- •5. Кримінально-процесуальні гарантії. - Поняття кримінально-процесуальних гарантій
- •6. Джерела кримінально-процесуального права. - Поняття джерела кримінально-процесуального права України
- •7. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо кола осіб. - Розуміння «дії закону»
- •8. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження. - Поняття засад кримінального провадження
- •9. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •10. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •11. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження
- •12. Змагальність як засада кримінального провадження
- •13. Засада публічності у кримінальному провадженні
- •14. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- •15 Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •16 Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •17 Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •18 Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •19 Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •20. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •21. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •22. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •24. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •25. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •26. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •27. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •28. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •29. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •30. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •31. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •32. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •34. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •35. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •36. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •37. Властивості доказів.
- •38. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •39. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •40. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •46. Привід та порядок його застосування.
- •47. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •48. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •49. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •50. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •51. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •52. Особиста порука як запобіжний захід.
- •53. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •54. Застава як запобіжний захід.
- •55. Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •56. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •57. Початок досудового розслідування.
- •59. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •60. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •61. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •62. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •63. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •64. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •65. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •66. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •67. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •68. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •69. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •70. Загальні положення проведення негласних (розшукових) дій.
- •71. Негласні слідчі (розшукові) дії пов’язані із втручанням у приватне спілкування.
- •72. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій..
- •73, 74. Випадки та порядок повідомлення про підозру.
- •75. Поняття зупинення досуд. Розслідування та підстави, що його зумовлюють
- •76. Порядок та умови зупинення др
- •77. Форми закінчення досудового розслідування.
- •78. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •79. Порядок закриття кримінального провадження у стадії др.
- •80. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •81. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •82. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •83. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •84. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •85. Поняття і значення підсудності.
- •86. Види підсудності.
- •87. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •88. Строки і порядок підготовчого судового засідання
- •89. Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •90. Питання повязані з підготовкою до судового розгляду.
- •91. Суть, завдання, значення стадії судового розгляду
- •92. Загальні положення судового розгляду
- •93. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •94. Межі судового розгляду
- •95. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •96. Початок з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами.
- •97. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •97. Закінчення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами. Відновлення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •99. Судові дебати: поняття, предмет, порядок, значення
- •100. Останнє слово обвинуваченого.
- •101. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •102. Властивості судових рішень.
- •103. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •105. Провадження в суді присяжних
- •104. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •106. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •109. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •110. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •111. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •112. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •120. Угоди в кримінальному провадженні
- •121. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
- •122. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
100. Останнє слово обвинуваченого.
Останнє слово обвинуваченого — це самостійна частина судового розгляду, в якій підсудний реалізує своє конституційне право на захист безпосередньо перед видаленням суду до нарадчої кімнати для вирішення питання про його винуватість і покарання та постановлення вироку.
Виступ підсудного із останнім словом здійснюється за такими правилами.
Проголошення останнього слова — це право, а не обов'язок підсудного. Він може відмовитися від цього, не пояснюючи причин. Заяву про відмову обов'язково заносять до протоколу судового засідання. Позбавлення цього права є істотним порушенням прав і свобод і є підставою для скасування вироку. Не надається у разі видалення за порушення порядку на весь час судового розгляду.
Головуючий надає обвинуваченому останнє слово після закінчення промов учасників судових дебатів і обміну репліками. (ця дія не проводиться коли справа розглядається у спрощеному порядку щодо кримінальних проступків, коли беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює обставин , які були досліджені)
Зміст останнього слова не регламентовано. Однак головуючий може зупинити підсудного, якщо той допускає нецензурні висловлювання, образи на адресу суддів та інших учасників, погрози щодо них тощо. Підсудний вправі наводити на свій захист будь-які аргументи. Зміст останнього слова підсудний визначає самостійно, в тому числі без допомоги захисника. Тому клопотання з боку підсудного або його захисника щодо оголошення перерви для спільного формування змісту останнього слова суд має визнавати безпідставним.
Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.
Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.
Значення останнього слова підсудного полягає в тому, що під його впливом значною мірою формується внутрішнє переконання суддів. Суд, видаляючись до нарадчої кімнати для постановлення вироку, зберігає враження від останнього звернення до нього підсудного, його оцінки вчиненого, висловлених прохань і обіцянок. Саме тому після останнього слова підсудного суд негайно (з метою збереження вражень) видаляється до нарадчої кімнати.
101. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
Судове рішення – офіційний документ суду юрисдикційного характеру, що є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист прав та здійснення принципу верховенства права.
Значення Рішення суду демонструє вимогу певної поведінки, наказ, у ньому виражено авторитет і силу держави стосовно конкретних учасників судового провадження. Найважливіше процесуальне рішення, результат всієї передуючої його ухваленню процесуальної діяльності органів ДР і суду, акт правосуддя.
Види судових рішень
1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Властивості: Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Ухвала – це постановлене судом рішення, у якому суд вирішує інші, крім обвинувачення за суттю, питання, пов’язані із із підготовчим судовим засіданням та судовим розглядом.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Вирок — це рішення суду першої (а в окремих випадках і апеляційної) інстанції, постановлене в судовому засіданні з питання про винуватість чи невинуватість підсудного та про призначення або непризначення йому покарання, суд вирішує обвинувачення за суттю. Вирок може вирішувати й інші питання (про цивільний позов, речові докази тощо).
Види
- Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження,
-обвинувальний вирок Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
5. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.
Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.
3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
окрема думка судді – це прийняте в писм формі думка судді, який не згоден з рішенням, прийнятим більшістю суддів за матеріалами провадження в цілому або з окремими питаннями. Закон не обмежує її зміст, не оголошується у судовому засіданні, оскільки це таємниця наради суддів, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення суддів вищого рівня під час провадження в суді апеляційної і касаційної інстанцій
