- •Тема 5. Методичні вимоги до організації навчальних занять з фінансів
- •Коментар
- •Характеристика видів економічної інформації як підґрунтя підготовки тексту лекції
- •Як здійснити аналіз змістовності й інформативності лекції з фінансів
- •Завдання до дидактичного тексту
- •Дидактичний текст Підготовка тексту лекції
- •Завдання до дидактичного тексту
- •Дидактичний текст Частина і. Мета відвідування занять
- •Методологічний аспект аналізу економічних законів, категорій і процесів
- •Частина II. Схема педагогічного аналізу заняття
- •Основні критерії аналізу діяльності викладача на навчальному занятті
Характеристика видів економічної інформації як підґрунтя підготовки тексту лекції
Лекція (від латинського слова lectio) — це усний виклад певної інформації викладачем у вузі, або публічний виступ із будь-якої теми. Лекція — це не тільки одна з важливих і основних форм навчання, а й різновид інформації. Термін «інформація» також походить від латинського слова й означає повідомлення про щось.
Одним із видів інформації у вужчому розумінні є фінансова інформація. Вона означає повідомлення, поширення фінансових теорій, ідей із метою формування в людей певних уявлень про фінанси та стимулювання відповідних практичних дій на засадах сучасного фінансового мислення як процесу пізнання й осмислення фінансових явищ, засвоєння фінансових понять у їхньому взаємозв'язку. Це інтелектуальна властивість людини осмислювати фінансові явища, співвідносити фінансові поняття з реальністю фінансового життя суспільства і відповідно до цього будувати свою фінансову поведінку.
Повідомлення про фінансову теорію й фінансову політику охоплюють комплекс актуальних питань теорії фінансові, міжгалузевих і галузевих фінансових дисциплін, а також виконують певні функції, до яких належать:
- формування фінансового мислення (детальний розгляд);
- інформування про стан фінансів;
- опанування практичних навичок фінансової діяльності;
- фінансове виховання.
Лекції з фінансів завжди притаманна інформаційно-пізнавальна функція. Вона містить відомості про стан фінансів, тенденції та перспективи фінансового розвитку своєї держави та інших країн, висвітлює плюси й мінуси господарської практики і політики нашої країни, досягнення та досвід функціонування фірм, фінансових установ. Матеріал лекції сприяє розширенню кругозору слухачів, умінню орієнтуватися в суспільно-політичному й фінансовому житті сучасного світу. Від лектора-фінансиста слухачі очікують відповідей на широке коло життєвих питань, що зачіпають їхні інтереси.
Своєю чергою економічна інформація має низку різновидів:
друкована: газети, журнали, плакати;
усна: бесіди, доповіді, виступи, лекції, семінари;
здійснюється за допомогою технічних засобів: радіо, телебачення, ком пакт-диски, магнітофонні записи, Інтернет.
Досі йшлося про фінансову інформацію взагалі. Тепер ми докладніше розглянемо основні види такої інформації: фактичну, оцінювальну, теоретичну й рекомендаційно-практичну.
Фактична інформація — це сукупність відомостей стосовно сучасних подій, процесів політичного й економічного життя суспільства. Ці факти можуть усебічно характеризувати події в разі дотримання вимог, сформульованих інформатикою. Фактична інформація містить 3 головні питання:
1. Що відбулося (або що зроблено)?
2. У чому полягає новизна або винятковість події?
3. Хто, де й коли спостерігав це явище, ситуацію (або зробив це)?
Фактична інформація виконує різноманітні методичні функції у лекції з фінансів:
а) є навчальним матеріалом, що підлягає всебічному аналізові. Сюди належать принципово нові факти фундаментального значення, що розширюють теоретичний кругозір і забезпечують краще розуміння фінансових явищ;
б) слугує своєрідною «інформацією для роздумів», що зумовлює потребу у відпрацюванні певних рішень за умов, що змінилися (повідомлення про кардинальну зміну господарської ситуації, оголошення дефолту, деномінацію тощо),
в) виконує роль інформаційного матеріалу для підготовки навчальної лекції;
г) може слугувати доказом, підтвердженням висунутих у лекції положень;
д) стає цікавим початком лекції, повчальним прикладом, матеріалом для порівняння.
Оцінювальна інформація — це невідомі аудиторії повідомлення про роль, соціально-політичне й моральне значення певної події з погляду викладача, представників різних соціальних груп, громадських організацій і держави. Така інформація важлива й потрібна, адже одне й те саме явище можна схарактеризувати по-різному, залежно від того, з якого боку та з яких суспільних позицій його розглядають. Оцінювальна інформація допомагає студентам чітко визначати своє ставлення до події, що відбувається, знаходити правильні ціннісні орієнтири.
Виклад і аналіз нових наукових ідей, поглядів, концепцій, гіпотез становить зміст теоретичної інформації. Вона підвищує рівень загальної й спеціальної наукової підготовки людей, поглиблює їхнє уявлення про сутність і закономірності фінансових процесів.
Рекомендаційно-практична інформація — повідомлення про конкретні прийоми, рецепти, механізми й технологічні засоби, що застосовуються для досягнення корисних результатів. У лекціях з фінансів ця інформація посідає вагоме місце і пов'язана з викладом нових методичних та інших рекомендацій у галузі господарської діяльності, наукових досягнень. Вона підвищує результативність лекторської діяльності, її значення для практики.
Усі види інформації взаємозалежні. У чому виявляється їхній взаємозв’язок?
Фактична інформація становить, основу лекції з фінансів. Найчастіше у лекціях на фінансові теми вона переважає над іншими видами інформації. І це не випадково. Лектор має вміти використовувати фактичну інформацію в поєднанні з оцінювальною й теоретичною.
Не таємниця, що мірою зростанням загальної поінформованості аудиторії студенти очікують від викладача не тільки (а іноді й не стільки) фактичної інформації, а й відповідної оцінки та теоретичного аналізу Вони чекають також дістати відповіді на питання: що і як треба зробити для виправлення наявних недоліків. Інакше кажучи, викладач має бути не простим передавачем інформації, а ще й консультантом, радником, наставником тих, кого навчають.
Майстерність викладача є тим вищою, чим краще він володіє усім разноманіттям видів інформації й чим повніше використовує їхній внутрішній взаємозв'язок.
