Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогіка вищої школи (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
192 Кб
Скачать
☆

6. Класифікація методів виховання.

У загальному розумінні, метод – це шлях пізнання й перетворення дійсності. Метод виховання – це найкоротший шлях досягнення оптимальних педагогічних результатів відповідно до поставлених виховних цілей.

Загальні методи виховання завжди використовуються в певних конкретних умовах, які впливають на характер методу, модифікують його, виступаючи у вигляді прийомів. Наприклад, існує метод заохо­чення, якому відповідають такі прийоми: заохочення вчителя, батьків, учня. Отже, прийом – це складова частина методу, що забезпечує засто­сування його в певних умовах. Тому деякі дослідники розглядають методи виховання як певну сукупність прийомів виховної взаємодії з вихованцями. Методи та прийоми можуть у конкретних педагогічних ситуа­ціях переходити один в один.

Методи виховання слід відрізняти від засобів виховання. Засоби – те, за допомогою чого відбувається виховання: предмети твори духовної і матеріальної культури (наукові посібники, книжки, газети, твори мистецтва), слово вихователя, різноманітні види діяльності (навчання, гра, художня самодіяльність, спорт), конкретні заходи (вечори, збори). Ці засоби використовуються в процесі реалізації того чи іншого методу.

Методи виховання діляться на загальні та часткові. Загальні методи виховання застосовуються в різних напрямах виховання: моральному, трудовому, естетичному і т. д. Часткові методи – це ті, які застосовують­ся переважно з метою формування лише певної якості особистості.

Щодо класифікації методів виховання, то це досить складне питання. Багато педагогів працюють над розв’язанням його. Кожен висуває свої підходи до класифікації. Найбільш прийнятна класифікація – це та, в основу якої покладено цілісну структуру діяльності особистості, що включає в себе: 1) усвідомлення процесу діяльності; 2) стимулювання діяльності; 3) організація діяльності; 4) контроль та аналіз результатів діяльності. Виділяють чотири основні групи загальних методів виховання:

1. Методи формування свідомості особистості. Вони включають методи різностороннього впливу на свідомість, почуття та волю учнів з метою формування їх поглядів і переконань: а) метод бесіди б) метод лекції. в) метод диспуту. г) метод прикладу.

2. Методи організації діяльності спілкування та формування досвіду суспільної поведінки. Ця група методів забезпечує зв’язок, формування єдності свідомості та поведінки дитини:

а) педагогічна вимога. б) метод привчання. в) метод вправляння. в) метод виховуючих ситуацій. Педагогічна ситуація – це спеціально створені педагогічні умови, коли дитина поставлена перед вільним вибором поведінки.

3. Методи стимулювання поведінки і діяльності особистості:

а) метод змагання. Змагання може бути індивідуальним і колективним, тривалим та епізодичним; б) метод заохочення. Заохочення – це спосіб вираження позитивної оцінки поведінки і діяльності особистості; в) метод покарання. Покарання – це вплив на особистість, який виражає осуд її дій та вчинків. г) гра. Гра – вид діяльності дітей, який виник історично, полягає у відтворенні дій дорослих і відносин між ними.

4. Методи самовиховання. Мета цієї групи методів – це вдосконалення своєї особистості наближен­ня до ідеалу поведінки особистості. До цієї групи методів належать такі методи: самопізнання, самоставлення, саморегуляція.