- •Склад і кількість крові
- •Значення електролітів
- •Функціональна система, що забезпечує сталість осмотичного тиску
- •Волюморегулювальний рефлекс
- •Натрійуретичний рефлекс
- •Показники кислотно - основного стану крові
- •Механізми забезпечення сталості рН
- •Загальна функціональна характеристика еритроцитів
- •1 Кількість еритроцитів
- •Поняття про еритрон
- •Функції еритроцитів
- •1 Форма еритроцитів
- •Діаметр еритроцитів
- •3 Еритроцит є без'ядерною клітиною
- •4 Пластичність еритроцита
- •5 Осмотична резистентність еритроцитів
- •Гемоліз %
- •6 Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Чинники, що впливають на шое
- •1 Білковий склад плазми крові.
- •Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові
- •Механізми регуляції еритропоезу
- •1 Нервовий:
- •2 Гуморальний:
- •Механізми руйнування еритроцитів
- •Види гемолізу
- •Розподіл лейкоцитів в організмі
- •Основні функції окремих форм лейкоцитів базофіли
- •Еозинофіли
- •Функції нейтрофілів
- •Стадії фагоцитозу:
- •Моноцити
- •Функції моноцитів
- •Лімфоцити
- •Існують 3 популяції лімфоцитів:
- •Резус-конфлікт
- •Переливання крові (гемотрансфузія)
- •Етапи переливання крові
- •Правила переливання крові
- •Функції системи гемостазу
- •Структура системи гемостазу
- •Механізми гемостазу
- •Роль судинної стінки в гемостазі
- •Роль тромбоцитів у гемостазі
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Етапи агрегації
- •Механізм агрегації
- •Коагуляційний гемостаз
- •Утворення тромбіну
- •Утворення фібрину
- •Фібриноліз
- •Антикоагулянтна система
- •Класифікація антикоагулянтів
5 Осмотична резистентність еритроцитів
Це властивість мембрани еритроцитів протидіяти осмотичному гемолізу.
Осмотичний тиск еритроцита незначно перевищує осмотичний тиск плазми крові. Тому вода заходить в еритроцит, що забезпечує нормальний тургор клітини. У гіпотонічному розчині вода заходить в еритроцит, викликає його набухання і розрив мембрани. Це явище називається осмотичним гемолізом.
Мірою осмотичної резистентності є концентрація гіпотонічного розчину, в якій починається гемоліз. В нормі у людини руйнування найменш стійких еритроцитів починається у 0,54% розчині NаСl. Це значення називається мінімальною осмотичною резистентністю. При концентрації NaСl 0,42% руйнується 50% еритроцитів, при 0,34% - руйнуються всі еритроцити. Це значення називається максимальною осмотичною резистентністю (рис.4).
При деяких захворюваннях (наприклад, при анеміях) осмотична резистентність зменшується, і гемоліз відбувається при більшій концентрації NaCl.
Гемоліз %
100
50
0,54 0,50 0,46 0,42 0,38 0,34 0,30 0,26 NaCl,%
Рисунок 5
6 Швидкість осідання еритроцитів (шое)
У судинах еритроцити не осідають. Це пов'язано з тим, що:
кров постійно рухається;
заряд судинної стінки і еритроцитів однаковий (негативний) і клітини відштовхуються від неї.
Якщо ж кров набрати в пробірку, додати антикоагулянт, то при стоянні спостерігається осідання еритроцитів внаслідок того, що питома вага еритроцитів (1,090г/смЗ) більша, ніж питома вага плазми (1,025 - 1,034 г/смЗ). Механізм цього процесу наступний. Спочатку еритроцити утворюють комплекси один з одним по 10-12 штук (так звані „монетні стовпці"). Потім ці комплекси взаємодіють з білками плазми, стають ще важчими і починають осідати швидше. Оскільки процес є нерівномірним у часі (на початку - повільніший, в кінці - швидший), ШОЕ визначають за фіксований проміжок часу, найчастіше за 1 годину.
У нормі у чоловіків ШОЕ дорівнює 2-10 мм/год, у жінок 2-15 мм/год.
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, що впливають на цей показник.
Швидкість осідання еритроцитів (шое)
У судинах еритроцити не осідають. Це пов'язано з тим, що:
кров постійно рухається;
заряд судинної стінки і еритроцитів однаковий (негативний) і клітини відштовхуються від неї.
Якщо ж кров набрати в пробірку, додати антикоагулянт, то при стоянні спостерігається осідання еритроцитів внаслідок того, що питома вага еритроцитів (1,090г/смЗ) більша, ніж питома вага плазми (1,025 - 1,034 г/смЗ). Механізм цього процесу наступний. Спочатку еритроцити утворюють комплекси один з одним по 10-12 штук (так звані „монетні стовпці"). Потім ці комплекси взаємодіють з білками плазми, стають ще важчими і починають осідати швидше. Оскільки процес є нерівномірним у часі (на початку - повільніший, в кінці - швидший), ШОЕ визначають за фіксований проміжок часу, найчастіше за 1 годину.
У нормі у чоловіків ШОЕ дорівнює 2-10 мм/год, у жінок 2-15 мм/год.
