- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Зародження історичних знань в епоху античності
- •Джерела:
- •Історіографічна література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2. Історична думка епохи середньовіччя
- •Джерела:
- •Література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Раціоналістичні ідеї та становлення західноєвропейської історичної науки в хv – поч. Хvііі ст.
- •Джерела:
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 4. Історіографія епохи Просвітництва в Західній Європі та Північній Америці
- •Джерела та література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5. Історіографія першої половини хіх століття. Романтизм
- •Джерела та література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 6. Позитивізм та історична наука у другій половині хіх ст.
- •Джерела та література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 7. Історична наука на початку хх ст.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 8. Історична наука у міжвоєнний період (1918-1945)
- •Джерела та література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 9. Історична наука другої половини хх – початку ххі ст.
- •Джерела та література:
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота
- •Тема 1-2. Розвиток всесвітньої історіографії. Антична, середньовічна історіографія та історіографія нового часу
- •Тема 3. Гуманістична історіографія
- •Тема 4. Історіографія епохи Просвітництва
- •Тема 5. Історіографія романтизму
- •Індивідуальні завдання
- •Методичне забезпечення:
- •Термінологічний словник
- •Тестові завдання з курсу «історіографія всесвітньої історії»
Тема 4. Історіографія епохи Просвітництва в Західній Європі та Північній Америці
Головні тенденції в розвитку французької історіографії епохи Просвітництва (на прикладі творчості Габріеля де Маблі)
Історична думка епохи Просвітництва в Британії
а) Історична концепція Едуарда Гіббона
б) Шотландська історична школа Единбурзького університету
в) концепція історії середньовіччя Вільяма Робертсона
Просвітницька історіографія в Німеччині
Історико-соціальна теорія й федералізм північноамериканських просвітителів: Б.Франклін, Т.Джеферсон, Т.Пейн, Д.Медісон, О.Гамільтон.
Джерела та література:
Аникин А. Адам Смит. – М. ,1968.
Виноградов К.Б. Очерки английской историографии нового и новейшего времени. – Л., 1975.
Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. – М., 1977.
Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХV-ХVIII вв. – М., 1986.
Зверева Г.И. Организация исторической науки в Великобритании в новое и новейшее время. – М. ,1986.
Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И.П.Дементьева. – М. ,1990.
История буржуазного конституционализма ХVII- ХVIII вв. – М., 1983.
Карийский А.М. Революция 1776 г. и становление американской философии. – М., 1976.
Просветительское движение в Англии / Под ред. Н.М.Мещеряковой. – М. ,1990.
Согрин В.В. Идейные течения в американской революции ХVIII века. – М. ,1980.
Соколов В.В. Человек, общество, государственность и культура у западноевропейских теоретиков естественного права ХVII в. // История философии и вопросы культуры. – М., 1975.
Методичні рекомендації
Розкриваючи перше питання, слід зауважити, що новий імпульс історіографія отримала в останній третині XVІІ – XVІІІ ст., час, який дослідники називають віком Просвітництва, розуміючи під терміном широкий інтелектуальний рух в країнах Європи і Північної Америки зі своєрідним духовним центром у Франції. Слід відзначити, що в історичному пізнанні почали утверджуватись ідеї індивідуальності, універсальності, прогресу. Історики зосередилися на виявленні в минулому загальних закономірностей шляхом порівняння історій різних народів і епох. Варто проаналізувати творчість одиного з провідних публіцистів, політиків і вчених французького Просвітництва абата Габріеля Бонно де Маблі.
Друге питання передбачає аналіз поглядів найкрупнішого англійського історика Просвітництва Едуарда Гіббона, які сформувалися під безпосереднім впливом французьких просвітників у швейцарському місті Лозанні. Головну свою працю він присвятив історії загибелі Римської імперії — "Історія занепаду і загибелі Римської імперії" (7 томів, 1776-1788). Не менш цікавою була історична концепція Гіббона. Він вважав Імперію ведичним пам'ятником людського генія, який у той час досягнув найвищого розквіту. Церква гостро засудила твір Гіббона і чинила перешкоди його поширенню. Певний внесок у англійську та європейську історичну думку внесла шотландська філософсько-історична школа, що склалась в Единбурзькому університеті в другій половині XVIII ст. Залишаючись на загальних світоглядних позиціях Просвітництва, представники школи додали до політико-правових підстав ще й господарсько-соціальні. У цілому представники шотландської школи в рамках просвітницького світогляду звернулися до вивчення соціальних проявів людської діяльності, залучаючи до цього статистичні методи.
Третє питання присвячене розгляду просвітницької історіографії в Німеччині, де просвітницька ідеологія була розвинута слабше внаслідок політичної роздробленості, економічної відсталості та ін. Слід зауважити, що німецькі ерудити цікавились питаннями політичного устрою, вивчали головним чином правові документи та їх значення в житті країни. За таких умов важко було створити наукове товариство, що займалося б публікацією текстів з єдиної німецької історії (лише Г. Лейбніц видав трьохтомник «Брауншвейзькі історики»). Далі треба проаналізувати внесок у німецьку філософію історії І. Канта, Й.Ф. Шиллера, А.Л. Шльоцера. Насамкінець, украй важливо проаналізувати працю відомого німецького філософа І.Г. Гердера «Ідеї до філософії історії людства», який сформулював власне розуміння культури – як спробу життя суспільства.
Розпочинати четверте питання доцільно із характеристики північноамериканського просвітництва, зокрема відзначити його особливості: революційну та антиколоніальну спрямованість. Далі студенти повинні проаналізувати соціально-історичні погляди північноамериканських просвітителів Б. Франкліна, Т.Джеферсона, Т.Пейна, Д.Медісона, О.Гамільтона при цьому доцільно наводити цитати із текстів їх праць.
