- •Державна пенітенціарна служба україни чернігівський юридичний коледж
- •Курс: пенітенціарна політика і пеітенціарна система України
- •Семінарське заняття № 1
- •1. Мета семінарського заняття.
- •2. План проведення семінарського заняття:
- •3. План семінарського заняття (розрахунок навчального часу)
- •4. Організаційно-методичні вказівки:
- •5.Хід заняття Вступне слово викладача
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Перше навчальне питання (20 хв.) Предмет та завдання курсу „ Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”.
- •Предмет курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”, його основні елементи.
- •Мета вивчення курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”. Завдання курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”.
- •Як ставиться суспільство до кримінального злочину та його покарання. Що є метою покарання.
- •Розкрити зміст поняття «політичний волюнтаризм».
- •Розкрити зміст поняття «політичний авантюризм».
- •Зміст та поняття соціальної та правоохоронної політики держави.
- •Зміст та поняття кримінальної політики держави.
- •Зміст та поняття пенітенціарної політики держави. Правова основа реалізації пенітенціарної політики України.
- •Поняття юридичної політики.
- •Найактуальніші завдання, що стоять перед кримінально-виконавчою політикою.
- •Третє навчальне питання (20 хв.) Принципи сучасної пенітенціарної політики України
- •Розкрити зміст принципів: невідворотності виконання і відбування покарань, законності та справедливості.
- •Розкрити зміст принципів: гуманізму, демократизму та рівності засуджених перед законом.
- •Розкрити зміст принципів: поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого та диференціації та індивідуалізації виконання покарань.
- •Розкрити зміст принципів: раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
- •Розкрити зміст принципу участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.
- •Заключне слово викладача
- •Рекомендована література для самостійної роботи курсантів
- •5. Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: в.М. Синьов (голов. Ред.) та ін. – к.: ківс, «мп Леся», 2002. – 467 с.
- •6. Вербенський м.Г. Застосування покарань не пов’язаних з позбавленням волі// Соціальна політика і соціальна робота. - № 1(9). – 2003. – с.3.5. Питання для самоконтролю:
Перше навчальне питання (20 хв.) Предмет та завдання курсу „ Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”.
Контрольні запитання:
Предмет курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”, його основні елементи.
Наближена відповідь:
Навчальна дисципліна «Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України» ставить за мету підготовку кваліфікованих спеціалістів для органів та установ виконання покарань Державної пенітенціарної служби України.
До предмету курсу входять такі основні елементи:
історичне формування пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України;
пенітенціарна політика і пенітенціарна система України сьогодення;
принципи пенітенціарної політики України та діяльності уповноважених на виконання кримінальних покарань установ та органів, участі громадських, міжнародних організацій та окремих громадян в кримінально-виконавчих правовідносинах;
джерела формування пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України;
суб’єкти пенітенціарної політики України та їх повноваження;
пенітенціарна політика України щодо персоналу та його соціально-правовий захист;
основні напрямки державної діяльності в галузі реформування пенітенціарної системи України.
Мета вивчення курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”. Завдання курсу „Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України”.
Наближена відповідь: Метою вивчення дисципліни «Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України» є надання цілісного уявлення про пенітенціарну політику і пенітенціарну систему України з тим, щоб майбутні працівники адекватно розуміли і сприймали нові ідеї, принципи, доктринальні положення, вимоги цілей та завдань в сфері забезпечення ресоціалізації засуджених, сучасні форми та методи їх реалізації в практиці роботи органів і установ виконання кримінальних покарань та інших суб’єктів соціального управління.
Основні завдання вивчення дисципліни:
ознайомлення з пенітенціарними ідеями, які існували в минулому, які в плинули на формування пенітенціарної політики і пенітенціарної системи;
визначення сучасної пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України ;
вивчення доктринальних положень та основ пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України.
Як ставиться суспільство до кримінального злочину та його покарання. Що є метою покарання.
Наближена відповідь: Щоб зрозуміти, на що спрямована державна політика в сфері виконання кримінальних покарань, необхідно чітко усвідомлювати сутність основних категорій та понять, які входять до її змісту.
Зокрема, поняття злочину і покарання здавна привертали пильну увагу прогресивних мислителів, політичних і громадських діячів, правознавців-професіоналів і філантропів, які навіть не мали юридичної освіти. Проблеми злочинності, її попередження, зменшення та усунення гостро хвилюють і сьогодні світове співтовариство.
Злочин, як найбільш суттєве порушення законності і правопорядку, що тягне за собою кримінальне покарання, з’явився разом з виникненням людського суспільства. Сучасна юриспруденція визначає злочин як передбачене законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Сукупність ознак, при наявності яких визначене діяння вважається злочином, називають складом злочину. Головні ознаки злочину – його суспільна небезпечність та кримінальна протиправність. Ці ознаки відбивають політичні, ідеологічні, моральні погляди, пануючі в даному суспільстві. Від ступеню розвиненості суспільства залежить і визначення ознак злочину, міра покарання за його вчинення.
Покарання – особлива міра державного примусу, що застосовується судом від імені держави за вчинення злочину.
Ідея покарання виникла ще в стародавні часи, однак у первісному суспільстві покарання як засобу державного примусу не існувало, діяв принцип кровної помсти („око за око”). Один із перших засобів покарання – каторга - з’явився в рабовласницькому суспільстві. З поширенням християнства виникла ідея спокутування злочину-гріха засобом покарання провини, яке в правовій формі вперше було сформульовано в канонічному праві. У XVIII столітті ця думка була зафіксована в кримінальних законах і окремих кримінальних кодексах. Метою покарання вважалося, перш за все, залякування. Способи покарання, навіть за незначний вчинок, були надзвичайно жорстокі: смертна кара, каліцтво, тілесні покарання, тощо.