2.2 Структура як критерій порівняльного аналізу політичної системи

Політична система – це один із структурних елементів суспільної системи загалом, яка перебуває у взаємозв’язку з іншими підсистемами суспільства: економічною, культурною, соціальною, ідеологічною, релігійною тощо. Для порівняльного аналізу важливо встановити взаємозв’язки політичної системи із усіма підсистемами через системні критерії, до яких належать:

1. Внутрішня організація цілісності системи, яка забезпечується взаємозв’язком її елементів.

2. Чітка та стійка впорядкованість елементів.

3. Існування певної закономірності зв’язків між елементами.

Окремою системою критеріїв порівняльного вивчення політичної системи можуть бути структурні рівні, а саме:

1) організаційно-інституційний рівень, який відображає сукупність політичних об’єднань і структур (державних органів, регіональних структур влади та місцевого самоврядування, виборчої та партійної систем, політичних партій, громадсько-політичних організацій та рухів) та характеризує їх діяльність в політичній системі;

2) особистісно-організаційний рівень характеризує взаємозв’язок політики та індивіда;

3) нормативно-регулятивний рівень – це сукупність правових норм, звичаїв та традицій;

4) організаційно-процесуальний рівень – це політичні відносини між державою та іншими політичними органами щодо здійснення політичної влади;це політичні відносини між недержавними об’єктами; це політична діяльність окремих індивідів;

5) інтелектуально-психологічний рівень охоплює політичну свідомість громадян, ідеологічні характеристики політичної системи;

6) інформаційний рівень характеризує «четверту владу» - засоби масової інформації, відображає рівень відкритості та демократичності політичної системи [18].

2.3 Основні критерії класифікації політичних систем

В основі будь якої типології політичної системи лежить ціла низка критеріїв та підходів, які обумовлюють розуміння сутності політичного процесу.

Найбільш популярна і поширена в сучасній політичній науці класифікація політичних систем запропонована американським вченим Г. Алмондом, який поклав в основу своєї типології комплексний, інтеграційний критерій. Він включає аналіз не тільки ступеня або форм централізації (децентралізації) влади, але і тип поширених в державах і суспільствах цінностей та політичної культури. Іншими словами, в якості базової характеристики політичних порядків він розглядає ступінь відповідності політичних ідеалів, на які було зорієнтоване суспільство, із сформованими в ньому основними формами організації влади. На цій підставі вчений виділив політичні системи англо-американського (США, Великобританія, Канада, Австрія) і континентально-європейського типів (Франція, Німеччина, Італія), крім того, політичні системи доіндустріальних і частково індустріальних країн (Мексика, Бразилія), а також тоталітарні політичні системи [9].

політика компаративістика статика

Табл. 1. Порівняльний аналіз типів політичних систем за Г. Алмондом

Критерій	Англо-американський тип	Континентально-європейський тип	Політичні системи доіндустрі-альних і частково індустріаль-них країн	Тоталітарний тип
Взаємодія політичної системи з внутрішнім середови-щем	Чітка взаємодія та розподіл політичних ролей	Чітка взаємодія та розподіл політичних ролей	Всі комунікації знаходяться під контролем держави	Примусові політичні ролі, єдиним способом взаємодії є насильство
Взаємодія системи із зовнішнім середови-щем	відкрита	відкрита	відкрита	відкриті,закриті
Особливос-ті партійної системи	Партії та політичні об’єднання вільно функціонують	Партії та політичні об’єднання вільно функціонують	Панування однієї політичної партії	Панування однієї політичної партії
Рівень розвитку соціальних груп	наявні	наявні	наявні	Відсутні незалежні соціальні спільноти
Політична влада	Чіткий розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову	Представницькі та виконавчі гілки влади здійснюють свою діяльність на основі визначених законом регламентів та процедур	Відсутність чіткого поділу владних повноважень	Зосереджена в руках нечисленної політичної номенклатури(бюро-кратії)
Політична культура	Гомогенна, спрямована на добробут громадян	Змішана(співісну-вання нових та старих політичних культур)	Змішана(захі-дні цінності, етнічні та релігійні традиції)	Гомогенна
Рівень розвитку громадянсь-кого суспільства	Висока політична активність громадян, захист прав та свобод громадян	Висока політична активність громадян, захист прав та свобод громадян	Права громадян суттєво обмежені	Політична активність має дозвільний і примусовий характер
Політичний режим	Демократичні	Демократичні	Авторитарні	Тоталітарні
Стабіль-ність	Стабільні	Нестабільні	Нестабільні	Нестабільні