- •Модуль 4 Ряди. Елементи теорії функцій комплексної змінної Поняття числового ряду та його збіжності
- •Найпростіші властивості числових рядів
- •Достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів
- •Властивості додатного числового ряду
- •П.1. Ознаки порівняння
- •П.2. Ознака д’Аламбера
- •П.3. Ознака Коші
- •П.5. Інтегральна ознака Коші
- •4. Знакозмінні числові ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •5. Знакопочережні ряди. Ознака Лейбніца.
- •Функціональні ряди.
- •Поняття функціонального ряду та його області збіжності.
- •Рівномірна збіжність функціональних рядів
- •Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів.
- •Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля. Інтервал збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •Властивості степеневих рядів
- •Розкладання функції в степеневі ряди. Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів п.1. Наближені обчислення значень функції:
- •П.2. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Тригонометричні ряди Фур’є. Теорема Діріхле про розклад функцій в тригонометричний ряд Фур’є
- •4) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •5) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •Фізичний зміст розкладу функції в тригонометричний ряд Фур’є
- •Інтеграл та перетворення Фур’є
- •Інтеграл Фур’є для парних та непарних функцій
- •Інтеграл Фур’є у комплексній формі
- •Поняття про перетворення Фур’є. Косинус- та синус-перетворення Фур’є
- •Спектральний аналіз неперіодичного сигналу
- •Елементи теорії функцій комплексної змінної та операційного числення
- •Елементарні функції комплексної змінної
- •1. Степенева функція .
- •Аналітичні функції та їх властивості
- •Властивості аналітичних функцій
- •Відновлення аналітичної функції за відомою дійсною або уявною частиною
- •Інтегрування функції комплексної змінної.
- •Ряд Лорана
- •Ізольовані особливі точки та їх класифікація
- •Застосування лишків до обчислення інтегралів
- •Елементи операційного числення
- •Властивості перетворень Лапласа
- •5. Теорема про диференціювання оригіналу.
- •Застосування методів операційного числення до розв’язування задачі Коші для диференціальних рівнянь із сталими коефіцієнтами
П.2. Наближене обчислення визначених інтегралів
Якщо
потрібно знайти інтеграл
який не виражається через елементарні
функції, або складний для обчислень, то
користуються розкладанням підінтегральної
функції в степеневий ряд з подальшим
інтегруванням цього ряду.
Приклад.
Обчислити
з точністю 0,001.
Розв’язання.
.
Тригонометричні ряди Фур’є. Теорема Діріхле про розклад функцій в тригонометричний ряд Фур’є
Найбільш
простою і зручною системою функцій для
розкладання за нею в ряд Фур’є є
ортонормована система тригонометричних
функцій на відрізку
Тригонометричним
рядом Фур’є
функції
називається розклад цієї функції в ряд
Фур’є за ортонормованою
системою
тригонометричних функцій на відрізку
:
(1)
де коефіцієнти Фур’є визначаються формулами:
;
(2)
Теорема
(Діріхле про розклад функції в
тригонометричний ряд Фур’є).
Якщо
функція
визначена на відрізку
і є на ньому:
1) кусково-неперервною,
2) кусково-монотонною,
то її тригонометричний ряд Фур’є збігається в усіх точках відрізку .
Якщо
– сума
тригонометричного
ряду Фур’є
функції
,
то в усіх точках неперервності цієї
функції
,
а в усіх точках розриву
.
Крім того
.
Розкладання функцій в ряд Фур’є на скінченому інтервалі
1) Розкладання функцій в ряд Фур’є на відрізку
(1)
;
(2)
2) Розкладання функцій в ряд Фур’є на
відрізку
; (3)
де
;
;
(4)
,
.
3) Розкладання в ряд Фур’є парних та непарних функцій
Нагадаємо,
що функція
називається парною, якщо
і непарною, якщо
.
Нехай
функція
визначена на
,
задовольняє умовам Діріхле і є парною.
Розклад парної функції в ряд Фур’є має
вигляд:
, (5)
де
;
,
(6)
Якщо функція є непарною, її розклад в ряд Фур’є має вигляд:
,
(7)
де
,
(8)
Формулу (5) називають також розкладом функції в ряд за косинусами, а формулу (7) – розкладом функції в ряд за синусами.
Зауваження.
Аналогічні формули мають місце у випадку
функції, визначеної на відрізку
.
4) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
Припустимо,
що функція
задана тільки на відрізку
.
Щоб розкласти її в ряд Фур’є на цьому
відрізку, треба зробити наступне:
довизначити функцію
на відрізку
,
так, щоб утворена на
нова функція збігалася за
на
.
Довизначення на
можна робити багатьма різними способами.
Розглянемо два з них:
1.
Функцію
можна продовжити н
а
парним способом, тобто покласти
.
Тоді утвориться парна функція, яка
розкладається в ряд Фур’є (5) за косинусами.
2.
Функцію
можна продовжити на
непарним способом, тобто покласти
.
Тоді утвориться непарна функція, яка
розкладається в ряд Фур’є (7) за синусами.
Зауваження. Не слід думати, що нам вдалося одержати для однієї і тої самої функції два різних розклади в ряд Фур’є. Насправді ми розкладали функції, що відрізняються одна від одної (вони можуть відрізнятися одна від одної на всьому ) і тільки відкинули частину відповіді для від’ємних значень.
