(Частина 1)

1. Поняття про агроекосистему

2. Видова структура агроекосистем.

3. Просторова структура агроекосистем.

4. Трофічна структура агроекосистем.

5.Рівні організації та типи агроекосистем.

6.Екологічні чинники агроекосистем.

1. Поняття про агроекосистему

У процесі взаємодії з природою людство постійно вирішувало першочергове завдання життєзабезпечення — виробництва продук­тів харчування, що є єдиним джерелом отримання людиною внут­рішньої енергії. Тому не випадково однією з найдавніших галузей не тільки сільськогосподарського виробництв, а й виробничої діяль­ності людини загалом є землеробство.

Процес переходу від накопичення сільськогосподарській знань до примітивних, а згодом дедалі більш удосконалених систем землероб­ства та методів ведення сільського господарства загалом, стимулював ріст виробництва продовольчих ресурсів, сприяв збільшенню значен­ня аграрного сектору в формуванні первинної фітобіологічної продук­ції. Біомаса людей порівняно з доагрокультурною епохою значно зро­сла. В сучасній біосфері в антропогенний канал, створений людьми і свійськими тваринами, надходить 1,6-10¹⁶ Вт енергії, що становить ~25 % загальної первинної продукції рослин. Значне збільшення пер­винної продукції, яку споживає людство, відбувається вже не тільки за рахунок сонячної енергії, а й під впливом додаткових енергетич­них джерел. Близько 95 % сухої речовини рослин створюється в про­цесі фотосинтезу за участю сонячної енергії, а сама продуктивність ігроценозів забезпечується насамперед за рахунок вільного перебігу п рослинах і ґрунті біологічних процесів. «Антропогенна енергія», що надходить в агроекосистемн. не замінює (і не може замінити) кількість сонячної енергії, а є своєрідним каталізатором, що стимулює активніше її використання (засвоєння).

Вивчення агроекології потребує фундаментальних знань струк­тури природних екосистем, продукту «творчої» діяльності самої при­роди. Без розуміння особливостей організації природних екосистем неможливо оцінювати агроекосистеми.

Під сільськогосподарською екологічною системою (агроекосистемою) розуміють природний комплекс, змінений (трансформований) сільськогосподарською діяльністю людини. Агроекосистема — це штучна або змішана система рослинних, тваринних і мікробіологіч­них угруповань з невираженим або відсутнім механізмом саморегу­лювання, проектна продуктивність яких підтримується за рахунок прямих і опосередкованих енергетичних інвестицій, при припинен­ні або критичному зниженні яких вона деградує, втрачає свої про­ектні властивості. Розділ екологи, що вивчає екологічні системи, називають синекологією.

Отже, агроекосистема є несталою системою агроценопопуляцій культивованих рослин на оброблюваних ґрунтах із певним складом, структурою й режимом, які підтримуються і регулюються сільсько­господарськими працівниками; за відсутності такого контролю по­ступово втрачає свої властивості.

За ви­значенням М.В. Маркова, основними елементами агроекосистем є:

1) культурні рослини, висіяні або висаджені людиною;

2) бур'яни, які потрапили в агроекосистеми всупереч волі людини;

3) мікроорганізми ризосфер культурних рослин і бур'янів;

4) бульбочкові бактерії на корінцях бобових рослин, що зв'язують вільний азот повітря;

5) мікоризотворні гриби на корінні вищих рослин;

6) водорості, бактерії, гриби, актиноміцети, вільноіснуючі в грунті;

7) безхребетні тварини, що живуть у грунті і на рослинах;

8) хребетні тварини (гризуни, птиці та ін.), які живуть у грунті й посівах;

9) гриби, бактерії, віруси — паразити (напівпаразити) культур­них рослин і бур'янів; . .

10) бактеріофаги — паразити мікроорганізмів.

Характерна особливість сільськогосподарських екосистем у тім, що вони є продуктом трансформування природних. Трансформуючи природні екосистеми в сільськогосподарські, людина змінювала жи­ві і неживі компоненти природних комплексів: рослинний і тварин­ний світ, грунт, воду, атмосферу. Рослини природної флори знищу­вали, замінювали на нові, потрібні для задоволення потреб людини. Зникло багато видів рослин, диких тварин, їх замінили свійські.