Ротова порожнина (cavitas oris)
Вона обмежена:
- угорі – піднебінням (palatum); - спереду і з боків – губами рота (labia oris) та щоками (buccae);
- знизу – ротовою діафрагмою (diaphragma oris), яка утворена щелепно-під’язиковим м’язом (musculus mylohyoideus).
Ротова порожнина (cavitas oris) поділяється на:
- присінок рота (vestibulum oris); - власне ротову порожнину (cavitas oris propria).
Присінок рота (vestibulum oris) оточений:
- спереду і з боків – губами рота (labia oris) та щоками (buccae);
- ззаду – зубами (dentes) та яснами (gingivae).
Присінок рота (vestibulum oris) сполучається із:
- власне ротовою порожниною (cavitas oris propria) – через простір позаду останніх кутніх зубів (spatium retromorale) та через щілини між зубами і щілину між верхніми та нижніми зубами;
- через ротову щілину (rima oris) – з навколишнім середовищем.
У присінок рота (vestibulum oris) відкривається привушна протока (ductus parotideus)
Власне ротова порожнина (cavitas oris propria) ззаду сполучається з глоткою (pharynx) через зів(fauces)
Зуби (dentes). Кров.:Гілки верхньощелепної артерії-кінцева гілка зов.соної арт.(rr.alveolares sup. Anteriores, medius et posteriors,відходить в canalis infraorbitalis від n. infraorbitalis- гілка n.maxilaris)
Інер.:Гілки трійчатого нерву(зоровий,верхньощелепний,нижньощелепний, рухова гілка-інер.жув.мязів), трійчастий нерв-верхні альвеолярні нерви, нижньощелепний нерв(зубна і ясена гілка)
1.3.
Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів
та більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких м’язах шиї.
Плечове сплетення (plexus brachialis) має:- корінці (radices);- стовбури (trunci);- передні та задні розгалуження (divisiones anteriores et posteriores);- пучки (fasciculi).
Плечове сплетення складається з:
- надключичної частини (pars supraclavicularis);- підключичної частини (pars infraclavicularis).
Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) розміщена в
міждрабинчастому просторі шиї (spatium interscalenum) і в глибині великої надключичної ямки (fossa
supraclavicularis major). До її складу входять:
- верхній стовбур (truncus superior), який утворений передніми гілками IV-VI шийних нервів;
- середній стовбур (truncus medius), який утворений передньою гілкою VII шийного нерва;
- нижній стовбур (truncus inferior), який утворений передніми гілками VIII шийного нерва та I
грудного нерва.
Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) має такі
короткі гілки, які йдуть:
1) до м’язів спини:
2) до м’язів грудної клітки:
3) до м’язів грудного пояса:
Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення, розміщена нижче рівня
ключиці, охоплює з трьохбоків пахвову артерію і поділяється на:
- присередній пучок (fasciculus medialis);
- бічний пучок (fasciculus lateralis);
- задній пучок (fasciculus posterior).
1.4
Нирка (ren; nephros, грецьк.) – це парний паренхіматозний орган, який розміщений у черевній
порожнині (cavitas abdominis) позаду очеревини (ретроперитонеально), в поперековій ділянці.
Права нирка (ren dexter) знаходиться в правій поперековій ділянці (regio lumbalis dextra) на рівні
від XII грудного до III поперекового хребців.Ліва нирка (ren sinister) розміщена в лівій поперековій ділянці (regio lumbalis sinistra) на рівні від XI грудного до II поперекового хребців.
Задня поверхня кожної нирки (facies posterior renis) прилягає:- у верхній частині – до діафрагми (diaphragma);- в середній і нижній – до м’язового ложа, яке утворене великим поперековим м’язом (m. psoas major), квадратним м’язом попереку (m. quadratus lumborum) і поперечним м’язом живота (m. transversus abdominis).
Кожна нирка (ren) має:- верхній кінець (extremitas superior), або верхній полюс (polus superior);
- нижній кінець(extremitas inferior),або нижній полюс (polus inferior);
- передню поверхню (facies anterior); - задню поверхню (facies posterior);
- присередній край (margo medialis), він є ввігнутим; - бічний край(margo lateralis), він є опуклим.
Крім капсули і фасції (fascia renalis), нирку фіксують:- внутрішньчеревний тиск; - м’язове ложе;
- судини і нерви нирки, які утворюють ниркову ніжку (crus renis).
Паренхіма нирки (parenchyma renis) складається із:- кіркової речовини нирки (cortex renalis), яка розміщена ззовні; - мозкової речовини нирки (medulla renalis).
Нефрон (nephron) — структурно-функціональна одиниця нирки, в якій
виробляється сеча.
Нефрон складається з капілярного клубочка (glomerulus) і ниркових канальців.
Кожен клубочок лежить в капсулі клубочка. Капсула представляє собою двостінковий
бокал з одношарового епітелію.
№20
1.1.
Скелет голови поділяється на такі кістки:
- мозкового черепа (neurocranium);
- лицевого черепа; вісцерального черепа (viscerocranium)
Основа черепа (basis cranii)поділяється на:
- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);
- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).
У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню.Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.
Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить.
Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток.
Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток.
Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).
Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium).
Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить.
1.2
Язик (lingua)
Це м’язовий орган, який розміщений у власне ротовій порожнині (cavitas oris) і має:
- верхівку язика (apex linguae);- тіло язика (corpus linguae;
- корінь язика (radix linguae);- спинку язика (dorsum linguae), або верхню поверхню язика (facies superior linguae);
- нижню поверхню язика (facies inferior linguae);- край язика (margo linguae);- серединну борозну язика (sulcus medianus linguae).
М’язи язика (musculi linguae) поділяють на:
- скелетні м’язи; - власні м’язи.
До скелетних м’язів язика належать:
- шило-язиковий м’яз (musculus styloglossus), що: - тягне язик (lingua) дозаду і догори,
- при однобічному скороченні тягне язик у свій бік; - під’язиково-язиковий м’яз (musculus hyoglossus), що:
- тягне язик (lingua) дозаду і донизу та складається з:- хрящо-язикового м’яза (musculus chondroglossus);
- ріжково-язикового м’яза (musculus ceratoglossus);
- підборідно-язиковий м’яз (musculus genioglossus), що:- тягне язик (lingua) вперед і донизу;
- піднебінно-язиковий м’яз (musculus palatoglossus), він належить до м’язів м’якого піднебіння та
зіва (musculi palati mollis et faucium). Його функція:
- звужує зів (fauces), піднімаючи корінь язика (radix linguae), опускаючи м’яке піднебіння (palatum
molle) та наближаючи дужки (arcus) до серединної лінії (linea mediana).
До власних м’язів язика належать:
- верхній поздовжній м’яз (musculus longitudinalis superior), що:- вкорочує язик (lingua),
- піднімає верхівку язика (apex linguae) вгору,
- при однобічному скороченні відводить верхівку язика вбік та догори;
- нижній поздовжній м’яз (musculus longitudinalis inferior), що:- вкорочує язик,
- опускає його верхівку (apex linguae),
- при однобічному скороченні відводить верхівку язика (apex linguae) вбік та донизу;
- поперечний м’яз язика (musculus transversus linguae), що:- звужує та видовжує язик, згортає його у трубочку;
- вертикальний м’яз язика (musculus verticalis linguae), що:- сплющує і видовжує язик (lingua).
Язик (lingua).Дно порожнини рота. Вкритий зверху, з боків і частково знизу слизовою оболонкою. Має спинку, нижню поверхню та два краї. Є верхівка, тіло і корінь. Сосочки:
- ниткоподібні;- конічні;- грибоподібні. Смак;- жолобуваті, оточені валиком. Смак; - листоподібні. Смак
Кров.:Язикова артерія –a.lingualis(кров. За рахунок утв.сітки капілярів язика);язикова вена(впадає в яремну в.-v.jugularis)
Інер.:Трійчатий-нижньощелеп.-язиковий(передня 2/3), лицевий(смакові волокна-грибоп сос.), язикоглотковий(слиз.об.зад.третини язика,смак.вол.-жолобуваті), блукаючий нерви-груд.частина(корінь язика біля надгортанника,спільні парасимпат.вуз.інер.і шлунок чим визивають рвот.рефлекс).
1.3
СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ
Верхня порожниста вена
(vena cava superior)
Вона утворюється внаслідок злиття правої пле-чо-головної вени (v. brachiocephalica dextra) та
лівої плечоголовної вени (v. brachiocephalica sinistra) по-заду з’єднання ребрового хряща першого
правого ребра (cartilago costalis costae dextrae primae) з гру-дниною (sternum).
Верхня порожниста вена (vena cava superior) на рівні третього правого ребрового хряща (cartilago
costalis tertia) впадає у праве передсердя (atrium dextrum).
У верхню порожнисту вену (vena cava superior) з правого боку впадає непарна вена (v. azygos).
Плечоголовні вени
(venae brachiocephalicae)
Вони є права і ліва (значно довша) і формуються при злитті:
- підключичної вени (v. subclavia);
- внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna); - інколи зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa).
Місце злиття цих вен називається венозним ку-том (angulus venosus). Відповідно є правий веноз-
ний кут і лівий венозний кут, куди впадають:
- зліва – грудна лімфатична протока (ductus thoracicus);
- справа – права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter).
У плечоголовні вени (venae brachiocephalicae) впадають:
- нижні щитоподібні вени (vv. thyroideae inferiores) від непарного щитоподібного сплетення (plexus
thyroideus impar);
- нижня гортанна вена (v. laryngea inferior) від гортані (larynx);
- вени загруднинної залози (vv. thymicae) від за-груднинної залози (thymus);
- осердні вени (vv. pericardiacae) від осердя (pericardium);
- середостінні вени (vv. mediastinales) від органів середостіння (mediastinum);
- бронхові вени (vv. bronchiales) від бронхів (bronchi);
- трахейні вени (vv. tracheales) від трахеї (trachea);
- стравохідні вени (vv. oesophageales) від стра-воходу (oesophagus).
1.4
Міжреброві нерви; передні гілки; вентральні гілки (nn. intercostales; rami anteriores; rami ventrales). Їх є 12 пар.
Одинадцять пар міжребрових нервів проходять в борозні відповідного ребра (sulcus costae) між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами (mm. intercostales externi et interni), іннервуючи їх.
ХІІ нерв називається підребровим нервом (n. subcostalis).
Шість верхніх міжребрових нервів доходять до груднини (sternum) та іннервують шкіру грудей та грудну залозу (glandula mammaria).
Шість нижніх міжребрових нервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) та іннервують м’язи передньої і бічної стінок живота і шкіри над ними.
№22
1.1.
Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis):
- двовидростковий (articulatio bicondylaris);- комбінований (articulatio combinata);
- комплексний (articulatio complexa).
Рухи навколо:- лобової осі (axis frontalis);- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- піднімання і опускання нижньої щелепи (mandibula);- рухи вперед і назад, вправо і вліво, тобто відведення (abductio) та приведення (adductio);- невеликі колові обертання (circumductio).
Суглобові поверхні:
- нижньощелепна ямка скроневої кістки (fossa mandibularis ossis temporalis);
- голівка нижньої щелепи (caput mandibulae).
Допоміжний апарат:38
- суглобовий диск (discus articularis);- бічна зв’язка (lig. laterale);
- присередня зв’язка (lig.mediale);- несправжні зв’язки (ligamenta spuria cranii):
- клино-нижньощелепна (lig. sphenomandibulare);- шило-нижньощелепна(lig. stylomandibulare).
