6. Від яких чинників залежить обсяг дозвілля?

Дозвілля має свої обсяги та структурне наповнення. Струк­тура дозвілля охоплює: споживання культурних цінностей, спілкування, творчі зайняття, хобі, рекреаційні та оздоровчі за­ходи, суспільно-корисну роботу, самоосвіту, пасивний відпочи­нок, асоціативні прояви [додаток 1.1]. З кінця ХХ ст. в суспільстві істотно збільшується обсяг вільного часу, що значно впливає на участь населення в дозвіллєвій діяльності. Дозвілля залежить від загального бюджету часу людини та його поділу на робочий і по- заробочий, від витрат на сон, споживання їжі, сімейно-побутові питання, транспорт (тобто, необхідні життєві витрати), від рівня соціального, культурного, медичного обслуговування населен­ня. Збільшення обсягу дозвілля можливе за умов скорочення часу для роботи; удосконалення діяльності соціальних, транспорт­них, оздоровчих, комунальних та інших служб тощо.

7. Які складові формують змістову структуру життя?

Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види людської життєдіяльності, адже людина на дозвіллі не обмежена зовніш­німи чинниками і залежить лише від своїх внутрішніх бажань та уподобань. Тому діяльність на дозвіллі неможлива без внутріш­ньої установки людини, що сприяє або ж, навпаки, стримує роз­виток, усвідомлення та реалізацію особистісних потреб. Вибір певного виду дозвіллєвої діяльності зумовлюється його індиві­дуальною та соціальною цінністю в очах особистості, а змістове наповнення дозвіллєвих занять відбиває мету та завдання лю­дини, які вона ставить перед собою: набуття знань та навичок, вироблення норм практичної поведінки, засвоєння інших куль­турних цінностей, удосконалення чи опанування різними сфе­рами суспільної діяльності. Змістове наповнення дозвілля відби­ває сутність, взаємозв'язок та розподіл основних його складо­вих: самоосвіту, любительські заняття, оздоровчу діяльність, споживання культурних цінностей, спілкування, пасивний відпочинок, творчі зайняття.  Аналіз змісту дозвілля як соціаль­но-культурного явища в контексті людської життєдіяльності дозволяє розглядати його за основними параметрами:

1. Сімейний параметр охоплює широке коло людських потреб, зокрема, виховання дітей, облаштування сімейного життя, участь в різноманітних формах "колективного побуту" (як святково- обрядового, так і утилітарного) Такі аспекти дозвіллєвої діяль­ності, як сімейно-побутові установки чи інтереси вказують на зростаючу потребу родини як мікросоціуму піднести власні куль­турні стандарти до певного рівня

2. Освітній параметр характеризує дозвіллєву діяльність як об'єктивно необхідну й усвідомлену потребу багатьох людей здо­бути знання та набути вмінь для успішної виробничої діяль­ності, для підвищення виробничої культури (суб'єктивний ас­пект) та культури виробництва (об'єктивний аспект). Це спри­чинено, передусім, глобальною інтенсифікацією виробництва та жорсткою конкуренцією на ринку праці.

3. 4. Моральний параметр дозвілля відтворює відповідну установку на задоволення морально-етичних потреб особистості у процесі дозвіллєвих заходів. Необхідно підкреслити специфіку даного параметру, який не має такої чіткої визначеності як по­літичний чи сімейний. Ми переконані в тому, що він об'єктивно характеризує (і це природно) дозвіллєву діяльність будь-якого предметного спрямування тільки тоді, коли мета цієї діяльності — культурна людина, адже до ознак культурності індивіда, як відомо, відносять, у першу чергу, моральність. 

4. 5. Естетичні параметри виражають потребу особистості в естетичних переживаннях, в естетичній практиці. Головною особливістю естетичних концепцій дозвілля є його змістове на­повнення. Дозвілля розглядається як сфера розвитку особистіс- ної та соціальної культури, формування громадянської позиції, розкриття духовного потенціалу людини, відродження та збере­ження національних традицій, культурної спадщини народу. Культурні ініціативи населення реалізуються в екозаповідни- ках, паркових установах, музеях, монастирських комплексах, бібліотеках, виставкових залах, картинних галереях. 

5. Науково-технічні параметри дозвіллєвої діяльності є на­слідком науково-технічної революції і пов'язані здебільшого з гострими потребами людей у природничо-науковій інформації, у знаннях з технологій, технічної організації виробництва. До­звіллєва практика останніх десятиліть свідчить про значне зрос­тання потреб у знаннях з екології, в гармонізації відносин лю­дини і природи. Масовий характер такої мотивації засвідчує май­же раптовий вибух екологічної свідомості населення планети, особливо його урбанізованої частини, яке усвідомлює реальну загрозу самознищення людства. 

6. Спортивні параметри подібні до попередніх (науково-тех­нічних та естетичних) і свідчать про глибоке усвідомлення лю­диною своєї незахищеності у жорстокому світі. Дозвілля ви­вчається як засіб оздоровлення, зміцнення здоров'я, адаптації людини до змінюваних соціальних та природних умов, змен­шення психологічної напруги особистості.

7. 8. Соціальні параметри дозвілля виявляються у потребі лю­дини пристосовуватись не тільки до природного світу, а власне, й до суспільства. Саме дозвілля багатьма практиками та керів­никами визначається як основний фактор "соціального зв'яз­ку" між різноманітними соціальними інститутами: сім'єю, ро­ботою, навчальними закладами, мистецькими установами.

8. 9. Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтересів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у досліджен­нях кінця ХХ ст. розглядається як один з основних елементів довгострокової економічної стратегії. З'явилися нові форми ко­операції між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляєть­ся у відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих май­стерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих заходів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Розглянуті параметри дозвіллєвої діяльності не вичерпу­ють її змісту, зважаючи на динаміку самого життя. Провідну роль у виникненні та розвитку видів дозвіллєвої діяльності відіграє людина, її внутрішні (а не зовнішні) бажання, інтереси та покликання. На відміну від інших сфер людської життєдіяль­ності, дозвіллєва сфера надає людині можливість вільного вибору занять та дозвіллєвого спілкування. Соціокультурний потенціал дозвілля найповніше виявляється в розвитку актив­ності людини, її творчості, задоволенні багатоманітних куль­турних потреб.