2. Зміст і структура курсової роботи

Курсова робота виконується у відповідності до затвердженої тематики. Одна з основних вимог до змісту курсових робіт – науковість. Усі питання повинні розглядатися з позиції наукового дослідження і містити елементи практичної значимості. Загальний обсяг роботи повинен становити 35…40 друкованого тексту на папері стандартного формату, включаючи бібліографію. Додатки до загального обсягу не входять.

Рукопис матеріалів курсової роботи оформлюється за результатами проведених наукових досліджень. Зібраний, опрацьований та систематизований матеріал при викладенні розподіляється на окремі питання, які повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності та конкретизовані. Послідовність викладення загальноприйнятих складових частин курсової роботи:

• Титульний аркуш (Додаток Г).

• План, затверджений керівником (Додаток В)

• Бланк завдання (заповнений та підписаний) (додаток Б).

• Зміст: вступ, найменування всіх розділів, пунктів (підпунктів), висновки та пропозиції, додатки, перелік літературних джерел. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.

• Вступ розміщують на новій сторінці. У вступі викладають:

• світові тенденції вирішення поставлених проблем;

• коротка характеристика об’єкту та невирішені проблеми для його дослідження;

• оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та їх практичного вирішення;

• обґрунтування актуальності курсової роботи;

• методи досліджень та інформаційне забезпечення;

• мета й завдання курсової роботи (спираючись на план);

• відомості про обсяг і структуру роботи;

Обсяг вступу − до 3-х сторінок тексту.

• Теоретична частина складається з одного питання „Аналітичний огляд наукової літератури”, яке може бути поділене на 2-3 підпункти.

У цій частині через глибоке вивчення відповідної літератури, критичне її переосмислення обґрунтовується необхідність вивчення проблеми, формулюються теоретичні підходи до вивчення тих питань, які зацікавили дослідника. Можуть бути висвітлені такі питання: аналіз теоретичних основ процесів для вирішення поставлених проблем; хімічний склад та харчова цінність предмету дослідження; характеристика обраних харчових добавок; обґрунтування доцільності їх використання тощо. У цій частині розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням літературних джерел, можливим є порівняння різних поглядів, використання опубліко­ваних статистичних даних із посиланням на джерела; характеристика методик, методів та моделей досліджень, формування власної думки щодо розв’язання даної проблеми. У цій частині має бути систематизований аналіз теоретичної, методичної й практичної новизни, переваг і недоліків робіт, що розглядалися. Роботи, що аналізуються, доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, роботи, що розкривають тему частково.

У кінці теоретичної частини повинен бути короткий висновок про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми, зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної частини − до 10 сторінок.

• Практична частина роботи є найбільш змістовною і значимою (до 50 % всього обсягу курсової роботи). У практичній частині надається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на об’єкті дослідження. Аналіз конкретного об’єкту дослідження проводиться на основі отриманого та обробленого фактичного матеріалу інформації, якою можуть бути: технічна і службова документація, результати проведених експериментальних досліджень тощо. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та залученого методологічного інструментарію досліджень. Оброблення отриманої інформації повинно проводитись за допомогою сучасних методів технологічного, економічного, соціологічного чи соціального аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп’ютерних технологій.

Мета практичної частини − з’ясування позитивних і негативних тенденцій стану досліджуваної проблеми, пошук можливих напрямків щодо удосконалення ресторанних технологій. Її досягнення можливе шляхом вирішення різноманітних типів науково-дослідних завдань:

• фізичних – виявлення закономірностей механічних, електричних, хімічних, теплових і т.п. явищ, що впливають на якість харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• ідентифікації (опису) – математичного опису причинних зв’язків між вхідними, змінними та вихідними характеристиками процесів виготовлення харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• оптимізації – знаходження оптимального співвідношення вхідних змінних для забезпечення заданих вимог до інновації технології певного харчового продукту чи надання послуг у ресторанному господарстві;

• пошукових – знаходження найбільш ефективного шляху, що веде до підвищення якості харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• виробничих – випробування нових конструкцій обладнання, інноваційних форм надання професійних послуг у ресторанному господарстві й т.п..

Дослідження можуть виконуватися за класичною схемою (послідовно перебираються обрані фактори) або з використанням математичної теорії планування експерименту. Після виконання програми досліджень проводиться перевірка правильності одержаних результатів, оброблення даних і отримання відповідних рівнянь, оцінюється помилка розрахунку за ними.

Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями тощо, які супроводжуються аналізом і висновками, що дають змогу з’ясувати сутність технологічних процесів, їхні особливості й тенденції розвитку для визначення невикористаних резервів. При аналізі отриманих результатів виконується зіставлення відомих, загальноприйнятих чи теоретичних даних, зазначаються їх можливі відмінності. Для обґрунтування рекомендацій доцільно визначити техніко-технологічну, соціальну та економічну ефективність від упровадження отриманих результатів.

• Висновки та пропозиції (рекомендації) є завершальною частиною роботи. Вони повинні містити стислу об’єктивну оцінку отриманих результатів та досягнення мети й перелік пропозицій. Рекомендації містять конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків діяльності закладу ресторанного господарства чи конкретної технології. Висновки слід розміщувати на окремих аркушах, обсяг − до 2 сторінок.

• До додатків можуть бути включені матеріали, які мають великий обсяг або форму подання (розрахунки, статистична інформація, додаткові ілюстрації та таблиці, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, проміжні математичні докази, фотографії та ін.).

• Перелік літературних джерел наводиться наприкінці роботи й містить у абетковому порядку перелік літературних джерел, які були використані. Він розміщується на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи.