2. В чому полягає взаємозв’язок між політикою та дозвіл­лям?

Політичні інтереси людини виявляються в її бажанні до­лучитися до політичного життя, до певної політичної діяльності, що виражається в намаганні брати участь у політичних заходах, заняттях, акціях, публічно висловлювати свою громадянську по­зицію, активно формувати громадську думку, бути причетним до вирішення партійних чи загальнонаціональних проблем, не стояти осторонь життя країни, етносу, нації. Зазначимо, що на початку становлення дозвілля "політичні" чи "неполітичні" ас­пекти дозвіллєвої діяльності були майже непомітними, оскіль­ки в комунікативному плані будь-яка інформація несла в собі ознаки соціальності, а значить — політизованості. В демократично розвинених країнах дозвіллєві центри у своїй роботі потужно використовують політичну складову для розвитку громадянських ініціатив населення, формування ак­тивної життєвої позиції, вирішення різноманітних соціальних проблем. Особливо це стосується реалізації екологічних проектів, правового консультування, контролю над використанням бюд­жетних коштів місцевими органами влади, охорони громадсь­кого порядку та ін.

Зарубіжні практики впевнені у необхідності встановлення контактів з політиками та налагодженні активної співпраці. Уїл- сон Дж. у своїй праці "Politics and Leisure" доводить, що дозвілля неможливо відмежувати від впливу політики держави та держав­ної системи. Політичне регулювання дозвіллєвої сфери має дав­ню історію, можна навести різноманітні приклади державного впливу (згадаймо тоталітарні режими). У більшості Західних країн дозвіллєва діяльність здійснюється через добровільні асо­ціації локального, національного, міжнародного рівнів, що за­безпечує демократизм та певну автономію від офіційних влад­них структур. Разом з тим, дозвілля, що заперечує будь-який примус та необхідність, ніколи не було повністю відокремлене від політики. Держава, заохочуючи окремі види дозвіллєвої діяль­ності, фактично обмежує дозвіллєві пропозиції і нав'язує (за допомогою реклами, пропаганди, інших методів) конкретні форми дозвілля. На думку Уїлсона Дж., перебороти цю залежність спроможна "приватизація" дозвілля, яка звужує політичний вплив на дозвіллєву сферу, хоча дозвіллєва робота завжди буде вразливою до політичних зловживань.

3. В чому виявляється вплив дозвілля на економіку країни?

Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтересів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у досліджен­нях кінця ХХ ст. розглядається як один з основних елементів довгострокової економічної стратегії. З'явилися нові форми ко­операції між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляєть­ся у відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих май­стерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих заходів на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Аналіз співвідношення економічної та культурної політи­ки в сучасному зарубіжному суспільстві свідчить про взаємоза­лежність економічних та дозвіллєвих складових життя сус­пільства. Австралійський дослідник Тросбі Д. зазначає: "Можна відзначити, що у всьому світі, і особливо в розвинених країнах, зростає визнання важливої ролі культурних чинників в еконо­мічному розвитку. Дослідження, що проводилися в різних краї­нах, довели очевидність зв'язків між культурними індикатора­ми та розвитком... Національний інтерес не буде задоволено, якщо ігнорується розуміння того, що потяг суспільства до куль­тури відрізняється від його економічної мети" [

Дозвіллєва сфера концентрує в собі величезний ринковий потенціал, а індустрія дозвілля є повноцінним та перспектив­ним сектором економіки. Індустрія дозвілля сприяє відновлен­ню та розвитку фізичних, інтелектуальних, психологічних і ду­ховних сил особистості. Однак, завдяки суто економічному підходу, розвиваються комерційні види дозвіллєвої діяльності та дозвіллєві послуги, що передбачають швидке отримання при­бутку.

Отже, в зарубіжних країнах дозвілля розглядається як сут­тєва складова національного прибутку країни і є критерієм еко­номічного та соціального розвитку держави, а рівень дозвіллє- вого обслуговування визначає якісність життя людини. Куль­турний та дозвіллєвий розвиток асоціюється не лише з еконо­мічним розвитком, культурний розвиток є необхідною умовою, без якої суспільство не може пристосуватись до технічних до­сягнень. Розвиток економіки в цілому впливає на культурну сферу, а культурна діяльність, у свою чергу, стимулює еконо­мічне зростання: "Культурний розвиток, означаючи розвиток людини, є одночасно і засобом, і метою економічного розвит­ку" [2, С.185]