Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zemlya_ekzamen.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160 Кб
Скачать
☆
  1. Система сучасного земельного права.

Система земельного права - це групи однорідних правових норм, що регулюють земельні відносини і за змістом об'єднуються у правові інститути. Земельне право як складне явище соціально-політичного та економічного життя суспільства має певну систему. Його первинним складовим елементом служать правові норми, які утворюють споруду правової системи. Правова норма - це правило поведінки суб'єктів земельних відносин, якими вони мають керуватись під час прийняття відповідальних рішень. Окремі правові норми формуються в групи норм, називаються правовими інститутами. Норми, що становлять правовий інститут, регулюють не будь-які окремі дії, а цілісну однорідну спільність земельних відносин. Так, наприклад, правовий інститут орендних земельних відносин регулює порядок передачі земель в оренду, умови оренди, права і обов'язки орендодавця і орендаря, взаємну відповідальність за дотримання договірної дисципліни. Земельне право як галузь, що має свою систему, складається із Загальної частини, яка містить правові норми і положення, що відносяться до всієї галузі в цілому, і Особливої частини, яка охоплює норми, що регулюють окремі види земельних правовідносин. До правових інститутів, що складають Загальну частину земельного права, відносяться: право власності на землю; право користування землею; право управління у галузі використання та охорони земель; охорона земель; землеустрій; контролю за використанням земель; інститут юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства і т. д.. Правовими інститутами Особливої частини є: групи правових норм, що встановлюють наявність у державному земельному фонді окремих категорій земель та їх правовий режим, форми і види землекористування, права і обов'язки окремих власників землі та землекористувачів. 1) землі с/г призначення 2) землі житлової та громадської забудови 3) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення 4) землеоздоровительного призначення 5) рекреаційного призн 6) історико-культурного 7) лісогосподарського 8) землеводного 9) промисловості транспорту зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення.

  1. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.

Потрібно звернути увагу на радикальні зміни земельного ладу, які відбулися після прийняття таких документів, як Декрет про землю 8 листопада 1917, згідно з яким була проголошена націоналізацію земельного фонду, право приватної власності на землю скасовувалося назавжди, заборонялася купівля-продаж, оренда , застава землі, вона надавалася відповідним державним органам лише у користування; «Основний закон про соціалізацію землі» від 9 лютого 1918; Земельний кодекс РРФСР 1922 р.; Закон «Про трудове землекористування» від 22 травня 1922 Крім цього, необхідно звернути увагу на період нової економічної політики (1922-1928 рр.) Зазначимо, що наслідком постійних змін характеру земельних відносин з 1917-1928 рр. стала активізація ведення кодифікаційних робіт, які сприяли формуванню вітчизняного земельного законодавства.

На початку другої світової війни західноукраїнські землі були приєднані до Радянської України і СРСР в цілому. Господарство України з початку війни було переорієнтовано на потреби оборони.

Необхідно враховувати, що аграрні відносини 50-х років характеризуються реформуванням сільського господарства. 13 грудня 1968 було прийнято Основи земельного законодавства СРСР; у 1970 р. - Основи водного законодавства СРСР; у 1975 р. - Основи законодавства про надра СРСР; у 1977 р. - Основи лісового законодавства СРСР.

Земельним законодавством було закріплено принцип безоплатність землекористування. В якості землекористувачів виступали колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські підприємства, організації, установи; промислові, транспортні та інші несільськогосподарські підприємства, організації, установи; громадяни СРСР. Земельні ділянки надавалися виконкомами місцевих Рад народних депутатів, Радами Міністрів союзних і автономних республік відповідно до їх компетенції. За рішенням цих органів земельні ділянки могли вилучатись у встановлених випадках

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]