Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SL 1-14.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
157 Кб
Скачать
☆
  1. Зміст та поняття соціальної та правоохоронної політики держави.

Наближена відповідь: В основі формування і розвитку правової системи держави, різних галузей законодавства, його правових форм і напрямків лежить соціальна політика. Вона відображає принципи, стратегію, основні напрямки та форми досягнення соціальних цілей, що стоять перед суспільством, його політичними і владними структурами. Загальна мета соціальної політики має складну ієрархію, яка залежить від характеру і спрямованості діяльності держави та її органів щодо реалізації цієї діяльності.

Один з таких напрямків — правоохоронна політика. В ній у концентрованому вигляді містяться завдання, принципи, стратегія, основні напрямки, форми та методи контролю держави за злочинністю. Ця політика має виражати та забезпечувати захист прав і законних інтересів громадян України від злочинних посягань, адже відповідно до ст. 3 Конституції України «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю... Забезпечення прав і свобод люди­ни є головним обов'язком держави».

  1. Зміст та поняття кримінальної політики держави.

Наближена відповідь: Політика держави у цій сфері багатопланова і, в першу чергу, вона визначає основи кримінальної політики, яка являє собою зас­нований на об'єктивних законах розвитку суспільства напрямок діяльності державних і громадських органів з охорони інтересів наро­ду від злочинних посягань, виконання заходів державного примусу до осіб, які їх вчинили, а також заходів з попередження злочинів.

Кримінальна політика поділяється на

  • кримінально-правову,

  • кримінально-процесуальну,

  • кримінально-виконавчу (пенітенціарну).

  1. Зміст та поняття пенітенціарної політики держави. Правова основа реалізації пенітенціарної політики України.

Наближена відповідь: Пенітенціарна або кримінально-виконавча політика це напрямок діяльності дер­жавних і громадських органів в галузі виконання і відбування кримінальних по­карань.

Кримінально-виконавча політика не є особливою політикою, а є частиною єдиної політики держави і безпосередньо випливає з кримінальної політики. Разом з тим, вона впливає на кримінальну політику. Це, передусім, відноситься до визначення системи покарань, окремих їх видів, до практики призначення покарань. У кінцевому підсумку політика у сфері виконання і відбування кримінальних покарань впливає на правоохоронну полі­тику в цілому і частково - на прийняття рішень щодо профілактики рецидивної злочинності, адаптації осіб, які відбули покарання, і на­дання їм допомоги.

Правову основу, а також відповідні напрямки розвитку пенітенціарної політики України визначає кримінально-виконавче законодавство України (стаття 2 КВК) що складається з Кримінально-виконавчого кодексу, Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” й інших законодавчих актів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” визначає правові положення діяльності системи в цілому, політику держави з питань вимог з формування штату працівників системи, соціально-правовий захист її персоналу й інше.

Міжнародні договори імплементують до чинного законодавства стандарти поводження з в'язнями, також поглиблюють і покращують взаємостосунки та співпрацю з пенітенціарними системами інших держав.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]