Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
трудове методичка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
666 Кб
Скачать
☆

Контрольні питання

  1. Переведення на інше підприємство – це зміна умов трудового договору чи його припинення?

  2. Які наслідки відмови працівника від переведення на іншу роботу? А у відмови від переміщення на інше робоче місце?

Письмове завдання

  1. Напишіть декілька наказів про переведення, переміщення та розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та ініціативи працівника.

  2. Спробуйте зробити відповідні записи до трудової книжки про звільнення з роботи.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівники.

  2. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Порядок розірвання.

  3. Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною.

  4. Додаткові підстави припинення трудових правовідносин.

  5. Порядок звільнення та проведення розрахунку. Вихідна допомога.

Джерела:

  1. Кодекс законів про працю України. – К., 2013 р.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 // Законодавства України про працю. - Л. 2001 - С. 338 - 355.

Практичне заняття № 10

Тема. Робочий час і час відпочинку

Мета: ознайомити студентів із поняттям і видами робочого часу: часу відпочинку, режиму робочого часу та його видами.

Питання для обговорення

  1. Поняття та види робочого часу. Відмінності скороченого робочого часу від неповного.

  2. Режим робочого часу, його види.

  3. Надурочні роботи. Випадки та порядок залучення до робіт понад встановлену норму.

  4. Гарантії для працівників з ненормованим робочим днем.

  5. Облік робочого часу .

  6. Право на відпочинок та його гарантії. Поняття та види часу відпочинку.

Короткі теоретичні відомості

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов’язки на підприємстві, установі, організації або фізичної особи – роботодавця.

Трудове законодавство встановлює такі види робочого часу :

  • нормальної тривалості;

  • неповний робочий час;

  • скорочений робочий час.

Згідно із ст. 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу визначається законом. У ст. 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, як при п’яти, так і при шестиденному робочому тижні.

Неповний робочий час може бути встановлено за угодою роботодавця та працівника на певний строк і без зазначення строку.

Скорочена тривалість робочого часу—це вид робочого часу, який встановлюється законодавством (ст.51 КЗпП), є обов’язковим для роботодавця й оплачується як робочий час нормальної тривалості.

Нічним вважається час з 10-ої години вечора до 6-ої години ранку.

Режим робочого часу—це розподілення часу роботи в межах доби чи іншого календарного періоду. Він передбачає п'яти або шести денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змінюється протягом облікового періоду .

Види спеціальних режимів роботи :

  • ненормований робочий день;

  • гнучкий графік роботи ;

  • перервний або роздроблений робочий час;

  • вахтовий метод.

Облік робочого часу означає фіксацію відпрацьованого часу і прихід на роботу у встановлений час . Облік часу може бути поденним і підсумковим.

Понаднормованими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня, які виконуются за розпорядженням роботодавця у виняткових випадках, визначених законодавством .

Час відпочинку — це проміжок часу, протягом якого працівник згідно з законодавством і локальними нормативними актами вільний від виконання трудових обов’язків і в який він має право використовувати на свій розсуд .

Законодавством до часу відпочинку віднесено :

  • перерви протягом робочого дня (зміни);

  • перерви між робочими днями (зміненням);

  • відпочинок між робочим тижнем;

  • святкові і не робочі дні ;

  • щорічні відпустки.

Відпустка — це встановлена законом, колективним договором або трудовим контрактом певна кількість календарних днів безперервного відпочинку, які надаються працівникові роботодавцем у календарному році з оплатою або без оплати праці їх та із збереженням місця роботи (посади) за працівником на цей час .

Завдання до теми

Задача 1

Група працівників авіаційного заводу, які часто працювали в другу зміну, звернулася з проханням скоротити їм робочий час на одну годину із збереженням заробітної плати у зв’язку з тим, що у вечірній та нічний час погано працює громадський транспорт. Директор порадив працівникам звернутися до виборного органу первинної профспілкової організації заводу.

Як вирішити дане питання?

Задача 2

Бухгалтер Семко повернулася із відпустки по вагітності та пологах. Тривалість відпустки - 126 календарних днів. Того ж дня вона подала заяву про надання їй чергової відпустки. Адміністрація відмовила Семко на тій підставі, що в цілому вона працювала на заводі менше 6 місяців.

Чи правомірна така відмова?