Контрфорси:

Верхня щелепа є нерухомою, а завдяки наявності більших повітроносних порожнин більш ажурної

кісткою, ніж нижня.

Стійкість верхньої щелепи до жувального тиску пояснюється особливостями її анатомічної будови.

Пірамідальна форма тіла верхньої щелепи, а також звуження її в області верхівок коренів зубів,

сприяє концентрації жувального тиску. Крім того, завдяки наявності потужних потовщень компактної

пластинки, розташованих по ходу розподілу жувального тиску на інші кістки черепа, верхня щелепа

набуває ще більшу стійкість. Потовщення компактного речовини кістки називають контрфорсами.

Розрізняють лобово-носовий (1), виличний (2), крило-піднебінний (3) і піднебінний (4) контрфорси. Від

різців, іклів і, частково, перших премолярів жувальний тиск передається вгору по бічних стінках

носової порожнини і переходить через носовий відросток на лобову кістку (лобно-носовий контрфорс)

Жувальний тиск від бічних зубів передається на череп через виличний контрфорс за трьома

напрямками 1) вгору через зовнішній край орбіти в лобову кістку, 2) через виличну дугу до основи

черепа і 3) через нижній край очниці, з'єднуючись з верхньою частиною лобово-носової основи.

Під сильним функціональним впливом жув. м'язів знаходяться, вил. кістка і вил.дуга.

Третя пара симетричних контрфорсів утворена заднім краєм верхньої щелепи в області горбів і

крилоподібними відростками, відходячи від тіла клиноподібної кістки жувального тиску від кутніх зубів проходить зовні від хоан і передається на середню частину основи черепа.

Піднебінний контрфорс утворений піднебінними відростками верхньої щелепи,що скріплюють праву і

ліву половину зубних ду.г Це з'єднання сприяє нейтралізації тиску, що розвивається при бічних

жувальних рухах нижньої щелепи Частина тиску, що виникає в цьому напрямку, поширюється на

леміш і бічні стінки носової порожнини.

1.2

М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis)Вони поділяються на: -м’язи органів голови: зовнішні м’язи очного яблука;м’язи слухових кісточок; м’язи язика ;м’язи глотки

- жувальні м’язи (musculi masticatorii):(1нервац1я-5 нервов)одно1менн1 гл1ки.

1.Жувальний м'яз m. masseter.Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).-а.масетер1ка.

2.Скроневий м'яз m. temporalis.Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот), задні волокна при двосторонньому скороченні зміщують щелепу назад. – а.суперф1ц1ал1с.

3. Присередній та бічний крилоподібні м'яз. m. pterygoideus lateralis et m. pterygoideus 45

medialis).Функція: підіймають нижню щелепу (закривають рот).-а.ммакс1ляр1с,а.фац1ал1с.

- м’язи лиця (musculi faciei), або мімічні м’язи мають такі особливості:починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;не перекидаються через суглоби;не мають власних фасцій (крім щічного м’яза);розташовуються навколо природних отворів голови.

Надчерепний м’яз (musculus epicranius):1)апоневротичний шолом (galea aponeurotica);2)потилично–лобовий м’яз (musculus occipitofrontalis), що має: лобове черевце (venter frontalis); потиличне черевце (venter occipitalis); 3) - скронево–тім’яний м’яз (musculus temporoparietalis)М’яз гордіїв (m.procerus) Коловий м’яз ока (m.orbicularis oculi): повікова частина (pars palpebralis); глибока частина (pars profunda) або сльозова частина (pars lacrimalis) Носовий м’яз (m. nasalis)має: поперечну частину (pars transversa); крилову частину (pars alaris) Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris)М’яз–підіймач верхньої губи (m. levator labii superioris) М’яз–підіймач кута рота (m. levator anguli oris) Великий виличний м’яз (mєs zygomaticus major) Малий виличний м’яз (m. zygomaticus minor) Носовий м’яз (m. nasalis)має: поперечну частину (pars transversa); крилову частину (pars alaris) Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris)М’яз–підіймач верхньої губи (m. levator labii superioris) М’яз–підіймач кута рота (mu. levator anguli oris) Великий виличний м’яз (m. zygomaticus major) Малий виличний м’яз (m. zygomaticus minor) М’яз–зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) М’яз–опускач носової перегородки (m. depressor septi nasi) М’яз–опускач брови (m. depressor supercilii) Поперечний м’яз підборіддя (m. transversus menti) М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа (m. levator labii superioris alaeque nasi)

1.3

Нирка (ren; nephros, грецьк.) – це парний паренхіматозний орган, який розміщений у черевній

порожнині (cavitas abdominis) позаду очеревини (ретроперитонеально), в поперековій ділянці.

Права нирка (ren dexter) знаходиться в правій поперековій ділянці (regio lumbalis dextra) на рівні

від XII грудного до III поперекового хребців.

Ліва нирка (ren sinister) розміщена в лівій поперековій ділянці (regio lumbalis sinistra) на рівні від

XI грудного до II поперекового хребців.

Задня поверхня кожної нирки (facies posterior renis) прилягає:- у верхній частині – до діафрагми (diaphragma);- в середній і нижній – до м’язового ложа, яке утворене великим поперековим м’язом (m. psoas major), квадратним м’язом попереку (m. quadratus lumborum) і поперечним м’язом живота

(m. transversus abdominis).

Нефрон (nephronum) складається з:- ниркового тільця (corpusculum renale) – тільця Мальпігі. До нього належать:- судинний клубочок ниркового тільця (glomerulus corpusculi renis), до якого підходить приносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens, vas afferens) і виходить виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens, vas efferens). Ці артеріоли разом з клубочком утворюють дивовижну артеріальну сітку (rete mirabile arteriosum) і є клубочковим фільтраційним бар’єром (septum filtrationis glomeruli);- капсула клубочка (capsula glomeruli), або капсула Шумлянського-Боумена чашеподібної форми, в якій знаходиться судинний клубочок;- ниркового канальця (tubulus renalis), який має такі частини:- проксимальний звивистий (покручений) каналець (tubulus contortus proximalis);- петлю нефрона, петлю Генле (ansa nephroni, ansa Henlei), в якій є:

- низхідна (тонка) частина петлі (pars descendens (tenuis) ansae);- висхідна (товста) частина петлі (pars аscendens (tenuis) ansae);- дистальний звивистий (покручений) каналець (tubulus contortus distalis), що закінчується вставною частиною, яка впадає у збірну ниркову трубочку (tubulus renalis colligens, conjungens).

Таким чином в ниркових клубочках відбувається фільтрація всієї крові і утворюється

первинна сеча.

"Чудова сітка "нирки. "Чудо" полягає у тому, що кров з артерії потрапляє в капіляри,

а потім знову в артерію.

1.4

Провідні шляхи головного і спинного мозку поділяються на:

- асоціативні; - комісуральні ;- проекційні.

Асоціативні провідні шляхи (neurofibrae associationes)Це шляхи, що сполучають функціональні ділянки однієї півкулі. Вони поділяються на:- довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae);- короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves).

Комісуральні провідні шляхи (neurofibrae commissurales)Вони сполучають симетричні ділянки обох півкуль великого мозку та обох половин спинного мозку для координації їх діяльності.

До них належать:- мозолисте тіло (corpus callosum);- передня мозкова спайка (commissura cerebri anterior);- задня мозкова спайка (commissura cerebri posterior);- спайка повідців (commissura habenularum);- спайка склепіння (commissura fornicis);- міжталамічне злипання (adhesio interthalamica);- передня біла спайка (commissura alba anterior) спинного мозку;- задня біла спайка (commissura alba posterior) спинного мозку.

Проекційні провідні шляхи (neurofibrae projectiones).Це шляхи, які сполучають головний та спинний мозок (encephalon et medulla spinalis) з робочими органами. Вони поділяються на:

- висхідні (чутливі, аферентні); - низхідні (рухові, еферентні).

№13

1.1.

Кров.:Гілки верхньощелепної артерії-кінцева гілка зов.соної арт.(rr.alveolares sup. Anteriores, medius et posteriors,відходить в canalis infraorbitalis від n. infraorbitalis- гілка n.maxilaris)Інер.:Гілки трійчатого нерву(зоровий,верхньощелепний,нижньощелепний, рухова гілка-інер.жув.мязів), трійчастий нерв-верхні альвеолярні нерви, нижньощелепний нерв(зубна і ясена гілка)Зуби (dentes)Зуби поділяються на:- молочні зуби (dentes decidui) – тимчасові; - постійні зуби (dentes permanentes).Кожний зуб (dens) має:- корінь зуба (radix dentis);- шийку зуба (cervix den.); - коронку зуба (corona den.).Усередині зуба розміщені зубна порожнина (cavitas dentis); пульпова порожнина ( cavitas pulparis), яка складається з:- коронкової порожнини (cavitas coronae);- каналу кореня зуба (canalis radicis dentis).Зубна порожнина заповнена пульпою зуба (pulpa dentis), що складається із судин, нервів та пухкої волокнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus).Коронкова порожнина (cavitas coronae) переходить у канал кореня зуба (canalis radicis dentis), який закінчується на верхівці кореня зуба (apex radicis dentis) отвором верхівки кореня зуба (foramen apicis dentis).Через цей отвір у порожнину зуба, що містить пульпу зуба (pulpa dentis), проходять судини і нерви (vasa et nervi).Зубний орган (organon dentаle) - це зуб + пародонт це тканини, які оточують зуб, зокрема: Періодонт- це сполучнотканинна оболонка зуба, яка знаходиться між зубної альвеолою і цементом. Зубна альвеола-включає періост альвеолярного відростка і кісткову стінку зубної альвеоли- Ясна; - Цемент. - Періодонт

1.2

Тверде піднебіння (palatum durum) Тверді піднебінні відростки верхніх щелеп і горизонтальні пластинки піднебінних кісток.

Кров.:Лицева, верхньощелеп- на артерії Інер.:Гілки блукаючого нерву

М’яке піднебіння (palatum molle) Задній край горизонтальних пластинок піднебінних кісток

Кров.:Гілки лицевої, верхньощелепної та висхідної глоткових артерій

Інер.: Нижньощелепний нерв, гілки блукаючого нерву

1.3

Провідні шляхи головного і спинного мозку поділяються на:- асоціативні; - комісуральні;- проекційні.

Асоціативні провідні шляхи (neurofibrae associationes)Це шляхи, що сполучають функціональні ділянки однієї півкулі. Вони поділяються на:- довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae);- короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves).

Комісуральні провідні шляхи (neurofibrae commissurales)Вони сполучають симетричні ділянки обох півкуль великого мозку та обох половин спинного мозку для координації їх діяльності.

До них належать:- мозолисте тіло (corpus callosum);- передня мозкова спайка (commissura cerebri anterior);- задня мозкова спайка (commissura cerebri posterior);- спайка повідців (commissura habenularum);- спайка склепіння (commissura fornicis);- міжталамічне злипання (adhesio interthalamica);- передня біла спайка (commissura alba anterior) спинного мозку;- задня біла спайка (commissura alba posterior) спинного мозку.

Проекційні провідні шляхи (neurofibrae projectiones).Це шляхи, які сполучають головний та спинний мозок (encephalon et medulla spinalis) з робочими органами. Вони поділяються на:

- висхідні (чутливі, аферентні); - низхідні (рухові, еферентні).

1.4

Головний напрямок відтоку лімфи - Лімфатичні вузли пахвової ямки. У них відтікає до 4/5 всього обсягу лімфи від молочної залози. 20-40 лімфатичних вузлів пахвової западини складають 5 груп (плечові, підлопаткових, грудні, центральні і верхівкові). Від верхненаружного і ніжненаружного квадрантів молочної залози лімфа відтікає в грудні, центральні і верхівкові вузли.

Першими лімфатичними вузлами грудної групи є так звані вузли Зоргіуса , Розташовані на 2-3-м зубці m. serratus anterior (ypoвень III ребра), там, де прикріплюється під кутом до грудної стінки передній край великого грудного м'яза (орієнтир для пошуку вузлів). Ці вузли раніше всіх збільшуються при метастазуванні пухлини молочної залози і тому називаються «сторожовими».

Далі лімфа потрапляє в центральні вузли, Службовці колектором для всіх судин, які несуть лімфу в пахвову ямку, і найчастіше вражаються при раку молочної залози. Від центральних вузлів лімфа відтікає в верхівкові, nodi apicales. Від них лімфа прямує до надключичні і глибоким вузлів шиї і далі збирається в яремні протоки, що впадають або в грудну протоку, або безпосередньо в венозний кут, утворений підключичної веною і внутрішньої яремної веною.

№16

1.1. Зубний орган (organon dentаle) - це зуб + пародонт. Пародонт - це тканини, які оточують зуб, зокрема:- Періодонт; - Цемент; - Ясна;-

Зубна альвеола-включає періост альвеолярного відростка і кісткову стінку зубної альвеоли.

- Періодонт - це сполучнотканинна оболонка зуба, яка знаходиться між зубної альвеолою і цементом.

1.2 Скелет голови кістки:- мозкового ч.(neurocranium);- лицевого;вісцерального (viscerocranium).

Кістки мозкового черепа(ossa neurocranii; ossa cranii cerebralis)Вони утворюють:- основу черепа (basis cranii);- склепіння черепа (calvaria).Основа черепа (basis cranii) поділяється на:- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

Основа черепа утворена:- лобовою кісткою (os frontale);- решітчастою кісткою (os ethmoidale);

- клиноподібною кісткою (os sphenoidale);- скроневою кісткою (os temporale);

- потиличною кісткою (os occipitale).

На внутрішній основі черепа (basis cranii interna) знаходяться:- передня черепна ямка (fossa cranii anterior);- середня черепна ямка (fossa cranii media);- задня черепна ямка (fossa cranii posterior).

Склепіння черепа (calvaria) утворене:- потиличною лускою (squama occipitalis);

- лусковою частиною скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis);- лобовою лускою (squama frontalis);- тім’яною кісткою (os parietale).

1.3 Орган слуху і рівноваги (organum vestibulocochleare). Вухо (auris) поділяється на:

1 зовнішнє вухо (auris externa), до якого належать:а) вушна раковина (auricula);б) зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus);

2 середнє вухо (auris media), до нього належать:а) барабанна порожнина (cavitas tympani) із слуховими кісточками (ossicula auditus; ossicula auditoria):б) слухова труба (tuba auditiva; tuba auditoria) тр.Євстахія;

3 вну.(auris interna),:а) кістковий лабіринт (labyrinthus osseus);б) перетинчастий (lab. membranaceus).

VIII пара черепних нервів — присінково-завиткового нерва (n.vestibulocochleаris)

Нерв чутливий, складається з двох частин: слухової ( чутливі волокна беруть початок від спірального вузла, якки лежить в стержні кісткового лабиринта) і вестибулярної (чутливі волокна беруть початок від вестибулярного ганглія, який лежить у внутрішньому слуховому проході).

Перефірічні відростки слухової частини нерва беруть початок від Корнієва органа, а центральні входить через внутрішній слуховий отвір у порожнину черепа і направляється в міст, там розташовані слухові ядра, далі, волокна пориваються в підкіркових центрах слуху, а від них ідуть в кору у верхню скроневу звивину де знаходиться кірковий кінець слухового аналізатора.Частина волокон від підкіркових центрів слуху направляється в складі провідних шляхів екстра пірамідної системи в результаті чого виникають рефлекторні, захисні рухи у відповідь на різкі і неочікувані слухові подразники.

Перефірічні відростки вестибулярної частини нерва беруть початок врецепторах рівноваги у внутрішньому вусі (маточка, мішечок, ампули півколових каналів). Аксони в складі присінково-завиткового нерва (VIII пара черепних нервів) входить через внутрішній слуховий отвір у порожнину черепа і направляється в міст. В мості знахояться вестибулярні ядра.

Далі волокна йдуть в кору. Вестибулярні ядра моста мають зв'язки також з мозочком, з ядрами окорухових нервів, ядрами передніх рогів спинного мозку. Ці зв’язки забезпечують підтримання тонусу м’язів і утримання тіла в стійкій рівновазі, збереження напрямку погляду при переміні положення голови.