• Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (рисунки, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Тобто, підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

• найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, то її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.__” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.3.”.

Формули у курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (1.2.) (друга формула першого розділу).

• Примітки

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкову і пояснювальну інформацію, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є лише одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

• Правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці);

• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точними у викладанні думок автора, і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела роблять у відповідності до нумерації списку використаної літератури, наприклад, “… у працях [1–5]…”. При наведенні цитати у точній     редакції крім джерела вказується і сторінка, наприклад, “… [5, С. 36]”.

Порядок захисту курсової роботи

Після оформлення курсової роботи починається процес підготовки її до захисту і безпосередньо захист, який полягає у наступному:

• подання курсової роботи на рецензування;

• вивчення зауважень рецензента по курсовій роботі;

• підготовка до виступу перед комісією. Це означає, що студент готує доповідь, яка відображає результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції, що містяться в курсовій роботі, відповіді на зауваження рецензента;

• захист курсової роботи.

Виступ студента на захисті повинен бути коротким і змістовним, охоплювати наступні питання: постановка проблеми та обґрунтування її актуальності, розкриття наукових та практичних аспектів теми; визначення цілей і завдань дослідження, засобів їх реалізації; обґрунтування загальних висновків і пропозицій. Тривалість доповіді 5-7 хвилин. Роз’яснення окремих положень та висновків по роботі здійснюється у формі додаткових питань і відповідей. Кількість питань не регламентується.

Висновки щодо захисту студентом курсової роботи оголошуються в день захисту, після обговорення результатів членами комісії.

Курсова робота, яка оцінена незадовільно, має бути перероблена протягом терміну, встановленого кафедрою. Студент, що отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даного курсу. Роботи, які не відповідають встановленим вимогам щодо оформлення, повертаються на доопрацювання.

Студент, який не захистив курсову роботу, допускається до повторного захисту роботи на наступному засіданні комісії за умови її доопрацювання.

Студент має право захищати курсову роботу не більше 3 разів. При одержанні третьої незадовільної оцінки студент відраховується з університету.