- •Схемотехніка еом
- •Мелітополь–2010
- •Розділ 1. Арифметичні основи схемотехніки еом
- •1.1 Системи числення і поняття коду
- •1.2 Перетворення чисел з однієї позиційної системи в іншу
- •1.3 Форма представлення чисел з плаваючою комою
- •1.4 Кодування від’ємних чисел
- •1.5 Арифметичні операції додавання і віднімання
- •1.6 Арифметичні операції множення і ділення
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 2. Логічні основи еом
- •2.1 Алгебра логіки (ал)
- •2.2 Теорема Шеннона
- •2.3 Мінімізація булевих функцій
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 3. Типові функціональні вузли схемотехніки еом
- •3.1 Дешифратори і шифратори
- •3.1.1 Загальна характеристика дешифраторів
- •3.1.2 Лінійний дешифратор
- •3.1.3 Загальна характеристика шифраторів
- •3.1.4. Пріоритетний шифратор на три входи
- •Логіку роботи пріоритетного шифратора на три входи представлено в табл. 3.3
- •Контрольні питання
- •Завдання підготовки для виконання роботи на комп'ютері
- •Дослідження дешифраторів та шифраторів на комп'ютері
- •Вправи і завдання
- •3.2 Мультиплексори і демультиплексори
- •3.2.1 Загальна характеристика мультиплексорів
- •3.2.2 Каскадування мультиплексорів
- •3.2.3 Загальна характеристика демультиплексорів
- •3.2.4 Демультиплексор на чотири входи
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •3.3 Схеми порівняння і контролю
- •3.3.1 Загальна характеристика схем порівняння
- •3.3.2 Схеми порівняння двійкових слів а і в
- •3.3.3 Схеми порівняння двох слів "на більше"
- •3.3.4 Загальна характеристика схем контролю парності
- •Контрольні питання
- •3.4 Перетворювачі кодів
- •3.4.2 Перетворювач прямого коду в обернений
- •3.4.3 Перетворювач прямого коду в доповняльний код
- •3.4.4 Перетворювач прямого коду в код Грея
- •Контрольні питання
- •3.5 Двійкові суматори
- •3.5.1 Загальна характеристика суматорів
- •3.5.2 Однорозрядні суматори
- •3.5.3 Послідовний багаторозрядний суматор
- •3.5.4 Паралельні багаторозрядні суматори
- •3.5.5 Двійково-десяткові суматори
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Вузли з пам'яттю
- •4.1 Лічильники
- •4.1.1 Загальна характеристика лічильників
- •4.1.2 Двійкові підсумовувальні та віднімальні лічильники
- •Двійкові реверсивні лічильники
- •Двійково-десяткові лічильники
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •4.2 Регістри
- •4.2.1 Загальна характеристика регістрів
- •4.2.2 Установлювальні мікрооперації.
- •4.2.3 Записування інформації
- •4.2.4 Зчитування інформації
- •4.2.5 Логічні мікрооперації в регістрах
- •4.2.6 Мікрооперації зсуву
- •Контрольні питання
- •Логічні мікрооперації в регістрах.
- •Завдання підготовки до роботи на комп'ютері
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.1 Класифікація арифметико-логічних пристроїв
- •5.2 Мови описання операційних пристроїв
- •5.3 Пристрої керування
- •5.4 Центральний пристрій керування
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Електронна пам'ять комп'ютерів
- •6.1 Загальна характеристика пам'яті
- •6.1.2. Класифікація електронної пам'яті
- •6.1.3 Основні параметри пам'яті
- •6.2 Динамічна пам'ять
- •6.2.1 Схема динамічного запам'ятовувального пристрою
- •6.2.2 Регенерація динамічної пам'яті
- •Не дивлячись на те, що sdram до цих пір застосовується, її все більше витісняють з комп'ютерного ринку оперативної пам'яті дві інші технології – ddr sdram і dr dram.
- •6.2.3 Модулі динамічної пам'яті
- •6.2.4 Віртуальна пам'ять
- •6.3 Статичні запам'ятовувальні пристрої
- •6.3.1 Загальна характеристика статичних запамятовувальних пристроїв
- •6.3.2 Різновиди статичної пам'яті
- •6.4 Пам'ять для довготривалого зберігання (пзп, nvram)
- •6.5 Мікросхеми постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.1 Мікросхеми програмованих постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.2 Мікросхеми рпзп-ес на мнон-транзисторах
- •6.5.3 Мікросхеми рпзпу на лізмон-транзисторах
- •6.6 Флеш-пам'ять
- •6.6.1 Мікросхема файлової флеш-пам'яті 28f008sa
- •6.7.1 Загальні відомості про пліс
- •6.6.2 Пам'ять типу Strata Flash
- •6.7 Програмувальні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •6.7.2 Область застосування пліс
- •6.7.3 Прості й складні програмувальні логічні пристрої (плп)
- •6.7.4 Програмувальні логічні матриці (плм)
- •6.7.5 Програмувальні матриці pal і gal
- •6.7.6 Складні плп
- •Контрольні питання
- •Область застосування пліс.
- •7.1 Параметри процесорів
- •7.2 Властивості процесорів
- •7.3 Режими роботи процесорів
- •7.3.1 Реальний режим
- •7.3.2 Захищений режим
- •7.3.3 Віртуальний реальний режим
- •7.4 Архітектура мікропроцесорів
- •7.5 Програмно керований обмін інформацією
- •7.6 Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори
- •7.6.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1821вм85а
- •7.6.2Структура мікропроцесора вм85
- •7.6.3 Формати команд і даних. Способи адресації
- •7.6.4 Система команд мікропроцесора вм85. Загальна характеристика
- •7.6.5 Команди пересилання
- •7.6.6 Команди арифметичних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.7 Команди логічних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.8 Команди керування введенням - виведенням, стеком і станами мікропроцесора вм85
- •7.7 Однокристальні шістнадцятирозрядні мікропроцесори
- •7.7.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1810вм86а
- •7.7.2 Функції арифметико-логічного пристрою
- •7.7.3 Пристрій керування і синхронізації
- •7.7.4 Система команд мікропроцесора вм86
- •7.8 Арифметичний співпроцесор к1810вм87
- •7.9 Суперскалярні 32-розрядні мікропроцесори із cisc -архітектурою
- •7.9.1 Узагальнена характеристика суперскалярних cisc-мікропроцесорів
- •7.10 Структура мікропроцесора Pentium
- •7.11 Суперскалярні мікропроцесори з risc-архиітектурою
- •7.12 Архітектура power
- •7.13 Покоління процесорів
- •Предметний покажчик
- •Динамічна пам'ять 109 Довжина 12
- •Елемент пам'яті 108
- •Непозиційна система числення 8
- •Центральний пристрій управління 99
- •Список літератури
Розділ 1. Арифметичні основи схемотехніки еом
1.1 Системи числення і поняття коду
З
цього розділу ви зможете:
дізнатися
про поняття коду та систем числення;
засвоїти
перетворення чисел з однієї системи
числення в іншу;
дізнатися про
кодування від'ємних чисел;
засвоїти
форми представлення чисел;
ознайоми-тися
з виконанням основних операцій з
числами з фіксованою комою;
ознайоми-тися
з виконанням основних операцій з
числами представленими у формі з
плаваючою
комою.
В процесі
переробки інформації цифрові ЕОМ –
комп'ютери, оперують числами, які
подаються в деякій системі числення.
Cукупність
прийомів і правил для записування чисел
цифровими знаками, називають
системою числення.
Цифрами
прийнято називати елементи (символи)
алфавіту, які використовуються для
запису чисел в деякій системі числення.
Кожній цифрі даного числа однозначно
ставиться у відповідність її кількісний
(числовий) еквівалент.
Розрізняють
позиційні і непозиційні системи
числення. Система,
для якої значення символу, тобто цифри,
не залежить від його положення в числі
називають непозиційною
системою числення. До
таких систем відноситься, зокрема,
римська система (правда з деякими
застереженнями). Тут, наприклад, символ
V завжди означає п'ять, незалежно від
його місця в записі числа. Є й інші
сучасні непозиційні системи.
Позиційна
система числення – це
система, в якій значення кожної цифри
залежить від її числового еквівалента
і від її місця (позиції) в числі, тобто
один і той самий символ (цифра) може
набувати різних значень.
Найбільш
відомою позиційною системою числення
є десяткова система числення. Наприклад,
в десятковому числі 876 перша цифра
справа означає 6 одиниць, сусідня з нею
– 7 десятків, а зліва – 8 сотень.
Будь-яка
позиційна система числення характеризується
основою. Основою або
базисом q позиційної
системи числення
називають кількість
знаків або символів, використовуваних
для подання числа в цій системі.
Цифри
числа в позиційній системі числення
розміщують на окремих позиціях, які
прийнято називати розрядами числа в
даній системі числення. Кількість
розрядів у записі числа називають
розрядністю числа.
У позиційній системі числення число можна представити поліномом:
Aq=anqn+...+a1q1+a0q0+a-1q-1+....+a-mq-m, (1.1)
де Aq – довільне число, записування в системі числення з основою q;
aі – коефіцієнти ряду, тобто цифри системи числення;
n, m – кількість цілих і дробових розрядів відповідно.
Основа системи числення показує, скільки різних значень у межах i-го розряду може набувати кожна цифра aі числа A. Нумерацію розрядів у цілій частині числа здійснюють ліворуч від коми, а в дробовій – праворуч від коми. Причому, нумерація розрядів починається з 0. Приклади деяких систем числення наведені в таб. 1.1.
Таблиця 1.1. Найбільш поширені системи числення
Основа, q |
Назва системи числення |
Використовувані символи |
2 |
Двійкова |
0,1 |
3 |
Трійкова |
0, 1,2 |
5 |
П'ятіркова |
0,1,2,3,4 |
8 |
Вісімкова |
0,1,2,3,4,5,6,7 |
10 |
Десяткова |
0, 1,2, 3,4,5, 6, 7, 8, 9 |
16 |
Шістнадцяткова |
0, 1,2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, А, В, С,D,E,F |
Десяткова
система числення (q = 10)
використовує десять цифр а
{0,1,2,...,9}. Згідно (табл.
1.1) десяткове число 1961,321 представляється
у вигляді:
1961,32110 = 1·103 + 9·102 + 6·101+ 1·100 + 3·10-1+2·10-2+ 1·10-3 = 1000 + 900 + 60 + 1+ 0,3 + 0,02 + 0,001.
Нижній індекс, що приписується числу (у даному прикладі 10), вказує систему числення, в якій записане дане число.
Коефіцієнтами ряду для вісімкової системи числення (q = 8) служать вісім цифр а {0,1,2,...,7}.
Приклад вісімкового числа:
2348 = 2·82 + 3·81 + 4·80 = 128 + 24 + 4 = 15610.
Шістнадцяткова система числення (q =16) використовує шістнадцять символів: десять арабських цифр і перші шість символів латинського алфавіту, тобто а {0, 1, 2,...,9, 10=А, 11=B, 12=C, 13=D, 14=E, 15=F}.
Наприклад, число 274510 в шістнадцятковій системі представляється:
А·162 + В·161 + 9·160 =10·162 + 11·161 + 9·160 = 2560 + 176 + 9 =274510.
У двійковій системі числення (q=2) використовують дві цифри 0 і 1, а {0,1}. Приклад запису двійкового числа: 111,012. Згідно (табл. 1.1) воно дорівнює:
1·22 + 1·21 +1·20 +0·2-1 +1·2-2 = 4 + 2 + 1 + 0 + 0,25 = 7,2510
