31.Природні умови Індійського океану.

Загальні відомості та фізико-географічне положення. Більша частина Індійського океану розташована в Південній півкулі. На заході океан обмежений берегами Африки, на півночі - Євразії, на сході - Австралії, Зондських островів, на півдні - Антарктиди. Індійський океан на південному заході широким водним простором з’єднується з Атлантичним океаном, а на південному сході з Тихим. Берегова лінія слаборозчленована. В океані зосереджені вісім морів, є великі затоки. Островів порівняно мало. Найбільші серед них - Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра — розташовані біля узбереж материків.

Рельєф дна. Як і в інших океанах, рельєф дна Індійського океану складний і різноманітний. Серед піднять на дні виділяють систему Серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характерні рифтн і поперечні розколини, сейсмічність і підводний вулканізм. Між хребтами лежать численні улоговини. Вздовж острівної дуги простягаються глибоководні жолоби. Найбільший серед них - Зондський, де розташована найглибша ділянка Індійського океану - 7729 м. Шельф здебільшого має невелику ширину (до 100 км). Він займає помітну площу лише біля берегів Азії.

Клімат. Більша частина океану розташована в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, лише південна частина охоплю високі широти, аж до субантарктичних. Загальна особливість клімату океану - сезонні мусонні вітри в його північній частині, що піддається значному впливу суходолу. Тому в північній частині океану добре виражені два сезони - тепла, тиха сонячна зима і спекотне, хмарне, дощове, штормове літо. На південь від 10° пд. ш. панує південно-східний пасат. Південніше, в помірних широтах, дме сильний і стійкий західний вітер. Кількість опадів велика в екваторіальному поясі (до 3000 мм за рік). Дуже мало опадів випадає біля берегів Аравії, у Червоному морі й Перській затоці.

Властивості вод та океанічні течії. Середня температура поверхневих вод океану становить +17 °С. Дещо знижена середня температура пояснюється сильним охолоджувальним впливом антарктичних вод у південній частині океану. Північна частина добре прогрівається, а також позбавлена припливу холодних вод з півдня, а тому найтепліша. Влітку температура води в Перській затоці піднімається до +34 °С. У Південній півкулі температура вод знижується зі зростанням широти.

Солоність поверхневих вод у багатьох районах вища, ніж середня, а в Червоному морі найбільша серед усіх морів Свтового океану (понад 41 %о). На утворення течій у північній частині океану вирішальний вплив мають мусони. Цс зумовлює перебудову системи течій за сезонами: літні мусонні — із заходу на схід, зимові - зі сходу на захід. У південній частині океану найбільш виражені Південна Пасатна течія і течія Західних Вітрів.

Органічний світ. Життя в Індійському океані має багато спільного з Тихим і Атлантичним океанами. Багатий і різноманітний видовий склад риб. У північній частині живуть сарданелла, анчоус, скумбрія, тунець, корифена, акули, летучі риби. У південних водах - нототенієві і білокровні риби; зустрічаються китоподібні і ластоногі. Особливо ба¬гатий органічний світ шельфу і коралових рифів. Зарості водоростей облямовують береги Австралії, Південної Африки, островів. Є великі промислові скупчення ра-

Природні комплекси. Північна частина океану розташована у тропічному поясі. Під впливом навколишнього суходолу і мусонної циркуляції в цьому поясі формується декілька водних комплексів, що різняться властивостями водних мас. Особливо значні відмінності спостерігаються в солоності вод.

В екваторіальному поясі температура поверхневих вод за сезонами майже не змінюється. Біля численних піднять дна і коралових островів у цьому поясі розвивається багато планктону, підвищується біопродуктивність. Зональні комплекси Південної півкулізагалом схожі на природні умови аналогічних поясів Тихого й Атлантичного океанів.

Господарське використання. Природні ресурси океану використовують меншою мірою, ніж інших океанів. Біологічна продуктивність океану невисока, зростає вона лише на шельфі і материковому схилі. Біологічні ресурси Ін-дійського океану використовують мешканці узбереж з давніх часів. Дотепер кустарні промисли риби та інших морепродуктів зберігають важливу роль у господарстві багатьох країн. В останні роки в ряді країн Азіатського узбережжя інтенсивно розвивається і сучасне рибне господарство.

Хімічні ресурси вод поки що не використовуються. У великих масштабах ідійснюється опріснення солоних вод у країнах Близького Сходу, де гострий дефіцит прісної води.

Серед мінеральних ресурсів виділяють родовища нафти і газу. За запасами і видобутком їх Індійський океан посідає перше місце серед усіх океанів. У прибережно-морських розсипах містяться важкі мінерали і метали.

Через Індійський океан проходять важливі транспортні шляхи. Океан поступається Атлантичному і Тихому за розвитком судноплавства, але щодо обсягів перевезення нафти, він перевершує їх. Перська затока - головний нафті експортний район світу, звідси починаються найбільші вантажопотоки нафт і нафтопродуктів. Тому в цьому районі потрібні систематичні спостереження зі станом водного середовища й охорона його від нафтового забруднення.