29.Природні умови Тихого океану.

Загальні відомості та фізико-географічне положення. Тихий океан за розмірами та особливостями природи — унікальний природний об ’єкт нашої танети. Так, він найбільший за площею, найглибший, розташований у всіх географічних поясах Землі, між материками Євразією й Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході й Антарктидою на півдні. Північна його межа проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.

Тихий океан займає більш як 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Він має округлу форму. Океан трохи витягнутий з північного заходу на південний схід і найширший між,тропіками. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить низка окраїнних морів Східної і Південно-Східної Азії. В океані є велика кількість архіпелагів і окремих островів.

Рельєф дна. Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає відносно невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані знаходиться більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 з 35, що мають глибину понад 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км, у тому числі Маріанський жолоб з найглиб¬шою позначкою дна Світового океану — 11 022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східно-Тихоокеанське підняття, що входить у систему серединно-океанічних хребтів.

Більша частина океану розташована на одній Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми плитами. Саме із зонами взаємодії пов’язані глибоководні жолоби та острівні дуги.

Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, що утворюють Тихоокеанське “вогняне кільце”. У цій зоні часті як наземні, так і підводні землетруси, що спричиняють хвилі цунамі. 

Клімат. Тихий океан розташоЛ ваний майже у всіх кліматичнт поясах. Велика частина його зна ходитъся в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах. Температура повітря над цими акваторіями цілий рік станови і ь +16 ...+24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче 0 °С, біля берегів Антарктиди низька температура тримається і в літні місяці. У тропічних гиирлтах над океаном панують пасати. У помірних широтах над океаном переважають західні вітри, а біля берегів Євразії панують мусони. Над океаном часті сильні вітри — шторми і тропічні циклони + тайфуни. Максимальна кількість опадів (близько 3000 мм) випадає в західній частині екваторіального поясу, мінімальна - у східних районах між екватором і південним тропіком (близько 100 мм).

Властивості вод та океанічні течії. У Тихому океані утворюються всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. Через велику площу океану між тропіками його поверхневі води тепліші, ніж в інших океанах. Середньорічна температура вод між тропіками становить + 19 °С, біля екватора - +25 ... +29 °С, в Антарктиці вона знижується до -1 °С. Льодові явища в північній частині океа-ну й у субантарктичному поясі мають сезонний характер. Поблизу Антарктиди морські льоди тримаються цілий рік. Антарктичні айсберги допливають інколи до паралелі 40° пд. ш.

Опади, що випадають над океаном, переважають над випарову¬ванням. Західна частина океану отримує багато річкових вод (Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг та ін.), а тому солоність поверхневих вод Тихого океану трохи нижча, ніж в Атлантичному.

Оскільки океан значно витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають широтні потоки вод. В океані утворилася система океанічних течій, яка у Північній півкулі має форму величезної вісімки, що включає Північну Пасатну та Куросіо, Північно-Тихоокеанську і Каліфорнійську течії. На південь від екватора вона має кільцеподібну форму, охоплюючи Південну Пасатну, Східно- Австралійську, Західних Вітрів і Перуанську течії. Вони впливають на перерозподіл тепла в океані, на природу прилеглого суходолу. Наприклад, пасатні течії відганяють теплу воду від західних тропічних берегів материків до східних, тому в низьких широтах західна частина океану істотно тепліша від східної. У середніх і високих широтах, навпаки, східні частини океану тепліші від західних.

Органічний світ. За чисельністю видів і біомаси органічний світ Тихого океану багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється його розмірами, розмаїтістю природних умов і тривалою геологічною історією. Особливості фауни Тихого океану свідчать про давність її формування. У глибоководних жолобах виявлено невідомий раніше тип тварин - погонофори (безхребетні ниткоподібні організми). Особливо багате органічне життя в екваторіально-тропічних широтах, в областях поширення коралових рифів. Для північної частини океану характерні різноманітні види риб, у тому числі лососевих.

Природні комплекси. У Тихому океані є майже всі природні пояси, крім Північного полярного.

Північний субполярний пояс займає невелику частину Берингового й Охотського морів. У цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція прохолодних вод, а тому вони багаті киснем, а відповідно і рибою.

Північний помірний пояс займає великі акваторії між Євразією та Північною Америкою. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Води поясу також багаті киснем, що забезпечує розвиток життя. Особливо великим видовим розмаїттям організмів характеризується Японське море.

Північний субтропічний пояс у Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна - холодна. Води слабко перемішуються, вони прозорі, сині, кількість планктону і риб невелика.

Північний тропічний пояс формується під впливом могутньої Північної Пасатної течії. У цьому поясі розташовано безліч окремих островів та архіпелагів. У цілому продуктивність його вод невелика, але біля підводних височин і островів, де посилюється вертикальний рух вод, з’являються скупчення риб.

В екваторіальному поясі спостерігається складна взаємодія різних течій. На стиках потоків водовороти сприяють підняттю вод, зростає їх біологічна продуктивність. Найбагатші життям комплекси шельфів біля Зондських островів і берегів Північно-Східної Австралії, а також водні комплекси коралових рифів.

У Південній півкулі формуються ті самі природні пояси, що й у Північній. Однак вони вирізняються деякими властивостями водних мас і складом орга-нізмів. Наприклад, у водах субантарктичного й антарктичного поясів живуть нототенієві і білокровні риби. У південному тропічному поясі біля берегів Південної Америки між 4° і 23° пд. ш. формується особливий водний комплекс. Для нього характерне стійке й інтенсивне підняття глибинних вод, активний розвиток органічного життя. Це один із найпродуктивніших районів усього Світовою океану.

Господарське використання. Тихий океан відіграє важливу роль у житті багатьох країн і народів. Океан і його моря омивають узбережжя континентів, на яких розташовано понад ЗО прибережних держав із загальною чисельністю населення понад 2 млрд осіб.

У водах Тихого океану, на дні і берегах багато різноманітних природних ресурсів. До основних видів багатств належать біологічні ресурси. Водам океану властива висока продуктивність (близько 200 кг/км2). В останні роки Тихий океан посідає перше місце у світі за виловом риби та інших морепродуктів.

Вилов риби в океані становить понад 45 % світового обсягу. Головні райони промислу - це області взаємодії теплих і холодних вод, шельфові райони на заході океану і райони підняття глибинних вод поблизу берегів Північної й особливо Південної Америки.

З морської води добувають кухонну і калійну солі, магній, бром; існують установки з опріснення морських вод. На шельфі океану виявлено родовища руд олова, інших металів, добувають багато нафти і газу.

Енергетичні ресурси тихоокеанських вод великі і різноманітні, але використовують їх поки що мало.

Через Тихий океан проходять траси світового і регіонального судноплавства, на берегах океану розташована велика кількість портів. У зв’язку з величезними розмірами океану інтенсивне судноплавство розвинуте вздовж обох узбереж океану. Найважливіші лінії проходять від північноамериканських берегів до далекосхідних берегів Азії.

В останні десятиріччя господарська діяльність людини спричинила сильне забруднення деяких акваторій океану. Виснажилися запаси риб, китів й інших тварин, причому деякі з них втратили промислове значення.