Практичні завдання до семінару 6

Завдання 1. Скласти речення з прямою мовою за спроектованими схемами, скориставшись довідкою.

Схеми: 1. А: «П! П…» 2. «П,— а,— П. П!»

Довідка: екологія, природа, земля-мати, берегти, піклуватися, обов’язок, майбутнє, турбота, флора і фауна, краєвид, планета, катастрофи, задля власної користі, паростки добра.

Завдання 2. Перебудувати подані речення з прямою мовою на складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Перебудовані речення перекласти і записати українською мовою.

1. А вот на это отвечу: Взрослые доверяют тем, кто не подводит, на кого можно положиться (В. Вяликов). 2. Михаил Иванович сказал однажды: Культура начинается с умывания лица (Т. Кедрина). 3. Ты что тут делаешь? — спросил другой детский голос (Б. Полевой). 4. Искать друзей в будущем — удел одиночества, — сказал Кульков (Е. Леонов). 5. В жизни ни единого цветка не продал! — торжественно ответил Николай Никитич (К. Паустовский).

Завдання 3. Усунути помилки, допущені під час заміни прямої мови непрямою. Обґрунтувати свою правку.

1. Редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 2. Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 3. Вчителька суворо сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти. 4. Майстер весело звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла. 5. Микола, розглядаючи в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив. 6. Юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хвилинку забіжить додому.

Завдання 4. Прочитати. З’ясувати стиль уривка. Назвати найсуттєвіші для публіцистичного стилю мовні засоби, розповісти про сфери його вживання.

Кінець вісімдесятих – початок дев’яностих років ХХ сторіччя – благословенна точка відліку рясного народження українців.

Тисячами «вмирали», хохли, малороси, новороси, недороси, забираючи з собою в небуття лихі свої набутки: байдужість, обережність, терплячість, догідливість, боязкість, безпам’ятство.

Українці народжувалися тисячами. Вони рівнялись на вічні святині, серед яких – Незалежність. Для них це був смисл життя, його кредо. Адже генетична пам'ять українців – незнищенна.

Українці зроблять навіть неможливе, аби дійсність їх не зрадила, аби Незалежність не загинула під уламками ХХ століття. (За В. Гуменюком).

Завдання 5. Записати свій справжній чи уявний діалог з товаришем, братом чи сестрою на тему "Що є передумовою щастя людини".

Завдання 6. Прочитати тлумачення значення слова відповідальність. Висловити міркування з приводу того, що означає відповідальність за себе та що означає відповідальність за інших. Сформулювати тезу висловлювання, наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть Ваші думки. Проілюструвати їх посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назвіть художні образи, через які розкрито проблему, наведіть цитату з твору тощо), історичні факти чи випадки з життя. Зробити висновок. Не переказувати змісту художніх творів, не характеризувати образи.

Орієнтовний обсяг роботи 150-200 слів.

Відповідальність - це покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова.

Завдання 7. Прокоментувати зміст кожного з речень.

Люди не стільки слухають промову, скільки бачать і відчувають її. Слово, що не викликає образів, стомлює слухачів. Слухач перед оратором, спроможним тільки на продукування слів, - це те саме, що дитина, яка гортає книжку без малюнків. (Р. Гарріс). Людей на світі смуток не трима. Розвію хмару, над життям навислу. Іронія – це блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу (Л. Костенко). Гумор має бути глазур’ю на торті, але не самим тортом. (Д. Карнегі).

Завдання 8. У формі роздуму розкрити зміст афоризму «Заговори, щоб я тебе побачив» (слова, приписувані Сократові).