3. Поділ державної влади та вищі органи державної влади.

Поділ державної влади — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути поділена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Запропонована Джоном Локком. Термін увів французький філософ просвітитель Шарль-Луї де Монтеск'є. Принцип поділу влади був уперше закріплений у Конституції США 1787 p., Декларації прав людини і громадянина 1789 р. у Франції, потім у Конституції Франції 1791 р.

В президентській республіці: характеризується формальною ізольованістю кожної з її гілок і відсутністю між ними тісних функціональних відносин.

В парламентській республіці: різниця між законодавчою й виконавчою владою не має суттєвого значення, оскільки тією й іншою володіє партія парламентської більшості, лідер якої одночасно керує урядом і контролює цю більшість.

Найбільш поширеним є поділ державної влади на три гілки:

Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову (право щорічного затвердження бюджету країни), і установчу (участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів), і контрольну функції.

Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, відповідальний, підзвітний та підконтрольний їй. Виконавча влада покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність.

Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі.

Можна виділити такі типові державні органи:

• глава держави (президент, монарх, іноді — колегіальний орган)

• органи законодавчої влади — парламент (парламенти різного рівня — у федеративних державах)

• органи виконавчої влади (уряд, міністерства, відомства, органи державного управління на місцях)

• органи судової влади — уся судова система країни

• силові органи — поліція, органи державної безпеки, прокуратура, збройні сили та ін.

4.Форми державного правління

Розрізняються дві основних форми державного правління — монархія і республіка.

Монархія - довічне користування владою; спадковість верховної влади, яка регулюється законом чи звичаєм; представлення держави в міжнародних відносинах не за дорученням , а за власним правом; відсутність юридичної відповідальності монарха як глави держави. Монарх — це одноособовий глава держави, що, як правило, отримує владу у спадок. Монархія є абсолютною (у Саудівській Аравії, Катарі, Омані, Об´єднаних Арабських Еміратах та ін.) - відсутність якихось державних органів, що обмежують повноваження монарха) та конституційною(влада монарха обмежується представницьким органом, що знаходить своє закріплення в конституції, яка затверджується парламентом). Конституційна монархія існує у двох видах — дуалістичної і парламентарної, які відрізняються ступенем обмеження влади монарха. Дуалістична монархія характеризується наявністю одночасно двох політичних установ — монархії і парламенту, які поділяють між собою державну владу(у Йорданії, Кувейті, Марокко).

У парламентарній монархії влада монарха істотно обмежена у сфері як законодавчої, так і виконавчої влади. Він, як кажуть, «царює, але не править».

Республіка — це така форма державного правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою (парламентом).

У парламентській республіці провідна роль в організації державного життя належить парламенту. Уряд формується парламентом з депутатів, які належать до партій, що мають більшість голосів у парламенті і підзвітний йому. Глава держави в таких республіках обирається парламентом або спеціальною колегією виборців.

Президентська республіка — це форма правління, за якої президент суміщує повноваження глави держави і глави уряду або безпосередньо формує склад уряду і призначає його голову. У такій республіці президент обирається не парламентом, а всіма громадянами і має ширші повноваження, ніж у парламентській республіці.

За змішаної форми державного правління — парламентарно-президентській чи президентсько-парламентарній — уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної форми правління визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду.