- •Тема 5. Методичні вимоги до організації навчальних занять з фінансів
- •Коментар
- •Характеристика видів економічної інформації як підґрунтя підготовки тексту лекції
- •Як здійснити аналіз змістовності й інформативності лекції з фінансів
- •Завдання до дидактичного тексту
- •Дидактичний текст Підготовка тексту лекції
- •Завдання до дидактичного тексту
- •Дидактичний текст Частина і. Мета відвідування занять
- •Методологічний аспект аналізу економічних законів, категорій і процесів
- •Частина II. Схема педагогічного аналізу заняття
- •Основні критерії аналізу діяльності викладача на навчальному занятті
Частина II. Схема педагогічного аналізу заняття
1. Загальні відомості про заняття
Група, предмет, викладач, тема заняття.
2. Мета заняття
— чи визначає викладач мету й тему, чи інформує студентів про неї, як він це робить;
— чи все підготовлено на першому етапі заняття до сприймання мети й завдань заняття, до важливості поставленої теми в системі занять;
— чи акцентується увага на готовності викладача й студентів до заняття.
3. Визначення типу, структури та характеру занять
— доцільність цього типу в системі інших занять з цієї теми;
— відповідність структури заняття цьому типові (послідовність розташування елементів заняття, їх наявність), регламентація в часі;
— роль кожного етапу у виконанні дидактичних і виховних завдань.
4. Аналіз змісту заняття
— чи відповідає зміст віковим особливостям студентів, їхнім індивідуальним якостям;
— чи відповідає зміст матеріалу новітнім науковим знанням із конкретної теми;
— чи пов'язаний матеріал із життям, практикою, досвідом студентів, місцевим матеріалом;
— чи сприяє розвиткові творчого, самостійного мислення,
— чи наявні в ньому елементи пошуку, історичний аспект, дослідний характер;
— чи сприяє новий матеріал набуттю нових знань, прищепленню вмінь і навичок порівняно із засвоєними раніше;
— проаналізувати виховну цілеспрямованість матеріалу.
5. Аналіз методів і прийомів навчання на занятті
— почуття міри в застосуванні вербальних, наочних і практичних методів (захоплення одним методом негативно впливає на засвоєння знань, доцільніше поєднувати методи);
— багатоманіття прийомів, що сприяють активності студентів.
Звернути увагу на те, чи сприяють методи і прийоми навчання досягненню основної дидактичної мети.
6. Аналіз діяльності викладача та студентів на занятті
— прийоми в оцінюванні знань;
— критерії оцінювання;
— чи коментуються оцінки;
— чи оцінюються знання впродовж заняття, чи лише наприкінці, виховне значення оцінки;
— чи диференціюється домашнє завдання, який його обсяг, елементи пояснення в групі, рівень складності, творчий характер домашнього завдання;
— активність викладача, вміння організувати аудиторію на різних етапах, педагогічний такт, етика викладача, прийоми педагогічного впливу на групу й окремих студентів;
— активність і дисципліна групи, ставлення студентів до викладача, самостійність їхньої роботи під час заняття.
7. Загальні висновки про ефективність заняття
— сформулювати освітнє й виховне значення заняття;
— визначити позитивні, сильні аспекти заняття, його недоліки;
— надати поради стосовно уникнення недоліків, до якої додаткової літератури звернутися, з чиїм досвідом ознайомитися.
Методологічний аспект аналізу економічних законів, категорій і процесів
Викладачеві економічних дисциплін важливо показати слухачам два боки фінансових процесів. Один із них — це зовнішні властивості та зв'язки досліджуваного процесу. Інший бік — це внутрішній зміст, що відбиває основні, сталі ознаки процесу, закономірності його розвитку. Ці боки є взаємозалежними.
Щоб висвітлити сутність будь-яких фінансових подій, викладач застосовує такі методичні прийоми, що, як свідчить досвід, виправдали себе.
Лектор починає з характеристики того, що здається студентам «очевидним» — із безпосередньо видимих фінансових форм.
Потім викладач має довести, що доволі поширені уявлення про зовнішню видимість подій ще не дають істинного знання про їхню внутрішню природу.
Зрештою студенти гостро відчувають своєрідний «бар'єр» у розумінні сутності події, що виникає в разі переходу від повсякденного до наукового розуміння.
Лектор здійснює найважчий перехід від «очевидного» до «неймовірного», до наукового пояснення сутності явищ, до всебічної аргументації наукових положень.
Нарешті, пояснюється складне питання: чому не збігаються сутність явища та його зовнішні вияви, а іноді суперечать одне одному.
Методологічний аналіз фінансового закону передбачає:
а) визначення, обґрунтування;
б) висвітлення змісту,
в) формулювання закону;
г) кількісну визначеність;
д) ілюстрацію дії;
е) механізм чинності закону;
є) форму вияву;
ж) механізм використання закону;
з) соціально-економічні наслідки;
и) значення пізнання закону.
Студенти не зможуть адекватно зрозуміти фінансові закони, якщо в лекції вони просто проголошуються, декларуються. От чому від лектора вимагають вміння виводити, обґрунтовувати ці закони і розкривати їхній зміст, спираючись на сутність самого закону. Фінансові закони відбивають істотні, об'єктивно необхідні, загальні причинно-наслідкові зв'язки у сфері залучення, розподілу і використання фінансових ресурсів. Це свідчить про те, що цілковите обґрунтування будь-якого закону передбачає переконливе доведення наявності в ньому всіх цих ознак.
На практиці можна застосовувати простіший шлях виведення фінансових законів, тобто виокремлювати тільки два моменти — обґрунтування об'єктивної необхідності та причинно-наслідкову залежність між явищами, адже найчастіше інші моменти закону мають на увазі або висвітлюють під час теоретичного розгляду теми лекції загалом. У лекційній практиці в разі доведення необхідності закономірного фінансового взаємозв'язку застосовують різноманітні прийоми:
а) характеризуються незалежні від волі й свідомості людей умови, що створюють реальну можливість і необхідність якогось закономірного зв'язку;
б) критично розглядають і відкидають всі нереальні й неприйнятні варіанти фінансових зв'язків, обирають єдино можливий варіант, що відповідає об'єктивним умовам;
в) закони виводять на підставі істотних і необхідних моментів певних фінансових відносин.
У лекціях доцільно давати стислі й чіткі формулювання фінансових законів. Під час обґрунтування їх лектор найчастіше висвітлює необхідність розглянутих взаємозв'язків. Під час характеристики законів можна вказати лише на причинно-наслідкову залежність між істотними моментами фінансових відносин.
Поряд із розкриттям якісних особливостей закономірних причинно-наслідкових зв'язків викладачі зазвичай наводять їхню кількісну характеристику. З цією метою на лекціях доцільно стисло визначати кількісну залежність між наявною у законі причиною та її наслідком. Наочно представити математичну модель фінансового закону на лекції можна за допомогою демонстраційних засобів (дошки з крейдою, наочних приладів і технічних засобів). Зміст фінансових законів стає зрозумілішим слухачам, якщо викладач ілюструє дію їх.
Ілюстрації мають базуватися на відповідному узагальненому фактичному, статистичному матеріалі, відбивати процеси в порівнянні за тривалий період часу, переконливо підтверджувати такі зміни в фінансах, які відповідають вираженій у законі причинно-наслідкові й залежності.
Підвищити науковий потенціал лекції можна шляхом методично грамотного висвітлення особливостей дії фінансових законів на певних етапах розвитку фінансів.
