Властивостi iнформацiї:

1) Об’єктивнiсть. Інформацiя — вiдображення зовнiшнього свiту, а вiн iснує незалежно вiд нашої свiдомостi, знань, думок та суджень про нього.

2) Достовiрнiсть. Інформацiя с достовiрною, якщо вона вiдображас iстинний стан справ. На основi достовiрної iнформацiї приймаються правильнi рiшення.

3) Повнота. Інформацiю можна назвати повною, якщо її достатньо для розумiння ситуацiї та прийняття правильного рiшення.

4) Актуальнiсть iнформацiї — важливiсть, iстотнiсть для певного часу.

5) Кориснiсть. Ступiнь корисностi iнформацiї залежить вiд потреб конкретних людей i вiд тих задач, якi за допомогою здобутої iнформацiї можна розв’язати. Кориснiсть — це практична цiн- нiсть iнформацiї для конкретної людини.

6) Зрозумiлiсть. Інформацiя повинна бути представлена в доступному для сприйняття виглядi.

Спробуємо дати означення термiну «iнформацiя».

Таким чином:

Слово «інформація» походить від латинського слова information —відомості, пояснення, ознайомлення .

* інформація у побуті — це відомості про навколишній світ та процеси, які у ньому відбуваються.

* інформація у техніці — це повідомлення, яке передається за допомогою знаків або сигналів.

* інформація у теорії інформації — це відомості, які знімають або зменшують невизначеність, що існує до їх появи

* інформація у документалістиці — це все те, що так або інакше надано у знаковій формі у вигляді документів.

* інформація у кібернетиці — це та частина знань, яка використовується для орієнтування активних дій управління, тобто з метою зберігання, вдосконалення, розвитку системи.

* отже, інформація — це відомості про об’єкти та явища навколишнього світу, їх параметри, властивості й стан, що сприймаються людиною або спеціальними пристроями і зменшують невизначеність.

Сприйняття людиною інформації:

У широкому розумiннi iнформацiя — це вiдображення реального (матерiального) свiту у виглядi знакiв та сигналiв.

Повiдомлення

Інформацiя передається за допомогою повiдомлень. Повiдомлення — послiдовностi сигналiв рiзної природи: звук, текст, зображення, жести, електричнi сигнали тощо. Повiдомлення можуть передаватися вiд людини до людини, вiд людини до пристрою та навпаки, також мiж пристроями.

Мiж людьми повiдомлення звичайно передаються в уснiй чи письмовiй формi, а мiж пристроями – за допомогою сигналiв.

Інформацiя залежить вiд того, як iнтерпретусться (трактусться) повiдомлення, за допомогою якого вона передається.

За формою подання можна видiлити наступнi види iнформацiї (повiдомлень):

1) текстова — iнформацiя, яка мiститься в усiй друкованiй лiтературi або вiдображається технiчними пристроями у виглядi текстiв;

2) графiчна — картини, малюнки, графiки, дiаграми, схеми тощо;

З) звукова — усне мовлення, музичнi композицiї, мелодiї, шумовi ефекти;

4) числова — набори числових даних;

5) керувальна — вказiвки, команди, накази, якi передаються певним виконавцям;

6) комбiнована або мультимедiйна — iнформацiя, що утворюсться як комбiнацiя об’сктiв попереднiх видiв. Прикладом такої iнформацiї с web-сторiнки.

Виконавцями команд можуть бути живi iстоти та технiчнi пристрої, такi, як роботи, станки з числовим програмним керуванням, комп’ютери.

Інформацiю (повiдомлення) умовно можна подiлити на масову та спецiалiзовану.