Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію

Номер групи	К2О
	Маслової	Кірсанову	Чірікову	Мачигіну
1	<50	<40	<20	<100
2	50–100	40–80	20–40	100–200
3	100–150	80–120	40–80	200–300
4	150–200	120–170	80–120	300–400
5	200–300	170–250	120–180	400–600
6	>300	>250	>180	>600

Разом з картограмами для реєстрації результатів агрохімічного обстеження грунтів та контролю за зміною родючості полів і врожайності під впливом засобів хімізації оформляють паспорти полів.

Паспорт полів – це спеціальні бланки, де вносять всі дані про природно-господарський і грунтово-агрохімічний стан поля або окремої ділянки. Паспорт поля має три загальні частини – адресну, грунтово-агрохімічну і оперативну.

1.4. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність органічних і мінеральних добрив.

Ґрунтово-кліматичні умови

Найбільш високий ефект від повного мінерального добрива (NPK) відзначений у зоні дерново-підзолистих ґрунтів. Зниження ефективності добрив відбувається в Україні із Півночі на Південь (від лучно-лісової зони до степової й сухо-степової зони), Причина цьому - різниця в ґрунтовій родючості та вологозабезпеченості.

Дія азотних добрив найбільше сильно проявляється на дерновопідзолистому та сірому лісовому ґрунтах лучно-лісової й лісостепової зон, а також на опідзолених і вилужених чорноземах північних і західних районів лісостепу та на всіх ґрунтах в районах поширення зрошуваного землеробства. В лісостепової зоні, на вилужених та потужних чорноземах у результаті недостатнього зволоження азотні добрива діють слабкіше.

Найбільший вплив фосфорних добрив характерний на типових, звичайних, південний чорноземах та каштанових ґрунтах, які перебувають у лісостеповий, степовий, сухостеповій, напівпустельній і пустельній зонах, де вміст рухомого фосфору в ґрунтах низьке.

Дія калійних добрив найбільше сильно проявляється на легких ґрунтах (піщаних і супіщаних дерено-підзолистих), на торф'яно-болотні й заплавні. Найменша ефективність калійних добрив на чорноземах, каштанових, бурих ґрунтах і сіроземах, які добре забезпечені рухливим калієм.

Органічні добрива найбільш ефективні на дерново-підзолистих, сірих лісові а опідзолених чорноземах, Післядія органічних добрив у південнихобластях більш висока, ніж у північних областях. При використанні добрив еобхідно враховувати погодні умови поточного та попереднього року. При едостатній кількості осінніх атмосферних опадів знижується ефективність азотних добрив у наступному році та підвищується роль фосфорних. Якщо восени випадає багато опадів, то в наступному році зростає ефективність азотних добрив.

В умовах надлишкового зволоження рослинам особливо еобхідний калій, а при короткочасних весняних похолоданнях - фосфор. Низькі температури на початку росту роблять найбільш сильний негативний вплив на азотне й фосфорне живлення. Надмірно висока температура також знижує надходження елементів живлення в рослини. Ефективність добрив впливає на мікробіологічну діяльність ґрунту.

Агротехнічні умови

Своєчасний та якісний обробок ґрунту, посів культур у кращі агротехнічні строки, підбор найкращого попередника, дотримання сівозміни, боротьба з бур'янами, шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур - все це впливає на ефективність добрив.

Своєчасний якісний обробіток ґрунту створює кращий водно-повітряний і мікробіологічний режим, сприятливі умови для використання корінням поживних речовин ґрунту й добрив. Попередники залишають у ґрунтірізну кількість пожнивно-кореневих залишків, по-різному впливають на водний режим і мікрофлору. Наприклад, бобові переводять важко доступні поживні речовини ґрунту в доступний стан для інших культур. Овочевіінтенсивно використають калій. Ранні культури використають менше поживних речовин і раніше звільняють поле, у результаті після них створюються кращі умови для мобілізації поживних речовин ґрунту й живлення рослин. Бобові забезпечують себе азотом і збагачують ґрунт їм, тому під культури, які висіваютьза бобовими культурами, азотні добрива або застосовують у малих дозах, або не вносять. Однак бобові культури інтенсивно використають фосфор і калій,тому наступна культура отримає недолік у них.

У харчуванні рослин немалу роль відіграє спосіб обробки та глибина заорювання добрив. Ефективність їх збільшується при закладенні добрив у вологий шар ґрунту. Роль окремих елементів живлення змінюється залежно від біологічних особливостей сорту. Більш продуктивні сорти вимагають і більших норм добрив. Кількість внесених добрив повинна узгоджуватися з нормами й строками посіву. Зміна оптимального строку посіву (або посадки), надмірна або недостатня густота знижують ефективність добрив.

Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив

Сполучення гною з мінеральними добривами в більшості випадків перевершує по своїй ефективності еквівалентні кількості поживних речовин одного гною або роздільно застосовуваних мінеральних добрив. Цей ефект досягається посиленням мікробіологічної діяльності ґрунту й більше інтенсивним розкладанням органічної речовини гною й ґрунту.

1.5 Агротехнічні заходи і раціональне використання добрив

Раціонально застосовувати органічні добрива і мінеральні добрива потрібно лише з урахуванням багатьох факторів, що впливають наїх ефективність. Треба знати і враховувати. Що найбільша ефективність добрив може бути лише на фоні високої культури землеробства їз застосуванням усього комплексу агротехнічних заходів.

Необхідно дотримуватись правильного чергування культур в сівозміні, своєчасний і якісний обробіток грунту, сівба високоякісним насінням районованих і перспективних сортів., боротьба з бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Без неухильного виконання циї заходів неможливо отримувати очікуваний ефект від застосування розробленої системи удобрення.

Розміщуючи добрива в полях сівозміни важливо правильно поєднувати застосування органічних і мінеральних добрив. Застосування мінеральних добрив в поєднанні з мінеральними послаблює негативну дію фізіологічної кислотності і концентрації поживних речовин, особливо за внесення високої доз мінеральних добрив.

Внесення органічних добрив є джерелом поповнення в грунті органіки, дуже важливо для забезпечення і відтворення його родючості недостатньої кількості органічних добрив їх доцільно вносити разом з мінеральними насамперед під просапні культури з тривалим періодом вегетації (буряки, кукурудза, картопля, силосні культури). Ці культури дають високі прирости врожаю на кожну тонну внесених органічних добрив.

В залежності від грунтово кліматичної зони ефективність органічних і мінеральних добрив неоднакова. Це залежність від опадів , температури, характеру розвитку організмів, фізик-хімічних властивостей грунтів тв. Інших факторів.

Азотні добрива дають добрий ефект на дерново-підзолистих, сірих лісових грунтах, а також на чорноземах опідзолених і вилугуваних, особливо при достатній кількості опадів та в умовах зрошення. Краще їх вносити роздрібно в різні періоди росту і розвитку рослин.

Фосіорні добрива ефективні на чорноземах типових. Звичайних південних. Каштанових грунтах і сіроземах. Їх позитивна дія посилюється при сумісному внесенні з азотними і калійними добривами, а також при внесенні в рядки під час сівби

Калійні добрива найбільш ефективні на легких дерново-підзолистих грунтах. Найменша їх ефективність відзначається на чорноземах. Каштанових і буроземних грунтах.

В усіх зонах органічні добрива краще вносити під зяблеву оранку.

Під час складання системи удобрення важливо правильно визначити оптимальні норми і співвідношення поживних речовин під сільськогосподарські культури.

Дослідженнями встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур зростає в прямій залежності від збільшення дози лише до певного рівня, коли досягається найбільша окупність одиниці поживних речовин добрив урожаєм. При цьому врожайність від додаткового внесення добрив зростає як з одиниці площі, так і в розрахунку на одиницю внесених добрив.

Подальше підвищення дози добрив супроводжується збільшення урожайності, але величина приросту врожаю від підвищення доз і окупність одиниці добрив урожаєм поступово знижується. Тому після досягнення максимальної врожайності з одиниці площі, коли ще окуповуються витрати на застосування добрив збільшувати норми добрив не доцільно.

За умов обмеженої кількості добрив доцільніше вносити їх у нормах що забезпечують найвищу окупність врожаєм одиниці добрива.

За повного забезпечення потреб у добривах доцільно застосовувати норми, що дадуть можливість отримати максимальну врожайність та зберегти і підвищити родючість грунту.