5. Масова аудиторія.

Незібрану публіку, яка формується мас-медіа, є її постійним споживачем, називають ще масовою аудиторією або просто аудиторією. Але на відміну від класичного розуміння аудиторії як сукупності конкретних індивідів, що сприймають разом один і той же предмет, інформацію (аудиторія фільму в кінотеатрі, вистави в театрі, лекції), масова аудиторія — це прояв незібраної публіки як сукупності “масових людей”, схильних до масифікації і піддатливих сугестії збоку ЗМК та здатних перетворитися в активну масу (натовп, зібрану публіку). Польський комуніколог Т. Ґобан-Клас описує масову аудиторію на ранніх етапах її становлення у протиставленні класичній аудиторії, як її тип, що є кількісно великою, розпорошеною. Члени її не знають одне одного, її склад постійно змінюється, гетерогенність членів не дозволяє говорити про одноманітність та однотипність. Вона не керується певними своїми правилами, не є діяльною, а стає лише об’єктом зовнішнього впливу, оскільки така аудиторія внутрішньо безособова. Вона має дистанцію між собою та відправником інформації, не може реагувати і висловлювати свій погляд із приводу повідомлень. У той же час Джеймс Лалл у зв’язку з цим пише, що, окрім аудиторії, яка складається з індивідуумів, є аудиторія, що охоплює великі маси людей, цілі групи, об’єднані досвідом, поглядами, звичками, що їх виробляють і поширюють мас-медіа. Це, наприклад, аудиторія телебачення, читачі журналу “Космополітен” і т. д. Ці малі аудиторії в цілому і складають масову аудиторію мас-медіа. Як бачимо, різні характеристики масової аудиторії на різних етапах її формування свідчать про те, що масова аудиторія є “живим організмом”, що має свій онтогенез (розвиток). Вона може бути різною, залежно від фази свого розвитку, умов формування.

Аудиторія має реальну владу… що і підтверджують дані рей- тингу програм. Аудиторія колективно шукає і обирає зміст, який приваблює її. Телепередачі мусять "або привабити "критичну масу” глядачів, або зник- нути. Звичайно, цей самий аргумент застосовується керівниками медіаінду- стрії для захисту програм від критики. Масова аудиторія може інспірувати політичні дії, а також впливати на владу. “…Втім,— пише Лалл,— не будьте надто наївними з цього приводу.

Аудиторія, як і будь-яка категорія суб’єктів соціальної дії, не має повної свободи дії. Вона є об’єктом рекомендацій, впливів та обмежень”. Масова аудиторія може бути об’єктом купівлі-продажу, коли комерційний канал намагається переконати клієнтів розмістити рекламу, то він продає аудиторію своїх телепередач. Через це масова аудиторія виступає як статистичний та ринковий об’єкт. З появою нових медіа, тобто розвитком системи телебачення, кабельного та супутникового, зі зміною медіаоточення споживача інформації (необме- жена кількість каналів, які пропонують інформаційний продукт за вибором споживача) змінюється й характер активної масової аудиторії. Вона стає більш спеціалізованою і фрагментованою, різне медіасередовище по-різно- му структурує медіадосвід споживачів інформації. Все це веде до поділу за- гальної аудиторії на окремі ніші, сегменти ринкового збуту інформації (сег- ментація аудиторії). Мас-медіа дають людям те, чого вони хочуть у цій “ринково-споживацькій демократії”. Звичайно, це не відміняє суті масової комунікації, це лише ускладнює роботу журналістів, редакційних колективів