4.Методи сучасної психології та її характеристика

Методи сучасної психології

Методи психології - це ті прийоми та засоби, за допомогою яких дослідники-психологи отримують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови наукових теорій та вироблення практичних рекомендацій. Методи психології мають на меті не тільки фіксувати факти, а й пояснювати, розкривати їх сутність.

З точки зору Б. Г. Ананьєва, методи психологічного дослідження є системами операцій з психологічними об'єктами і разом з тим є гносеологічними об'єктами самої психологічної науки.

Метод - це вираз деяких властивостей співвідношень між об'єктом і суб'єктом у процесі пізнання (Завалевський, Роговин).

Класифікація (Г. Пірьов):

1. Власне методи (спостереження, експеримент, моделювання тощо); спостереження буває об'єктивне, безпосередньо - опосередковане (анкети, опитувальники), суб'єктивний експеримент: лабораторний, природний, психолого-педагогічний.

2. Методичні прийоми - допоміжні методи (математичні, графічні, біохімічні).

3. Методичні підходи (генетичний, психофізіологічний).

Класифікація С.Л. Рубінштейна:

1. Спостереження: зовнішнє, внутрішнє. Експеримент: природний, лабораторний, психолого-педагогічний,, фізіологічний (або метод умовних рефлексів).

2. Прийоми вивчення продуктів діяльності.

3. Бесіда.

4. Анкета.

Класифікація Б.Г. Ананьєва:

1. Організаційні: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.

2. Емпіричні: обсерваційні (спостереження, самоспостереження), експеримент (лабораторний, польовий, природний), психофізіологічні, аналіз продуктів і процесів діяльності (праксіметріческіе методи), моделювання, біографічний метод.

3. Методи обробки даних: методи математичної статистики, якісного опису.

4. Інтерпретаційні методи: генетичні (філо-і онто-), структурні (класифікація, типологізація).

Психологія – наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з’ясування життєвого значення психіки. Психологія є наукою про найскладніше. Що поки що невідоме людству. Вона має справу із властивістю високоорганізованої матерії, що називається психікою.

5.Розвиток психіки у філогенезі : інстинкти навички інтелектуальні форми поведінки тварин

психіки (історичний її розвиток), розглядається за аналогією з філогенезом організмів; тому в дослідженні філогенезу мова йде про видовий розвиток психіки у тварин.

Філогенез психіки вивчають дві психологічні науки: загальна психологія та зоопсихологія. Усі психологи згодні з тим, що процес розвитку психіки тварин налічує три стадії:

• елементарної сенсорної психіки;

• перцептивної психіки;

• тваринного інтелекту.

Нижчим рівнем розвитку психіки в філогенезі вважається елементарна сенсорна психіка. Вона, за О. М. Леонтьєвим, наявна в багатоклітинних безхребетних організмів. Зоопсихолог Г. Чайченко із таким твердженням не згоден; він цю стадію розвитку психіки поділяє на 1) нижній рівень, до якого належать одноклітинні організми, які взагалі не мають нервової системи й можуть реагувати на подразнення у формі локомоції - руху до позитивних подразників і від негативних (сюди попадають одноклітинні й деякі багатоклітинні організми); 2) вищій рівень, на якому нервова система виникає, у дифузній та гангліозній формах.

На стадії елементарної сенсорної психіки поведінка тварин обумовлена впливом окремих властивостей предметів або явищ зовнішнього світу. Відображення дійсності цього світу тваринами відбувається у формі чутливості.

До стадії перцептивної психіки належать хребетні тварини (за розширювальним уявленням зоопсихологів, вищі безхребетні й хребетні). На цій стадії організми здатні розрізнювати не лише окремі фактори середовища, а цілісні предмети, речі. Відбуваються процеси не лише відчуття, але й сприймання. Поведінка тварин керується одразу багатьма спільно діючими подразниками. Головним психічним процесом стадії перцептивної психіки є сприймання.

Розвиток тілесного організму, який відповідає даній стадії, полягає у розвитку дистантних органів відчуття (зору, слуху - які на відміну від дотику вимагають дистанції від предмету),кортикалізації органів руху (рухові акти переходять під контроль кори головного мозку, тому стають більш довільними), розвиток нервової системи (передусім - центральної нервової системи, а у ній - переднього мозку, великих півкуль, насамперед їх кори).

Стадія тваринного інтелекту пов'язується вже головним чином із людиноподібними приматами (хоча наявна і в дельфінів). Ці тварини здатні до наочно-дійового мислення. Якщо тварини на стадії елементарної сенсорної психіки можуть відчувати лише певні моменти, сторони речей (в реагувати на них), а тварини на стадії перцептивної психіки мають справу з цілісними речами, то на стадії тваринного інтелекту перед твариною відкриваються відношення між речами (хоча й не у словесній абстракції, а в наглядній дії). Поведінка цих тварин перетворюється на набір цілеспрямованих операцій.

На вищому щаблі філогенезу психіки стоїть людина. Вона звичайно розглядається окремо від попереднього матеріалу. Людська психіка, згідно Ф. Енгельсу та згодним з ним психологам, детермінована вже переважно соціально: трудова діяльність із суспільною організацією є головними факторами. Внутрішня детермінація психіки людини в такому розумінні не відіграє великої ролі, людина розглядається як біосоціальна істота.