- •5. Кримінально-процесуальні гарантії. - Поняття кримінально-процесуальних гарантій
- •6. Джерела кримінально-процесуального права. - Поняття джерела кримінально-процесуального права України
- •7. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо кола осіб. - Розуміння «дії закону»
- •8. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження. - Поняття засад кримінального провадження
- •9. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •10. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •11. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження
- •12. Змагальність як засада кримінального провадження
- •13. Засада публічності у кримінальному провадженні
- •14. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- •15 Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •16 Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •17 Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •18 Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •19 Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •20. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •21. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •22. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •24. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •25. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •26. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •27. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •28. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •29. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •30. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •31. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •32. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •34. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •35. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •36. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •37. Властивості доказів.
- •38. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •39. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •40. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •46. Привід та порядок його застосування.
- •47. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •48. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •49. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •50. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •51. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •52. Особиста порука як запобіжний захід.
- •53. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •54. Застава як запобіжний захід.
- •55. Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •56. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •57. Початок досудового розслідування.
- •59. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •60. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •61. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •62. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •63. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •64. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •65. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •66. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •67. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •68. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •69. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •70. Загальні положення проведення негласних (розшукових) дій.
- •71. Негласні слідчі (розшукові) дії пов’язані із втручанням у приватне спілкування.
- •72. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій..
- •73, 74. Випадки та порядок повідомлення про підозру.
- •75. Поняття зупинення досуд. Розслідування та підстави, що його зумовлюють
- •76. Порядок та умови зупинення др
- •77. Форми закінчення досудового розслідування.
- •78. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •79. Порядок закриття кримінального провадження у стадії др.
- •80. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •81. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •82. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •83. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •84. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •85. Поняття і значення підсудності.
- •86. Види підсудності.
- •87. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •88. Строки і порядок підготовчого судового засідання
- •89. Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •90. Питання повязані з підготовкою до судового розгляду.
- •91. Суть, завдання, значення стадії судового розгляду
- •92. Загальні положення судового розгляду
- •93. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •94. Межі судового розгляду
- •95. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •96. Початок з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами.
- •97. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •97. Закінчення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами. Відновлення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •99. Судові дебати: поняття, предмет, порядок, значення
- •100. Останнє слово обвинуваченого.
- •101. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •102. Властивості судових рішень.
- •103. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •105. Провадження в суді присяжних
- •104. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •106. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •109. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •110. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •111. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •112. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •120. Угоди в кримінальному провадженні
- •121. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
- •122. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
46. Привід та порядок його застосування.
- Поняття «приводу» та підстави його застосування
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Можливість застосування приводу визначається не кількістю здійснених викликів, а фактом неявки викликаної у встановленому законом порядку особи при відсутності у неї поважних причин. Підстави:
- особа, яка зобов’язана з 'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з 'явилася без поважних причин,
- не повідомила про причини свого неприбуття.
- Коло осіб, щодо яких застосовується привід. Законодавчі обмеження
Привід застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого, свідка.
Закон забороняє застосовувати привід свідка, який є неповнолітнім, вагітною жінкою, інвалідом першої або другої груп, особою, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також особою, яка згідно з КПК не може бути допитана як свідок.
Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційних представників цього органу.
- Суб’єкти подання та зміст клопотання про здійснення приводу.
На досудовому розслідуванні ініціатива щодо застосування приводу може виходити як від слідчого та прокурора, що формалізується у відповідному клопотанні, так і самого слідчого судді. У судовому провадженні ініціювати розгляд питання про застосування приводу можуть сторони, потерпілий, а також сам суддя (суд) за наявності до того відповідних фактичних підстав.
У клопотанні про здійснення приводу під час досудового розслідування зазначаються:
найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
процесуальний статус особи, про здійснення приводу якої заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;
процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання;
положення цього Кодексу, яким встановлено обов’язок особи з 'явитися за викликом, та обставини невиконання особою цього обов'язку;
відомості, які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому цим Кодексом порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом;
прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
- Порядок розгляду клопотання про привід, процесуальні рішення за його результатами
Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про застосування приводу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Воно розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
Рішення про застосування приводу належить до виключної компетенції суду - на досудовому провадженні його приймає слідчий суддя, а в судовому провадженні - суд. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов’язана з 'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з 'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.
- Виконання приводу, заходи, які при цьому можуть застосовуватись
Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань.
Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров'ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
