- •1. Предмет і основні завдання курсу „Педагогіка”.
- •2. Особливості педагогічної професії.
- •3. Основні категорії педагогіки.
- •4. Методи педагогічних досліджень.
- •5. Загальна характеристика педагогічного процесу.
- •6. Класифікація методів виховання.
- •10. Особистісно орієнтоване навчання.
- •8. Зміст роботи класного керівника.
- •9. Система освіти в Україні.
- •Міністерство має нову назву Міністерство освіти, і науки, молоді та спорту України
- •11. Проблема мети виховання в педагогіці.
- •12. Загальна характеристика навчального процесу.
- •13. Основні напрями виховання.
- •14. Функції навчального процесу.
- •15. Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі.
- •16. Методи навчання, їх класифікація та загальна характеристика.
- •17. Форми організації навчання, їх класифікація.
- •18. Сутність і зміст процесу виховання.
- •19. Методи виховання.
- •20. Види, форми, методи контролю та оцінювання знань учнів.
- •21. Виховання як педагогічна категорія.
- •22. Закони та закономірності виховання.
- •23. Основні напрями модернізації системи освіти в Україні.
- •24. Принципи виховання.
- •25. Система педагогічних наук.
- •26. Поняття методів навчання.
- •27. Процес навчання як категорія дидактики.
- •28. Навчання, виховання і психічний розвиток особистості.
- •29. Зміст освіти як дидактична категорія.
- •30. Форма організації навчання як дидактична категорія.
- •31. Проблема диференціації навчання у загальноосвітній школі.
- •32. Сучасні підходи до здійснення виховного процесу.
- •33. Соціальна зумовленість мети виховання.
- •34. Гуманізація як провідний принцип виховання.
- •35. Основні напрями змісту виховання.
- •36. Шляхи і засоби реалізації змісту виховання.
- •37. Класифікація форм організації виховного процесу.
- •38. Теорія і практика колективного виховання.
- •39. Проблема співвідношення особистості й колективу у виховному процесі.
- •40. Педагогічне керівництво процесом формування колективу.
- •41. Родинно-сімейне виховання.
- •42. Взаємодія школи і сім’ї в процесі виховання школярів.
- •43. Дитячі та юнацькі організації у вихованні учнівської молоді.
- •44. Урок – основна форма організації навчання у загальноосвітній школі.
- •45. Структура та функції державних органів освіти
- •46. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •47. Планування роботи школи.
- •48. Основні категорії дидактики.
- •49. Завдання і функції класного керівника.
- •50. Планування роботи класного керівника.
5. Загальна характеристика педагогічного процесу.
Виховання може мати більш чи менш чітко організований характер і здійснюватися в різних умовах: у сім’ї, дитячому садку, школі, літніх таборах відпочинку, позашкільних закладах і т.д. Виховання, яке здійснюється в умовах навчально-виховних закладів спеціально підготовленими фахівцями, називають педагогічним процесом.
Особливості виховання як педагогічного процесу: відбувається в умовах соціальних виховних інститутів; здійснюється педагогами-фахівцями; має цілеспрямований, систематичний, планомірний характер; спрямовується на забезпечення всебічного розвитку вихованців, їх інструментальної і мотиваційно-ціннісної сфер.
У педагогічному процесі органічно поєднуються два відносно самостійні процеси – навчання і виховання (у вузькому значенні). Їх розмежування зумовлене наявністю в структурі особистості двох якісно своєрідних сфер (мотиваційно-ціннісної та інструментальної), розвиток яких характеризується специфічними закономірностями і механізмами.
Навчання – діяльність, спрямована на розвиток інструментальної сфери вихованців (досвіду і здібностей). Виховання (у вузькому значенні) – діяльність, спрямована на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери вихованців (почуттів, ціннісних орієнтацій, переконань, рис характеру тощо).
З точки зору системного підходу педагогічний процес можна розглядати як систему: сукупність взаємозв'язаних елементів, які взаємодіють між собою і утворюють певну цілісність.
Основними складовими педагогічного процесу є мета, зміст, форми та методи, результати. Під змістом педагогічного процесу слід розуміти систему знань, умінь, навичок, соціальних цінностей, норм, у процесі засвоєння яких відбувається розвиток особистості вихованця.
Методи навчання і виховання – це способи спільної діяльності педагога і учнів, спрямовані на виконання навчально-виховних завдань. Так, наприклад, до методів навчання у педагогіці відносять: бесіду, розповідь, пояснення, вправи, практичні та лабораторні роботи, дидактичну гру та ін.. Серед методів виховання називають: навіювання, особистий приклад педагога, переконування, дискусію, педагогічну вимогу, доручення, привчання, створення виховних ситуацій, заохочення, покарання тощо.
Крім методів, які характеризують внутрішню сторону педагогічного процесу, в педагогіці виділяються також форми організації навчання і виховання, що характеризують зовнішній аспект навчально-виховної взаємодії і враховують кількість учнів, місце і тривалість навчання або виховання, особливості спілкування педагога і вихованців. Найбільш поширеними формами навчання є урок, практикум, семінар, лекція, екскурсія тощо. Серед організаційних форм виховання можна назвати класні години, конкурси, вікторини, спортивні змагання, турніри, святкові ранки або вечори, туризм, заняття в гуртках тощо.
Засоби навчання або виховання – це предмети середовища або життєві ситуації, спеціально включені у педагогічний процес. Засобами виховання можуть бути: художня література, преса, кіно, театр, музеї, спорт, слово, праця, предмети культури і природи. До засобів навчання належать: підручники, посібники, карти, таблиці, муляжі, верстати, ТЗН (технічні засоби навчання)тощо.
