- •22. Правопис прислівників
- •Помилки у вживанні дієприслівника[ред. • ред. Код]
- •Спрощення у групах приголосних
- •26.Правопис прикметникових форм від географічних назв
- •27.Лексичне значення слова. Омоніми. Антоніми. Синоніми та пароніми.
- •28.Частка у діловому мовленні. Які є розряди часток? Правопис часток.
- •29.Сполучник у діловому мовленні. Які бувають сполучники за походженням, та способом уживання?
- •30. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
- •31.Довідково-інформаційні документи. Протокол та витяг з протоколу. Групи протоколів(стислі, повні, стенографічні). Вимоги до тексту протоколу. Реквізити витягу з протоколу.
- •32.Етикет ділового листування. Службові листи та іх стиль. Лист-запит, відповідь на запит. Супровідний лист. Гарантійний лист. Початкові та завершальні речення листів.
- •35.Довідково-інформаційні документи. Доповідні та пояснювальні записки, їх реквізити.
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Доручення
- •Доручення
- •Розписка
- •Розписка
- •48) Відокремлені обставини
- •49) Дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •50) Документи щодо особового складу.
- •51) Організаційні документи. Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів на тривалий час. Положення
- •52) Розділові знаки у реченнях з відокремленими означеннями.
- •53) Довідково-інформаційні документи.
- •54) Звіти та їх різновиди.
- •55) Довідково інформаційні документи, адреса, телеграма, телефонограма.
- •56) Якими розділовими знаками відокремлюються узагальнювальні слова. Якими специфічними особливостями характеризуються звертання, вставні й вставлені компоненти.
- •57) За яких умов ставиться тире між підметом і присудком. Типові узгодження підмета з присудком.
- •Узгодження присудка з підметом
- •59) Особливості вживання простих речень у текстах документа.
- •60) Культура ділового мовлення.
- •61) Документи з господарсько-договірної діяльності.
- •62) Обліково-фінансові документи. Накладна
- •63) Інформаційні документи. Анотація, рецензія, висновок
- •64) Інформаційні документи. Оголошення, запрошення.
29.Сполучник у діловому мовленні. Які бувають сполучники за походженням, та способом уживання?
Сполучник — це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.
За походженням сполучники поділяються на непохідні і похідні:
сполучники |
приклади |
непохідні |
але, а, та, бо, і |
похідні |
що, як, де, якщо, тому що, зате |
Непохідні сполучники не співвідносяться з іншими частинами мови.
Похідні сполучники походять від інших частин мови і тому співвідносні з ними
За своїм вживанням сполучники можуть бути неповторюваними, повторюваними і парними:
сполучники |
приклади |
неповторювані |
а, але, проте, зате, однак |
повторювані |
і-і, ні- ні, не то- не то, то- то, чи- чи, чи то- чи то (напр., чи то лев, чи то птиця) |
парні |
не тільки...а й (але й); як...так і; хоч...але; не стільки...скільки; коли (якщо)...то, (напр., не тільки гроші, а й слава та успіх): |
30. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
Коми ставляться
Між частинами складнопідрядних речень, що мають свої синтаксичні центри.
Коми не ставляться
Якщо підрядна частина починається з частки не.
Якщо підрядна частина складається з одного слова.
Якщо підрядні однорідні частини пов'язуються одиничним єднальним або розділовим сполучником.
Крапка з комою ставляться
Між ускладненими або віддаленими за змістом частинами може ставитися крапка з комою.
Тире або кома і тире ставляться
Якщо у допустовому складнопідрядному головна частина вимовляється з різким підсиленням тону (з метою інтонаційного і смислового її виділення), то між частинами складнопідрядного речення ставиться кома і тире.
Двокрапка ставиться
Двокрапка замість коми може ставитися, якщо в головній частині є слово, що вимагає роз'яснення.
31.Довідково-інформаційні документи. Протокол та витяг з протоколу. Групи протоколів(стислі, повні, стенографічні). Вимоги до тексту протоколу. Реквізити витягу з протоколу.
Довідково-інформаційні документи — це документи, що містять інформацію про фактичний стан справ у структурі, який є підставою для прийняття розпорядчих документів. Вони мають допоміжний характер відповідно до організаційно-розпорядчих документів, не є обов'язкові для виконання на відміну від них.
Протокол - це один з найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. У протоколах фіксуються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення.
Протокол має такі реквізити:
1. Назва виду документа, яку пишуть посередині рядка.
2. Порядковий номер протоколу.
3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада).
4. Назва установи, підприємства чи організації, де відбулися збори, конференція.
5. Дату проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви організації ліворуч. У цьому ж рядку праворуч пишуть місце проведення (назву міста).
6. Кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка. За великої кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а в протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо кількість учасників сягає 10-12 осіб, то вказують усіх присутніх.
7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії).
8. Порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції. Питання у порядку денному формулюють у називному відмінку.
9. Текст.
10. Перелік додатків до щютоколу із зазначенням кількості сторінок.
Витяг з протоколу - це коротка форма протоколу. В ньому вказують:
1. Назву виду документа.
2. Порядковий номер.
3. Назву зборів, засідання, наради тощо.
4. Дату проведення, місце проведення.
5. Присутніх.
6. Текст, що складається з розділів "Слухали" і "Ухвалили".
7. Підписи голови й секретаря.
У протоколі роблять помітку про витяг, а також зазначають, кому його вручено чи надіслано.
Групи протоколів Стислі, в яких записано лише ухвалу або поширену резолюцію, а також зазначено номер, дату, назву організації, кількість присутніх, порядок денний. Під рубрикою «Слухали» — назва питання, хто висловився.
Повні, в яких записуються виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань. У докладний протокол заносять також запитання доповідачеві та конспективний запис виступів під час обговорення.
Стенографічні, де всі виступи, репліки, запитання й відповіді записуються дослівно. Якщо хід засідання стенографується, зміст виступів до протоколу не заноситься; розшифрована та оформлена належним чином стенограма додається до протоколу.
