- •1 Аналіз завдання та обґрунтування доцільності будівництва кабельної магістралі
- •2 Вибір марки кабелю
- •2.1 Вибір типу кабелю
- •2.2 Основні конструктивні параметри вибраного кабелю
- •3 Розрахунок основних параметрів кабелю
- •4 Розрахунок довжини регенераційної ділянки
- •5 Розбивка траси на регенера-ційні ділянки
- •6 Прокладання кабелю
- •6.1 Методи зрошування оптичних кабелів
- •6.2 Особливості монтажу оптичних кабелів
- •2. Підготовка кабелів.
- •3. Герметизація овального вступного патрубка.
- •4. Зрощування і вкладання волокон.
- •6.3 Технічні засоби для вкладання кабелю
- •7 Техніко-економічні розрахунки
- •Розрахунок річних експлуатаційних витрат;
- •7.1 Розрахунок капітальних вкладень на будівництво волз
- •7.2 Розрахунок річних експлуатаційних витрат
- •7.3 Розрахунок доходів від основної діяльності
- •7.4 Розрахунок терміну окупності
- •8 Охорона праці
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Інструменти та пристосування
- •8.3 Монтажні роботи
- •Висновки
- •Перелік посилань на використані джерел
- •Перелік умовних позначень
8.2 Інструменти та пристосування
Напруга живлення переносного електроінструменту повинна бути не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 36 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних та за межами приміщень. Допускається використання електроінструменту напругою 220 В при обов’язковому використанні діелектричних рукавиць. Корпуса електроінструменту з напругою більше 36 В заземлюються.
Електроінструменти та переносні електролампи повинні підключатися до джерела струму при допомозі штепсельних з'єднань недоступними для випадкового доторкання струмопровідними частинами. Працювати з інструментом на висоті більше 2,5 м приставних драбин забороняється.
Паяльні лампи необхідно розпалювати на поверхні землі на відстані не менше 2 м від колодязя або котловану. Газовою грілкою можуть користуватися особи не молодші 18 років, які пройшли спеціальний інструктаж та здали відповідні іспити. Балони з газом повинні розміщуватися за межами колодязя та котловану на поверхні землі, закритими від прямих сонячних променів. Використання газу з балону можна здійснювати до мінімального тиску, рівного 20 кПа.
8.3 Монтажні роботи
Навантажувально – розвантажувальні роботи виконуються, як правило, механізованим способом – при допомозі кранів, автонавантажувачів, блоків, талей і т.п. Цей спосіб являється обов’язковим для вантажів масою більше 60 кг, а також при підйомі вантажів на висоту більше 3 м.
Підлітки до 16 років до перенесення вантажів не допускаються. Підлітки від 16 до 18 років і жінки допускаються до навантаження та розвантаження лише сипучих ( пісок, гравій), штучних (цегла, блоки) вантажів та пиломатеріалів.
Усі навантажуваьно – розвантажувальні роботи повинні виконуватися в рукавицях. Перевезення робітників в кузові автомобіля з навантаженими барабанами або на вантажному транспорті заборонено.
Земляні роботи. Виконання земляних робіт в зоні розміщення кабелів, газопроводів та інших підземних комунікацій допускається лише з письмового дозволу організації яка експлуатує ці споруди. Роботи повинні виконуватися під наглядом прораба або майстра, а на відстані ближче 2 м від діючих кабелів і газопроводів, крім цього, під наглядом представників організацій, яким належать ці споруди. Для знаходження підземних споруд, що перетинають проектовану трасу, риються шурфи довжиною 1 м і по осі майбутньої траншеї.
Якщо підземні споруди проходять паралельно трасі що проектується, шурфи риються перпендикулярно до осі проектованої траси через кожні 20 м. Довжина шурфа повинна перевищувати ширину проектованої траншеї на 0,3 м з кожної сторони. При виявлені газу в траншеї або котловані роботи в них повинні бути негайно припинені, а люди виведені з небезпечної зони.
Прокладання кабелю кабелевкладальником допускається лише на ділянках, які не містять підземних споруд. Обслуговуючому персоналу забороняється знаходитися на кабелевкладальнику або в кузові автомобіля під час транспортування. Якщо між трактором, кабелевкладальником або іншим механізмом знаходяться люди, забороняється приводити трактор в рух.
При прокладанні кабелю вручну на кожного працівника допускається навантаження кабелю масою не більше 35 кг. При переміщені кабелю до траншеї на плечах або руках усі працівники повинні знаходитися по одну сторону від кабелю.
Роботи на волоконно – оптичних лініях зв’язку.
До зпаювальних робіт допускаються особи не молодше 18 років. Особлива увага приділяється виконанню вимог по безпечному користуванню паяльними лампами та газовими грілками.
Для монтажу оптичного кабелю використовується пересувна лабораторія, що обладнана на базі автомобіля. В автомобілі розміщено комплект для зварювання оптичного кабелю, невеликий запас розчинника (0,3-0,5л), нефрас 50 ̸ 170 в металевій ємності.
Після зняття зовнішньої оболонки необхідно усунути гідрофоб, використовуючи нефрас. Роботи необхідно виконувати при включеній приточно-витяжній вентиляції, оскільки нефрас – легкозаймиста рідина, що відноситься до шкідливих речовин.
Працівник, що здійснює монтаж волоконно - оптичного кабелю, повинен бути обережним з сколотим волокном: не розкидати його, складати в певному місці і слідкувати, щоб частинки цього волокна не потрапляли на одежу.
Монтажний стіл і підлога в монтажно-вимірювальному автомобілі після кожної заміни необхідно обробляти пилососом, а потім протирати вологою ганчіркою. Ганчірку необхідно віджимати в щільних гумових рукавицях.
При роботі з пристроями для зварювання оптичного волокна необхідно дотримуватися наступних вимог:
всі підключення і відмикання приладів, що вимагають розриву електричних кіл або з′єднань з високовольтними ланцюгами пристрою, виконувати при повному відмиканні напруги;
корпус приладу необхідно заземлювати;
під час налагоджувальних робіт необхідно пам’ятати, що високовольтні провідники, електроди і режимі зварювання знаходяться під високою напругою;
забороняється експлуатація пристрою зі знятим захисним кожухом блока електродів;
не рідше одного разу в тиждень виконувати перевірку справності ізоляції високовольтних провідників;
забороняється працювати на пристрої при пошкоджені високовольтних провідників;
для спостереження за процесом зварювання працівник зобов’язаний використовувати захисні окуляри.
Технологічне обладнання за нормальних умов праці має бути пожежобезпечним. Забороняється працювати на несправному обладнанні. Не можна допускати контакту речовин і матеріалів, взаємодія яких призводить до горіння, вибуху або утворення горючих чи токсичних газів.
Протипожежний захист у галузі – комплекс інженерно-технічних заходів, спрямованих на створення пожежної безпеки об’єктів і споруд.
Відповідно до вимог і норм пожежної безпеки всі виробничі, адміністративні, складські та інші приміщення і споруди виробництв та організацій обладнуються засобами автоматичної системи пожежної сигналізації, первинними засобами пожежогасіння, автоматикою для виявлення і запобігання пожеж.
При виникненні пожежі, або загорянні на будь-якій ділянці підприємства, негайно оголошується пожежна тривога та сповіщається пожежна охорона. Найчастіше для цього використовується телефон. Про пожежу доповідають чітко, називаючи адресу підприємства та прізвище того, хто повідомляє про пожежу.
Одночасно з повідомленням про пожежу працівники вживають заходів щодо її ліквідації та евакуації людей з приміщень, а також заходів щодо посилення охорони об’єкта. Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння, що є на підприємстві.
Перелік питань по пожежній безпеці, що підлягають перевірці фахівцями відділу пожежної безпеки в дирекціях, центрах, вузлах, цехах і відділах:
організація роботи щодо виконання вимог ЗУ “Про пожежну безпеку”, правил пожежної безпеки в галузі зв’язку, постанов колегій та наказів Держкомзв’язку України щодо забезпечення пожежної безпеки на об’єктах зв’язку;
створення служби пожежної безпеки в дирекціях, центрах, вузлах, планування роботи та виконання цих планів;
організація роботи щодо протипожежного захисту об’єктів в центрах, вузлах, цехах та відділеннях;
організація спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки;
проведення щорічних оглядів протипожежного стану та підготовка наказів за результатами цих оглядів;
забезпеченість об’єктів зв’язку знаками безпеки;
захищеність АТС, абонентських ліній та будівель захистом від небезпечних впливів напруг та струмів, блискавкозахистом;
забезпеченість установками автоматичного виявлення і гасіння пожеж, засобами пожежогасіння;
протипожежний стан об’єктів та наявність позитивного експертного висновку органів державного пожежного нагляду про об’єкти, які будуються;
взаємодія служб пожежної безпеки дирекції, центру, вузла з територіальними органами державного пожежного нагляду усунення недоліків, виявлених раніше фахівцями відділу пожежної безпеки;
планування і використання цільових коштів на виконання заходів з питань пожежної безпеки;
реагування дирекції на пожежі та загоряння, які виникли на об’єктах галузі зв’язку;
надання практичної і медичної допомоги з питань пожежної безпеки.
Контроль стану пожежної безпеки в структурних підрозділах (центрах, вузлах) проводиться фахівцями системи пожежної безпеки не рідше одного разу в квартал (вибірково), затвердженим керівником дирекції.
