Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zemlya_ekzamen.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160 Кб
Скачать
☆
  1. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.

Міжнародний договір - це родове поняття, що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування та форми: договір, угода, конвенція, протокол та ін..

Україна як самостійна держава підписала і ратифікувала низку міжнародних договорів, що регулюють екологічні відносини у планетарному масштабі, в тому числі й відносини щодо охорони земель. Серед них, зокрема, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів.

На виконання цієї Конвенції постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. затверджено порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення". А з метою удосконалення управління у сфері охорони та раціонального використання водно-болотних угідь Міністерство екології та природних ресурсів України затвердило структуру, зміст і порядок ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення.

Слід зазначити, що між Україною, сусідніми та іншими державами укладено певні угоди, конвенції, договори, які тією чи іншою мірою стосуються регулювання земельних відносин. Так, Консульська конвенція між Україною і Республікою Польщею, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 14 липня 1993 р., встановлено, що акредитуюча держава має право на умовах, передбачених законами та іншими положеннями держави перебування, набувати у власність або орендувати, володіти і використовувати ділянки землі, будівлі або частини будівель призначені для перебування консульської установи, для резиденції глави консульської установи або для житлових приміщень інших працівників консульської установи; будувати будівлі на придбаних ділянках землі; передавати право власності на земельні ділянки, будівлі або частини будівель, таким чином придбаних або збудованих.

Рамкова конвенція ООН «про зміну клімату» 29.10.1996, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Європейська ландшафтна конвенція.

  1. Закони України як основні джерела земельного права.

Одним з головних джерел земельного права є Земельний кодекс України. Він регулює такі інститути, форми власності на землю, користування землею; порядок передачі земель у власність і користування; окремі права і обов'язки власників землі та землекористувачів; використання земель; вирішення земельних спорів і т. п.. Цим Кодексом передбачено право власності на землю громадян і юридичних осіб у межах населених пунктів для підприємницької діяльності. Визначено, що громадяни та юридичні особи, крім прав власності на землю, набувають інших прав на земельні ділянки, в тому числі права оренди, права забудови, сервітуту, права переважного придбання т. п.. Принципово важливими положеннями Кодексу є: - Створення умов для еволюційного розвитку аграрного землеволодіння та землекористування від підсобного, натурального і великого высокотоварного шляхом зняття верхніх (граничних) меж земельних ділянок; - Зняття обмежень щодо придбання у власність земельних ділянок громадянами і юридичними особами; - Істотне розширення умов використання сільськогосподарських земель несільськогосподарськими підприємствами; - Обов'язковість використання земель сільськогосподарського призначення безпосередньо власником або орендарем. Важливим положенням щодо вирішення соціально-економічних проблем є право підприємств, установ і організацій на користування землею на умовах оренди і шляхом передачі у власність. Погоджено з галузевим законодавством правовий режим та порядок використання земель природно-заповідного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. До джерел земельного права належить також ряд інших законів, що регулюють земельні правовідносини. Так, Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» регулює відносини щодо права придбання земельних ділянок у постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди. Законом визначаються права і обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів. Закон України «Про оренду землі» регламентує порядок користування землею на правах оренди як особливої форми реалізації права власності та господарського використання землі; визначає статус орендодавців та орендарів у земельних правовідносинах; передбачає зміна, припинення і поновлення договору оренди землі. Лісовий кодекс України містить норми про розподіл земель лісового фонду, особливостей їх надання у постійне та тимчасове користування, користування земельними ділянками лісового фонду, їх оренди. Значна частина норм регулює користування земельними ділянками лісового фонду з метою використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт на природно-заповідних територіях і об'єктах, у лісах населених пунктів, у прикордонній смузі. Норми Водного кодексу України визначають склад земель водного фонду, підстави та порядок користування ними, встановлюють відповідальність за порушення вимог використання цих земель.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]