- •1. Студент повинен знати: (α – і, іі)
- •2. Студент повинен уміти: (α – ііі)
- •3. Оволодіти навичками та технікою виконання: (α – ііі)
- •V. Зміст теми заняття (перелік питань, які виносяться на практичне опрацювання)
- •Vі. План та організаційна структура заняття
- •Vіі. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •Vііі. Література (за темою даного практичного заняття)
- •Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Карта оод до практичного заняття
- •Тести для контролю початкового рівня знань
- •Матеріали методичного забезпечення для підготовчого етапу Контрольні запитання
- •Матеріали методичного забезпечення для основного етапу Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Внутрішньолікарняна інфекція
- •Приймальне відділення
- •Санітарна обробка хворих з педикульозом
- •Санітарно-протиепідемічний режим в палаті
- •Санітарно -протиепідемічний режим приймального відділення
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом
Матеріали методичного забезпечення для основного етапу Амбулаторні заклади
Поліклініка. Це велика медична установа, до функцій якої входять:
- прийом хворих лікарями різних фахів;
- обслуговування хворих удома;
- обстеження хворих у різних діагностичних кабінетах (рентгенологічному, ендоскопічному, функціональної діагностики тощо) та в лабораторному відділенні;
- надання різних видів медичної допомоги та виконання лікувальних процедур у фізіотерапевтичному відділенні, відділенні ЛФК та процедурних кабінетах;
- лікування та спостереження за хворими у денних стаціонарах, де хворий протягом дня може пройти такі самі обстеження і одержувати те саме лікування, що й у стаціонарі.
Амбулаторія. Це невеликий лікувально-профілактичний заклад, подібний до поліклініки, який функціонує на підприємстві. Там хворих звичайно обслуговують 2-5 лікарів основних фахів: є процедурний та фізіотерапевтичний кабінети. На відміну від поліклініки в амбулаторії відсутнє діагностичне відділення.
Поліклініка медико-санітарної частини. Це лікувально-профілактичний заклад, що організовується на великому промисловому підприємстві для обслуговування робітників, які там працюють. Виконує ті ж функції та має те ж обладнання, що й звичайна районна поліклініка.
Диспансери. Це лікувально-профілактичні заклади, що обслуговують хворих з певними захворюваннями (туберкульозом, ревматизмом, венеричними, психічними тощо). У їхні функції входять лікування, профілактика, патронаж, активне виявлення хворих з певною патологією.
Станції «Швидкої допомоги». Вони надають допомогу хворим удома, за місцем роботи або на місці виникнення гострого захворювання при різних невідкладних ситуаціях. Структура станції «Швидкої допомоги» складається із загальнотерапевтичних та спеціалізованих бригад (протишокові, токсикологічні, педіатричні тощо).
Останнім часом у великих містах з'явилися консультативно-діагностичні центри, оснащені найсучаснішим діагностичним обладнанням.
У сільській місцевості до амбулаторних закладів належать:
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- невелика сільська амбулаторія;
- поліклініка центральної районної лікарні;
- поліклініка обласної лікарні - головний консультативний центр для мешканців села.
Стаціонарні заклади
Лікарні. Це медичні заклади, де хворим, які потребують тривалого лікування та догляду або в разі необхідності проведення складних обстежень, надається різна діагностична та лікувальна допомога.
Клініки. Це великі спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, що звичайно входять до складу вищого навчального закладу або науково-дослідного інституту, в яких лікування хворих поєднується з педагогічною та науково-дослідною роботою. Клініки звичайно добре оснащені діагностичною апаратурою, мають великий штат досвідчених фахівців.
Госпіталі. Це лікувально-діагностичні установи стаціонарного типу, що призначені для лікування військовослужбовців.
Санаторії призначені для реабілітації хворих (переважно на різні хронічні захворювання) за допомогою різних природних чинників (клімату, мінеральних вод, грязей) у поєднанні з дієтотерапією, лікувальною фізкультурою, фітотерапевтичними методами лікування тощо.
