Розділ 2. Складання системи добрив під культури в сівозміні

2.1. Складання плану використання добрив.

2.1.1. Кліматичні умови.

Таблиця №7

Основні кліматичні показники Північного Степу України приведені по багаторічним даним:

Тривалість періоду (дні)					Сума позитивних температур вище 00		Середня температура повітря за липень		Абсолютний річний максимум температури повітря
Без морозний період	З температурами повітря вище
	00	50	100	150
1	2	3	4	5		6		7		8
1760	250	210	170	125		3030		27		39

Продовження таблиці №8

Середня із абсолютних річних мінімумів температура повітря	Абсолютний мінімум температури повітря	Сума опадів(мм)		Середня із максимальних декадних висот снігового покрову.
		За рік з поправкою до показання опадоміра	За період з температурою повітря вище 100
9	10	11	12	13
-22	-32	502	250	15

Величина гідротермічного коефіцієнту для цієї зони являється 0.8.

Такий ГТК говорить про те, що дана зона знаходиться на території з кліматом теплим і посушливим. По багаторічним спостереженням на території Північного Степу України спостерігались наступні середньомісячні та річні температури (Таблиця 8)

Таблиця №9

Середньомісячна річна температура повітря (С^о)

місяці	I	II	II	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середньо- місячна температура
Температура (с0)	-4,9	-4,2	1,0	9,0	16,4	20,1	29,8	28,7	17,0	9,3	2,8	-2,3	+10,2

Таблиця №10

Середньомісячна кількість опадів (мм)

місяці	I	II	II	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Опади (мм)	41	37	35	41	42	59	43	45	33	34	44	48	502

Коротка агрокліматична характеристика сезонів року Північного Степу України.

Перехід від одного сезону до іншого, як правило відбувається поступово, і вказати певні дати початку і кінця сезону можна тільки умовно.

За основні характеристики початку і кінця сезонів прийняті дати переходу середньодобової температури через 0⁰, яка зазвичай спостерігається у першій половині березня.

Цей перехідний період від зимового режиму до літнього продовжується в середньому близько двох місяців.

Під впливом інтенсивного підйому температури сезонні явища проходять швидко: відбувається інтенсивне сніговідтаювання і стійкий сніговий покрив в першій декаді березня руйнується; грунт поступово розстає і прогрівається. В квітні середньомісячні температури на глибині 20 см доходять до 7 – 8⁰, посилюється випарування, збільшується вологість повітря, повітря в зв’язку з різким підйомом температури вологість падає до 55-57%(в 13 годин) в квітні, може до 45-49% за цей же період в травні.

З переходом до стійких значень середньої добової температури повітря вище 10 зазвичай пов’язують початок інтенсивного росту більшості рослин і середні строки сівби теплолюбивих сільськогосподарських культур.

Завдяки швидкому наростанню тепла середні за 13 год. Температури повітря вже в квітні досягають 11 – 13 ⁰, а максимальні 29 – 30 і поряд з цим у квітні, а в деяких місцях і в першій половині травня зазвичай бувають нічні заморозки.

Літо. За початок літнього періоду прийнята дата переходу середньодобової температури повітря через 15⁰, що збігається приблизно з припиненням нічних заморозків.

На території Північного Степу літо найчастіше настає в середині травня і триває до середини вересня.

У літній період спостерігається переважно малохмарна, на початку на початку тепла, а потім жарка погода з високими температурами. Так в травні середні температури повітря досягають 19 – 21⁰. В червні 23-24⁰, в липні 25-27⁰, у серпні 25- 26⁰

Максимальні температури в окремі роки в липні серпні досягають 37-39⁰, іноді навіть 40⁰.

У літні місяці опади випадають переважно зливового характеру. Максимум їх припадає на червень-липень. Днів з опадами буває в травні-липні в середньому 9-11 в кожному з цих місяців, у серпні вересні 6-8. Поряд з цим протягом літа нерідкі тривалі бездощові періоди.

Осінь. Осіннім сезоном. Початком якого вважається перехід дати середньодобової температури повітря через 10⁰, передує теплий передосінній період тривалістю 20-25 днів. Середня добова температура цього періоду вище 10⁰, але нижче 15⁰. Початок осені здійснюється в північній частині степу в першій-другій декадах жовтня.

Осінній сезон характеризується збільшенням числа похмурих днів ( до 54-72% а жовтні-листопаді), а також нічними заморозками.

Зима. Початок зими починається з переходом середньодобової температури нижче 5⁰ до більш низької, а кінець її переходом середньої добової температури через цю межу до більш високої температури.

Тривалість зими в цьому розумінні в середньому трохи менше двох місяців. Як правило. Зимовий режим погоди встановлюється і припиняється не відразу. Між кінцем осені та початком зими, а також між кінцем зими і початком весни спостерігається передзимовий і передвесняний періоди з середньодобовою температурою повітря нижче 0, але вище – 5⁰С. Тривалість кожного з них близько місяця. Обидва ці періоди характеризуються нестійкою погодою з частою зміною морозних днів на відлиги і неодноразовою появою і сходом снігового покрову.

Зима на території малосніжна (середні з найбільш декадних висот сніжного покриву 7-16 см). М’яка з частими відлигами.

В окремі зими під час відлиг максимальна температура повітря підвищується до 9 – 14⁰, але поряд з цим, хоча і рідко, але бувають дуже холодні зими, коли мінімальна температура повітря знижується до – 30. 38^0. Середня місячна температура найбільш холодного періоду (січня-лютого) від -4 до -6⁰.

2.1.2. Грунтові умови Північного Степу України

Чорнозем звичайний легкосуглинковий

-залягання карбонатів на глибині 55-57 см; вміст гумусу – від 3%, з глибиною кількість гумусу зменшується жо 1, 3%. Відповідно з зниженням гумусу зменшується і поглинальна здатність, так ця величина становить 43,10 мг/100г грунту.

Реакція грунтового розчину близька до нейтральної верхнього горизонту-6,7, з глибиною збільшується лужність грунтового розчину (рН = 8,2-8,4)

В складі обмінно-поглинальних основ цих грунтів домінують обмінні катіони кальцію і магнію.

Вміст азоту – 82 мг/кг; фосфору -71 мг/кг; калію – 173мг/кг

Генетико-морфологічна будова грунту.

Назва грунту: чорнозем звичайний легкосуглинковий.

Опис грунтового профілю, рокритого розрізом, який закладено на схилі водорозділу крутизною 1-2⁰. Скипання від соляної кислоти 10% кислоти з 43см, карбонати в виді «білоглазки» з 76см

Н0 0-24	-Гумусовий , він же орний, темно-сірий, важкосуглинковий, пилку вато-грудкуватий свіжий слабоущільнений, пористий, безкарбонатний, рослинні залишки поступово переходять по кольору в
Нр 24-43 см	-верхній гумусовоперехідний, темно-сірий з бурим відтінком, грудкувато-зернистий, важко суглинковий, вологий , ущільнений, пористий, без карбонатний, рослинні залишки по кольору поступово переходять в
Pkh 43-60	-нижній гумусово-перехідний, брудно бурий, грудковий, важко суглинковий, вологий , ущільнений, пористий карбонатний, скипає від соляної кислоти з 43 см, поступово по кольору переходить в
Pk 60-147 см	-грунтоутворююча порода – лесс палевий, грудкуватий, тонкопористий. Легкосуглинковий, вологий, ущільнений, карбонатний, скипає від соляної кислоти, багата білоглазка з 76 см.

Даний тип грунту в Північному Степу України розташований на схилах крутизною 1-2, 2-3⁰. Являються результатом розвитку площинної водної ерозії. Грунти збагачені на поживні речовини і є більш гумусованими, саме на них на території зони формуються зональні фітоценози; вони мають підвищену вологоємкість, значну зв’язність, але для води є більш слабо проникними, їх безструктурні варіанти, які малими ділянками зустрічаються на території Північного Степу, схильні до запливання та утворення аграномічно шкідливої кірки, легше ущільнюються, налипають на сільськогосподарське знаряддя, не досить добре пропускають повітря до коренів рослин, а також є більш холодними. Обробіток грунту, з таким складом, помітно затрудняється.

2.1.3. Характеристика культур сівозміни в зв’язку з мінеральним живленням