- •3. Поділ державної влади та вищі органи державної влади.
- •4.Форми державного правління
- •5. Форми державного устрою.
- •7.Суть та основні ознаки правової держави та громадянського суспільства.
- •8.Сутність і види влади. Феномен політичної влади.
- •9. Концепції влади
- •10.Ресурси політичної влади.
- •11.Поняття, ознаки і типи легітимності політичної влади.
- •12.Поняття, структура та типологія політичного режиму.
- •13. Тоталітаризм як політичний режим.
- •14. Авторитаризм як політичний режим
- •15.Демократичний політичний режим. Принципи та концепції демократії.
- •17. Поняття та функції політичної еліти.
- •Функції еліти
- •22. Типологія політичного лідерства.
- •23. Механізми формування політичного лідерства.
- •Типологізація партійних систем
1.Сутність, ознаки та функції держави.
Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. Вона характеризується наявністю системи органів – парламенту, уряду, судів тощо, які реалізують функції державної влади й складають державний апарат.
Основні ознаки держави: територія, населення і незалежна (суверенна) політична влада. Територія – це просторова основа держави. Територією є та частина суші, земних надр, повітряного простору та територіальних вод, на котру поширюється влада держави. Населення - людська спільнота, яка проживає на території і підпорядковується державній владі. Населення держави може складатися лише з однієї нації й бути багатонаціональним. Політична влада як відносини панування та підкорення, керівництва та підпорядкування, котрі існують між органами державної влади та наділені владними повноваженнями посадовими особами, з одного боку, і рештою суспільства – з другого.
Факультативні ознаки держави: наявність конституції, наявність державних символів, наявність громадянства, грошової одиниці, збройних сил, участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.
Внутрішні функції:
Політична функція - збереженням та зміцненням політичного ладу, забезпеченням політичної стабільності, встановленням відносин з політичними партіями, суспільними інститутами, тощо.
Організаційно-управлінська функція - здійснення владних повноважень та адміністративного управління.
Культурно-виховна функція - створення умов для задоволення культурних потреб населення, розвиток системи освіти, надання можливості творчої самореалізації.
Правоохоронна функція - забезпечення правопорядку й законності, встановлення правових норм.
Економічна функція - організації та регулюванні економічних процесів, підтриманні економічної стабільності.
Соціальна функція - задоволення потреб людей у житлі, у роботі, розвиток сфери охорони здоров'я, надання соціальних гарантій слабозахищеним верствам населення.
Екологічна функція - захисту навколишнього середовища.
Національно-інтегративна функція - забезпечення умов для збереження й розвитку національної самобутності представників різних національностей.
Демографічна функція - регулювання репродукування населення.
Зовнішні функції:
Дипломатична функція - встановлення тісних і стабільних зв'язків з іншими державами та міжнародними організаціями в різних галузях життєдіяльності суспільства на принципах партнерства та співробітництва, а також захист інтересів держави на міжнародній арені.
Оборонна функція - захист держави від зовнішніх зазіхань, збереження незалежності й територіальної цілісності держави, участь у миротворчих та антитерористичних заходах в рамках реалізації принципів колективної безпеки та дій щодо підвищення міжнародної стабільності.
2.Основні концепції походження держави.
Основними концепціями є теологічна, патріархальна, договірна, завоювання, класова і психологічна.
Теологічна теорія - божественне походження держави. Її витоки знаходяться у стародавніх джерелах Близького та Далекого Сходу.
Патріархальна теорія - держава походить від сім'ї, що розрослася. Розростання сім'ї відбувалося за рахунок механічного поєднання родів у племена, племен у великі спільноти, аж до державних утворень. У такій державі роль батька виконує монарх, роль дітей – його піддані. Представники - Конфуцій, Арістотель, англ. вчений XVIII ст. Р. Філмер
Договірна теорія - головним чинником виникнення держави є схильність людей до узгоджених дій, які призвели до укладання ними угоди про свідоме самообмеження власної свободи та прав на користь загальних інтересів й безпеки спільного співіснування.
Теорія насильства(завоювання) - держава виникає в результаті завоювання та поневолення слабких груп та спільнот більш сильними та більш організованими, зокрема підкорення землеробних племен войовничими кочовими племенами. Представник - Л. Гумплович.
Класова(марксистська) теорія - держава виникає в результаті розколу суспільства на класи та появи приватної власності. Даний розкол відбувся внаслідок розподілу праці.
Психологічна теорія - походження держави пов'язується з людською психікою, якій притаманна потреба копіювати дії та підкорятися лідеру — видатній особі, яка здатна керувати суспільством.
