3.3. Порядок виконання роботи

1) Одержати завдання у викладача. У завданні вказується тип продукції для сертифікації відповідно до табл. 3.1.

Таблиця 3.1- Тип продукції для складання схеми сертифікації

Тип продукції
1	Лампа люмінесцентна
2	Лампа розжарювання
3	Лампа автомобільна
4	Запобіжники
5	Роз’єми силові
6	Кабель нагрівальний
7	Кабель силовий
8	Промислові автоматичні вимикачі
9	Модульні автоматичні вимикачі
10	Контактори
11	Пристрої захисного відключення
12	Електромагнітні пускачі
13	Компенсатори реактивної потужності
14	Реле напруги
15	Трубки термоусадочні
16	Світлосигнальна арматура
17	Кромки розподільні
18	Стабілізатор
19	Диференціальні реле
20	Реле часу
21	Електрокліщі
22	Охолоджувач радіаторний
23	Кабелеріз
24	Тестер
25	Мультиметр

2) Вибрати та обґрунтувати найбільш оптимальну схему проходження сертифікації відповідно до виданого завдання.

3) Описати схему сертифікації та оформити бланки доку­ментів (заявка, опитувальна анкета, сертифікат відповідності).

Примітка. Бланки документів наведено в Додатку А.

Запитання до самоконтролю

3.1. Які основні цілі сертифікації продукції?

3.2. Назвіть основні етапи сертифікації продукції відпо­відно до вимог стандарту ДСТУ 3413?

3.3. Якими документами може бути підтверджений факт сертифікації продукції?

3.4. В чому суть технічного нагляду за сертифікованою продукцією?

3.5. Що таке добровільна сертифікація?

3.6. Що таке обов’язкова сертифікація?

ПрактичнА робота № 4 Аналіз показників якості продукції, складання їх номенклатури

4.1. Мета і тривалість роботи

Мета роботи: вивчення номенклатури показників якос­ті продукції. Набуття навичок класифікації та визначення оди­ничних показників якості продукції.

Місце проведення роботи: Заняття проводиться в лабо­раторії кафедри технічної діагностики та моніторингу.

Тривалість: 2 год.

4.2. Основні теоретичні положення

Якість продукції (згідно з ГОСТ 15467) – це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність за­до­вольняти певні потреби відповідно до її призначення [1-3].

Уся промислова продукція з метою оцінки рівня якості поділена на два класи:

1) продукція, що витрачається при використанні;

2) продукція, що витрачає свій ресурс.

У першому класі продукції виділяють такі групи:

– сировина і різні види природного палива (рідке, тверде і газоподібне, природні будівельні матеріали);

– матеріали і продукти (штучне паливо, мастила, мате­ріали будівельної індустрії, лісоматеріали, електротехнічні ма­теріали);

– вироби, що витрачаються (рідке паливо в бочках, ба­ло­ни з газом).

Другий клас продукції поділяється на дві групи:

– вироби, що не ремонтуються (резистори, конденсато­ри, болти, гайки, шестерні);

– вироби, що ремонтуються (технологічне обладнання різних галузей промисловості, автоматичні лінії, транспортні машини, вимірювальні прилади).

Продукція першого класу витрачається за призначенням у процесі використання (експлуатації). При використанні про­дукції другого класу за призначенням відбуваються витрати її ресурсу. При цьому продукція використовується до техніч­ного або морального спрацювання.

Показники якості продукції – це кількісні характерис­тики одного або декількох властивостей продукції, що вхо­дять в її якість. Вони кількісно характеризують придатність продукції задовольняти ті або інші потреби. Для різних видів продукції один і той же показник може бути або не бути по­казником якості.

Номенклатура показників якості залежить від призначен­ня продукції і визначається кількісними характеристиками її властивостей, що забезпечують можливість оцінки рівня її якості. Показники якості мають найменування і чисельне значення.

Кожен показник якості, як кількісна характеристика однієї з властивостей об'єкта, повинен відображати здатність цього об'єкта задовольняти суспільні потреби в конкретних умовах. Таким чином, при формуванні (введенні) будь-якого показника якості необхідно враховувати наступні компоненти якості: суспільна потреба, конкретні умови, об'єкт, ступінь задоволення потреби.

Для того щоб оцінити рівень якості, необхідно викорис­товувати відповідну номенклатуру показників якості [2]. Показники якості поділяються на такі групи:

1) показники призначення (техніко-економічні), які ха­рактеризують корисну роботу (виконувані функції, для вико­нання яких вона призначена і що обумовлюють область її застосування). Сюди належать потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорійність і т.ін.;

2) показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довготривалості вико­ристання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін використання, тех­нічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання і т.ін.;

3) показники технологічності характеризують власти­вість виробу щодо ефективності конструктивно-технологічних рішень: працеємкість, матеріаломісткість, енергоємність;

4) показники стандартизації і уніфікації характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і запози­ченими елементами;

5) екологічні показники характеризують ступінь шкідли­вого впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище: токсичність виробів, вміст шкідливих речовин, обсяг шкід­ливих викидів у довкілля за одиницю часу і т.ін.;

6) економічні показники відображають ступінь економіч­ної вигоди виробництва і придбання споживачем: ціна одини­ці виробу, прибуток з одиниці виробу, рівень експлуатаційних витрат і т.ін.;

7) ергономічні показники окреслюють відповідність тех­ніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам працівника (спожи­ва­ча): ступінь легкості керування, можливість одночасного охо­плення контрольованих експлуатаційних показників, вели­чи­на шуму, вібрації і т.ін. Гігієнічні показники визначають від­повідність виробу гігієнічним умовам життєдіяльності та пра­цездатність людини. Сюди відносять показники рівнів освіт­леності, температури, вологості, тиску і т. д.;

8) естетичні показники визначають естетичні властивос­ті (дизайн) виробу: виразність і оригінальність форми, кольо­рове оформлення, ступінь естетичності тари (упаковки) і т.ін.;

9) патентно-правові показники відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів: коефіцієнт патентного захисту, коефіцієнт патентної чистоти;

10) показники транспортабельності характеризують властивості продукції до переміщенням в просторі, що не су­проводжується її використанням або споживанням. До показ­ників транспортабельності відносяться: середня працеєм­ність підготовки одиниці продукції до транспортування; се­редня вартість пакування продукції; середня вартість пере­везення одиниці продукції на один км шляху; середня тривалість розвантаження продукції тощо.

Характеристики показників якості. Основними характе­ристиками показників якості є кількісна і якісна характерис­тика. Показники якості мають розмірність або можуть бути безрозмірними. Кількісною характеристикою показника якос­ті є їх розмір, який потрібно відрізняти від значення – вира­ження розміру в певних одиницях. Якісною характеристикою показника якості є розмірність. Якщо показник якості є без­розмірним, то кількісною характеристикою є бал. Значення показників якості можуть бути як абсолютними, так і від­носними. Абсолютні значення мають розмірність, а відносні – безрозмірні. Показники якості поділяються на одиничні і ком­плексні. Одиничні показники відносяться до однієї з влас­тивостей продукції, що визначають якість, а комплексні – від­разу до декількох.