16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.

Сонячна радіація - головний чинник кліматоутворення. Характер надходження сонячної енергії залежно від географічної широти характеризують такі характеристики, як величини альбедо, сумарної сонячної радіації, радіаційного балансу. Середньорічні величини альбедо на теренах України змінюються від 24 % на півночі до 17 % на півдні. У зимовий період різниця помітно більша — 60 % і 25 % відповідно. Такі значні відмінності взимку передусім пов’язані з неоднаковою стійкістю снігового покриву на різних широтах України. Влітку широтні відмінності у величинах альбедо виражені значно менше.

Кількість тепла, що надходить на земну поверхню, визначають у мегаджоулях на 1 м2 площі за одиницю часу (найчастіше за рік або один сезон). На території України, яка розміщена в помірних широтах, вона становить від 4200 МДж/м2 на півночі до 5200 МДж/см2 на Південному березі Криму за рік.

Оскільки Україна розміщена у помірних широтах, то для всієї її території річний радіаційний баланс має додатні значення . На півночі середня величина його становить близько 1700 МДж/м2, у центральній частині держави - 1850 МДж/м2, а на півдні — до 2650 МДж/м2.Одним з важливих показників сонячної радіації є радіаційний баланс. Це різниця між сумарною радіацією і відображеною. В Україні радіаційний баланс позитивний.

17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.

Відомо, що температура повітря змінюється передусім відповідно до розподілу сонячної радіації, а отже, знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11° ... +13 °С на півдні до +5° ... +7 °С на півночі.

Як видно з кліматичної карти , пересічна середня температури найхолоднішого місяця (січня) на рівнинній території України змінюється від -7°, -8 °С на північному сході країни до +2 °С на Південному березі Криму. В окремі роки спостерігалося зниження середньомісячних температур січня до -15 °С. Однак в останнє десятиріччя переважають середньомісячні температури січня вищі від багаторічної норми. У найтеплішому місяці (липні) середні температури над рівнинною територією змінюються від +18°, +19 °С на півночі та північному заході країни до +22°, +23 °С у південних районах.  

Січневі ізотерми мають на значній території України (передусім північних і а середніх широтах) загальний напрямок простягання з північного заходу на південний схід, а липневі - з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється із заходу на схід. Ця особливість клімату пов’язана зі зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

Зростання континентальності клімату із заходу на схід підтверджується і тим, що абсолютні мінімальні температури (нижче -40 °С) спостерігаються на сході, а абсолютні максимуми (+41°,42 °С) - на південному сході України.

У південних районах нашої держави простягання ізотерм січня і липня має практично широтне простягання, що пов’язано, очевидно, з тим, що гірська система Карпат захищає ці території від домінуючого впливу Атлантики, а тому визначальний вплив має географічна широта.

У найвищій частині Карпат та Кримських гір середньомісячні температури на декілька градусів нижчі від тих, що характерні для прилеглих рівнин.