Інноваційне управління навчальним закладом перетворює його на конкурентоспроможну, адаптовану, інвестиційну систему і він стає інноваційним.

Моделі управління навчальним закладом:

• адміністративно-функціональна – керівник є головним в управлінні, вчителі до управління не залучаються, спрямованість на загальний результат діяльності, якість результату оцінюється суб’єктивно (керівником)

• спосіб управління – керівництво;

• конкурентно-іміджева – демократичний тип управління, пріоритетні громадські форми та методи управління, підвищується конкурентоспроможність навчального закладу, створюється його імідж

• спосіб управління – менеджмент;

• проектно-інвестиційна – значну роль відіграють лідери, інноваційні вчителі (агенти змін), які самі обирають напрямки, мають оригінальні ідеї, високу мотивацію, творчо працюють, досягаючи визначних результатів; формуються творчі команди з учителів-новаторів (проектні групи), яким надається свобода в діяльності; управлінець створює сприятливі умови праці, надає матеріальну та психологічну підтримку, сам ініціює інновації та стає автором інноваційного освітнього проекту

• спосіб управління – інноваційне управління.

ОКЛ 1. Додаток 11

3. Делегування повноважень в управлінні навчальним закладом

Негативні типи керівників:

• Замріяні (вірять у можливість досягнення цілей, навіть незважаючи на факти);

• Самозакохані тирани (головне – влада і покора);

• Боягузи (бояться приймати рішення самостійно, перекладаючи відповідальність на підлеглих).

"П’ять ракових моделей поведінки" (заважають встановленню контактів із людьми, їхньому взаєморозумінню): 1. критиканство; 2. невдоволення; 3. порівнювання; 4. конкурування; 5. сперечання.

Повноваження – це організаційно закріплене обмежене право людини використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля працівників на виконання делегованих їй завдань.

Делегування – передання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання

Делегування – засіб розподілу серед співробітників багатьох завдань, які необхідно виконати управлінцю для досягнення цілей усієї організації.

Делегування повноважень – це одна із важливих функцій управління і його ознака

Відповідальність – це зобов’язання працівника виконувати делеговане йому завдання й відповідати за його добросовісне виконання.

ОКЛ 1. Додаток 12

Делегування виконує свою специфічну місію – сприяє творенню людини-управлінця і лідера.

Головна мета делегування повноважень – сприяння децентралізації управління організацією навчального закладу.

Делегування повноважень передбачає досягнення наступних цілей:

• розвантажити управлінців вищих рівнів; звільнити їх від буденних справ і створити сприятливі умови для вирішення стратегічних і перспективних завдань управління;

• підвищити спроможність і продуктивність ланок управління нижчих рівнів;

• активізувати людський потенціал, збільшити кількість задіяних в управлінні та зацікавлених у роботі людей.

Делегування повноважень проходить у три етапи:

1 етап – управлінець доручає працівнику визначене індивідуальне завдання;

2 етап – управлінець надає працівнику відповідні повноваження та ресурси;

3 етап – управлінець визначає зобов’язання працівнику щодо виконання ним дорученого завдання.

Позитивні аспекти делегування повноважень:

• управлінець звільняється від буденної роботи й має час на виконання творчих завдань чи проектів;

• це своєрідна форма підвищення кваліфікації співробітників і сприяє максимальному використанню їхніх можливостей і досвіду;

• це стимул у роботі підлеглих, які почувають себе господарями на певних ділянках роботи;

• заохочує людей до ініціативності, самостійності, відповідальності;

• готує людей до виконання інших функцій, що відповідають більш високим посадам.

ОКЛ 1. Додаток 13

Ефективне управління – це управління, яке базується на фактах і чітких вимірах, що при вмілому використанні спроможні зробити навчальний заклад успішним:

• управлінці послуговуються фактами, з гідністю приймають очевидне, завжди говорять правду, що спонукає інших завжди говорити правду у вічі;

• всі рішення приймаються на основі фактів, що означає: люди не живуть у примарному світі, а чітко аналізують і діагностують ситуацію;

• співробітники ставляться до навчального закладу як до організації, яка постійно розвивається і вдосконалюється, тому вони відкриті до експериментів і інновацій;

• управлінець і його адміністрація свідомо і адекватно сприймає ризики, пов’язані з інноваціями;

• управлінець ніколи не приймає рішень, якщо факти не перевірені.

Найважливіша конкурентоспроможна перевага освітнього закладу і його лідера – їхня здатність виховувати нових лідерів скоріше за інші організації, розвиваючи в них позитивне мислення, спираючись на їхні сильні риси характеру, можливості та враховуючи їхні слабості та делегуючи їм свої повноваження.

Делегування повноважень – різновид управлінської діяльності, яка полягає в організації роботи, що передбачає розподіл між підлеглими конкретних буденних завдань чи функцій – компетенцій, які повинен виконувати управлінець.

Делегування повноважень – об’єктивна необхідність, зумовлена:

• величезним обсягом роботи, що перевищує фізичні та хронологічні можливості управлінця, тому делегування повноважень дозволяє виконати значно більший обсяг роботи;

• якнайкращим виконанням справи підлеглим, який більш компетентний у ній.

ОКЛ 1. Додаток 14