- •1. Фізична географія
- •1.Добовий і річний рухи Землі та їх географічні наслідки
- •2.Внутрішня будова Землі та історія її розвитку. Типи земної кори.
- •3.Теорія літосферних плит. Основні типи тектонічних структур материків.
- •4.Основні форми рельєфу суходолу. Генетичні типи рельєфу.
- •5.Закономірності розподілу планетарного рельєфу Землі.
- •6.Закономірності та причини розподілу температур приземного шару повітря у просторі земної кулі.
- •7.Зонально-регіональні закономірності розподілу атмосферного тиску у просторі земної кулі.
- •8.Типи вітрів. Загальна циркуляція атмосфери.
- •9.Повітряні маси і атмосферні фронти. Кліматичні пояси.
- •10.Гідросфера. Світовий кругообіг води. Розподіл вод гідросфери.
- •11.Географічна оболонка Землі, її склад, межі, будова.
- •12.Основні закономірності географічної оболонки.
- •13.Гіпсометрія і орографія найбільших форм поверхні України.
- •14.Тектонічна будова території України
- •15.Морфоструктурний та морфоскульптурний рельєф України
- •16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.
- •17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.
- •18.Розподіл середньорічної кількості опадів та зволоження у межах території України.
- •19.Загальні риси річкової системи України.
- •20.Поширення озер і боліт у межах території України.
- •21.Ґрунтовий покрив території України.
- •22.Рослинний покрив і тваринний світ території України.
- •23.Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території. Заповідники і національні природні парки.
- •24.Фізико-географічне районування України. Природні комплекси Східноєвропейської рівнини.
- •25.Геоморфологічне районування Українських Карпат. Особливості рельєфу окремих геоморфологічних районів.
- •26.Поверхневі і підземні води Українських Карпат.
- •27.Загальна фізико-географічна характеристика Кримських гір.
- •28.Природні комплекси Чорного та Азовського морів.
- •29.Природні умови Тихого океану.
- •30.Природні умови Атлантичного океану.
- •31.Природні умови Індійського океану.
- •32.Природні умови Північного Льодовитого океану.
- •33.Загальна фізико-географічна характеристика Африки.
- •34.Загальна фізико-географічна характеристика Австралії.
- •35.Загальна фізико-географічна характеристика Антарктиди.
- •36.Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки.
- •37.Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.
- •38.Загальна фізико-географічна характеристика Європи.
- •39.Загальна фізико-географічна характеристика Азії.
- •40.Фізико-географічне районування Африки.
- •41.Фізико-географічне районування Австралії.
- •42.Фізико-географічне районування Південної Америки.
- •43.Фізико-географічне районування Північної Америки.
- •44.Фізико-географічне районування Європи.
- •1. Европейський сектор арктики і субарктики
- •2. Фенноскандiя
- •3. Середньоевропейська рiвнина
- •4. Британськi острови і герцинська европа
- •5. Альпійська Європа
- •6. Середземномор’я
- •7. Схiдно-европейська рiвнина
- •8. Урал
- •45.Фізико-географічне районування Азії.
16.Розподіл сонячної радіації та радіаційного балансу у межах території України.
Сонячна радіація - головний чинник кліматоутворення. Характер надходження сонячної енергії залежно від географічної широти характеризують такі характеристики, як величини альбедо, сумарної сонячної радіації, радіаційного балансу. Середньорічні величини альбедо на теренах України змінюються від 24 % на півночі до 17 % на півдні. У зимовий період різниця помітно більша — 60 % і 25 % відповідно. Такі значні відмінності взимку передусім пов’язані з неоднаковою стійкістю снігового покриву на різних широтах України. Влітку широтні відмінності у величинах альбедо виражені значно менше.
Кількість тепла, що надходить на земну поверхню, визначають у мегаджоулях на 1 м2 площі за одиницю часу (найчастіше за рік або один сезон). На території України, яка розміщена в помірних широтах, вона становить від 4200 МДж/м2 на півночі до 5200 МДж/см2 на Південному березі Криму за рік.
Оскільки Україна розміщена у помірних широтах, то для всієї її території річний радіаційний баланс має додатні значення . На півночі середня величина його становить близько 1700 МДж/м2, у центральній частині держави - 1850 МДж/м2, а на півдні — до 2650 МДж/м2.Одним з важливих показників сонячної радіації є радіаційний баланс. Це різниця між сумарною радіацією і відображеною. В Україні радіаційний баланс позитивний.
17.Розподіл середньомісячних температур у межах території України.
Відомо, що температура повітря змінюється передусім відповідно до розподілу сонячної радіації, а отже, знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11° ... +13 °С на півдні до +5° ... +7 °С на півночі.
Як видно з кліматичної карти , пересічна середня температури найхолоднішого місяця (січня) на рівнинній території України змінюється від -7°, -8 °С на північному сході країни до +2 °С на Південному березі Криму. В окремі роки спостерігалося зниження середньомісячних температур січня до -15 °С. Однак в останнє десятиріччя переважають середньомісячні температури січня вищі від багаторічної норми. У найтеплішому місяці (липні) середні температури над рівнинною територією змінюються від +18°, +19 °С на півночі та північному заході країни до +22°, +23 °С у південних районах.
Січневі ізотерми мають на значній території України (передусім північних і а середніх широтах) загальний напрямок простягання з північного заходу на південний схід, а липневі - з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється із заходу на схід. Ця особливість клімату пов’язана зі зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.
Зростання континентальності клімату із заходу на схід підтверджується і тим, що абсолютні мінімальні температури (нижче -40 °С) спостерігаються на сході, а абсолютні максимуми (+41°,42 °С) - на південному сході України.
У південних районах нашої держави простягання ізотерм січня і липня має практично широтне простягання, що пов’язано, очевидно, з тим, що гірська система Карпат захищає ці території від домінуючого впливу Атлантики, а тому визначальний вплив має географічна широта.
У найвищій частині Карпат та Кримських гір середньомісячні температури на декілька градусів нижчі від тих, що характерні для прилеглих рівнин.
