Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zemlya_ekzamen.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160 Кб
Скачать
☆
  1. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі і правопрекращающие. До таких обставин можна віднести: договори та інші правочини; акти державних органів і органів місцевого самоврядування; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки.

Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Дії можуть бути правомірними, тобто такими, що відповідають вимогам законодавства, і неправомірними, тобто такими, що суперечать закону.

Події - це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин.

Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юридичних фактів є приватизація земель.

Земельне законодавство окремо закріплює перелік правопрекращающие юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника або землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування в зв'язку з порушенням закону тощо).

  1. Поняття та основні ознаки права земельної власності.

Право власності на землю можна розглядати в об'єктивному і суб'єктивному сенсі. В об'єктивному розумінні право власності на землю являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини власності. В суб'єктивному розумінні право власності на землю - це сукупність повноважень власника по володінню, користуванню і розпорядженню землею. Суб'єктивне право власності незалежно від форми власності захищається законом. Держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності і господарювання

Володіння землею - означає наявність фактичного володіння конкретним власником над земельною ділянкою, можливість здійснення будь-яких дій з ним.

Користування - являє собою гарантовану правовими нормами можливість вилучення з землі корисних властивостей і можливість її господарської експлуатації і отримання прибутку від неї.

Розпорядження - визначення власником юридичної або фактичної долі землі.

Володіння, користування і розпорядження землею може здійснюватися власниками вільно, якщо це не завдає шкоди навколишньому середовищу і не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Обмеження права власності на землю викликано обмеженістю земельних ресурсів у природі та їх незамінністю в процесі господарської діяльності.

Обмеження права власності на землю підрозділяють на постійні і тимчасові. Постійні обмеження прав власника - це закріплені в законодавстві: обов'язки виконувати вимоги раціонального використання та охорони земель; не порушувати своїми діями права і законні інтереси інших власників, користувачів землі; виконувати особливі умови використання особливо охоронюваних територій, охоронних зон. До тимчасових обмежень належать обмеження на здійснення купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення; ведення будівництва з відхиленнями від чинних норм і правил та без проекту забудови.

Ознаки права власності на землю: Воно є основним земельним правом, від якого похідні всі інші права. Наявність власника обов'язково на відміну від інших прав. За своєю правовою природою право власності є речовим правом, незалежно від форми власності (ст. 262 ЦК). По тимчасовому ознакою є безстроковим правом, яке існує, поки існує об'єкт цієї власності (земля, земельна ділянка). Право власності на землю притаманний цільовий характер.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]