- •22. Правопис прислівників
- •Помилки у вживанні дієприслівника[ред. • ред. Код]
- •Спрощення у групах приголосних
- •26.Правопис прикметникових форм від географічних назв
- •27.Лексичне значення слова. Омоніми. Антоніми. Синоніми та пароніми.
- •28.Частка у діловому мовленні. Які є розряди часток? Правопис часток.
- •29.Сполучник у діловому мовленні. Які бувають сполучники за походженням, та способом уживання?
- •30. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
- •31.Довідково-інформаційні документи. Протокол та витяг з протоколу. Групи протоколів(стислі, повні, стенографічні). Вимоги до тексту протоколу. Реквізити витягу з протоколу.
- •32.Етикет ділового листування. Службові листи та іх стиль. Лист-запит, відповідь на запит. Супровідний лист. Гарантійний лист. Початкові та завершальні речення листів.
- •35.Довідково-інформаційні документи. Доповідні та пояснювальні записки, їх реквізити.
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Доручення
- •Доручення
- •Розписка
- •Розписка
- •48) Відокремлені обставини
- •49) Дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •50) Документи щодо особового складу.
- •51) Організаційні документи. Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів на тривалий час. Положення
- •52) Розділові знаки у реченнях з відокремленими означеннями.
- •53) Довідково-інформаційні документи.
- •54) Звіти та їх різновиди.
- •55) Довідково інформаційні документи, адреса, телеграма, телефонограма.
- •56) Якими розділовими знаками відокремлюються узагальнювальні слова. Якими специфічними особливостями характеризуються звертання, вставні й вставлені компоненти.
- •57) За яких умов ставиться тире між підметом і присудком. Типові узгодження підмета з присудком.
- •Узгодження присудка з підметом
- •59) Особливості вживання простих речень у текстах документа.
- •60) Культура ділового мовлення.
- •61) Документи з господарсько-договірної діяльності.
- •62) Обліково-фінансові документи. Накладна
- •63) Інформаційні документи. Анотація, рецензія, висновок
- •64) Інформаційні документи. Оголошення, запрошення.
Синтаксична роль прийменника
Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).
Розряди прийменників за значенням
Прийменники поділяються на:
1. |
|
2. |
прості, складні і складені |
Первинні та вторинні прийменники
За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):
прийменники |
приклади |
первинні |
біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через |
вторинні |
поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу |
До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без, для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).
До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.
До них належать прийменники, що утворюються:
переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника (незважаючи на, зважаючи на), прислівника (поряд, поблизу, навпростець);
поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).
Первинних прийменників значно менше, ніж вторинних. Частина первинних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене (родовий)- покласти в шухляду(знахідний)- побачити під стріхою (орудний).
Усі вторинні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з інструкцією (орудний), центр міста (родовий).
Первинні прийменники часто бувають багатозначними, вторинні, як правило, однозначні.
Прості, складні і складені прийменники
За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:
прості |
по, про, у, без, коло, протягом |
складні |
з-поперед, з-за, понад, довкола |
складені |
з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до |
Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники (до, по, край, близько).
Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників (заради, з-попід, понад, поза, з-під).
Складні прийменники пишуться разом (понад, навколо, напроти), крім тих, що починаються наз, із (пишуться через дефіс: з-за, з-під, з-посеред).
Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це- похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками (нарівні з, на чолі, одночасно з, за допомогю, в галузі).
У складених прийменниках усі слова пишуться окремо (на відміну, від, поряд з, у зв’язку з); виняток становить прийменник внаслідок.
Якщо ж поєднання прийменника з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, така сполука пишеться разом (зустрілися утрьох, це було вперше).
Є частина прийменників, які здатні утворювати синонімічні конструкції (напр., коло- біля- близько- поблизу- при- поруч: коло ялинки- біля ялинки- близько ялинки- поблизу ялинки- при ялинці- поруч з ялинкою; на- в: на полі- в полі; до- на- в(у):до Києва- на Київ- у Києві);
До деяких прийменників, що закінчуються на приголосний, додається і або о (переді(о) мною, зі страху).
