- •Схемотехніка еом
- •Мелітополь–2010
- •Розділ 1. Арифметичні основи схемотехніки еом
- •1.1 Системи числення і поняття коду
- •1.2 Перетворення чисел з однієї позиційної системи в іншу
- •1.3 Форма представлення чисел з плаваючою комою
- •1.4 Кодування від’ємних чисел
- •1.5 Арифметичні операції додавання і віднімання
- •1.6 Арифметичні операції множення і ділення
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 2. Логічні основи еом
- •2.1 Алгебра логіки (ал)
- •2.2 Теорема Шеннона
- •2.3 Мінімізація булевих функцій
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 3. Типові функціональні вузли схемотехніки еом
- •3.1 Дешифратори і шифратори
- •3.1.1 Загальна характеристика дешифраторів
- •3.1.2 Лінійний дешифратор
- •3.1.3 Загальна характеристика шифраторів
- •3.1.4. Пріоритетний шифратор на три входи
- •Логіку роботи пріоритетного шифратора на три входи представлено в табл. 3.3
- •Контрольні питання
- •Завдання підготовки для виконання роботи на комп'ютері
- •Дослідження дешифраторів та шифраторів на комп'ютері
- •Вправи і завдання
- •3.2 Мультиплексори і демультиплексори
- •3.2.1 Загальна характеристика мультиплексорів
- •3.2.2 Каскадування мультиплексорів
- •3.2.3 Загальна характеристика демультиплексорів
- •3.2.4 Демультиплексор на чотири входи
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •3.3 Схеми порівняння і контролю
- •3.3.1 Загальна характеристика схем порівняння
- •3.3.2 Схеми порівняння двійкових слів а і в
- •3.3.3 Схеми порівняння двох слів "на більше"
- •3.3.4 Загальна характеристика схем контролю парності
- •Контрольні питання
- •3.4 Перетворювачі кодів
- •3.4.2 Перетворювач прямого коду в обернений
- •3.4.3 Перетворювач прямого коду в доповняльний код
- •3.4.4 Перетворювач прямого коду в код Грея
- •Контрольні питання
- •3.5 Двійкові суматори
- •3.5.1 Загальна характеристика суматорів
- •3.5.2 Однорозрядні суматори
- •3.5.3 Послідовний багаторозрядний суматор
- •3.5.4 Паралельні багаторозрядні суматори
- •3.5.5 Двійково-десяткові суматори
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Вузли з пам'яттю
- •4.1 Лічильники
- •4.1.1 Загальна характеристика лічильників
- •4.1.2 Двійкові підсумовувальні та віднімальні лічильники
- •Двійкові реверсивні лічильники
- •Двійково-десяткові лічильники
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •4.2 Регістри
- •4.2.1 Загальна характеристика регістрів
- •4.2.2 Установлювальні мікрооперації.
- •4.2.3 Записування інформації
- •4.2.4 Зчитування інформації
- •4.2.5 Логічні мікрооперації в регістрах
- •4.2.6 Мікрооперації зсуву
- •Контрольні питання
- •Логічні мікрооперації в регістрах.
- •Завдання підготовки до роботи на комп'ютері
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.1 Класифікація арифметико-логічних пристроїв
- •5.2 Мови описання операційних пристроїв
- •5.3 Пристрої керування
- •5.4 Центральний пристрій керування
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Електронна пам'ять комп'ютерів
- •6.1 Загальна характеристика пам'яті
- •6.1.2. Класифікація електронної пам'яті
- •6.1.3 Основні параметри пам'яті
- •6.2 Динамічна пам'ять
- •6.2.1 Схема динамічного запам'ятовувального пристрою
- •6.2.2 Регенерація динамічної пам'яті
- •Не дивлячись на те, що sdram до цих пір застосовується, її все більше витісняють з комп'ютерного ринку оперативної пам'яті дві інші технології – ddr sdram і dr dram.
- •6.2.3 Модулі динамічної пам'яті
- •6.2.4 Віртуальна пам'ять
- •6.3 Статичні запам'ятовувальні пристрої
- •6.3.1 Загальна характеристика статичних запамятовувальних пристроїв
- •6.3.2 Різновиди статичної пам'яті
- •6.4 Пам'ять для довготривалого зберігання (пзп, nvram)
- •6.5 Мікросхеми постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.1 Мікросхеми програмованих постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.2 Мікросхеми рпзп-ес на мнон-транзисторах
- •6.5.3 Мікросхеми рпзпу на лізмон-транзисторах
- •6.6 Флеш-пам'ять
- •6.6.1 Мікросхема файлової флеш-пам'яті 28f008sa
- •6.7.1 Загальні відомості про пліс
- •6.6.2 Пам'ять типу Strata Flash
- •6.7 Програмувальні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •6.7.2 Область застосування пліс
- •6.7.3 Прості й складні програмувальні логічні пристрої (плп)
- •6.7.4 Програмувальні логічні матриці (плм)
- •6.7.5 Програмувальні матриці pal і gal
- •6.7.6 Складні плп
- •Контрольні питання
- •Область застосування пліс.
- •7.1 Параметри процесорів
- •7.2 Властивості процесорів
- •7.3 Режими роботи процесорів
- •7.3.1 Реальний режим
- •7.3.2 Захищений режим
- •7.3.3 Віртуальний реальний режим
- •7.4 Архітектура мікропроцесорів
- •7.5 Програмно керований обмін інформацією
- •7.6 Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори
- •7.6.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1821вм85а
- •7.6.2Структура мікропроцесора вм85
- •7.6.3 Формати команд і даних. Способи адресації
- •7.6.4 Система команд мікропроцесора вм85. Загальна характеристика
- •7.6.5 Команди пересилання
- •7.6.6 Команди арифметичних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.7 Команди логічних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.8 Команди керування введенням - виведенням, стеком і станами мікропроцесора вм85
- •7.7 Однокристальні шістнадцятирозрядні мікропроцесори
- •7.7.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1810вм86а
- •7.7.2 Функції арифметико-логічного пристрою
- •7.7.3 Пристрій керування і синхронізації
- •7.7.4 Система команд мікропроцесора вм86
- •7.8 Арифметичний співпроцесор к1810вм87
- •7.9 Суперскалярні 32-розрядні мікропроцесори із cisc -архітектурою
- •7.9.1 Узагальнена характеристика суперскалярних cisc-мікропроцесорів
- •7.10 Структура мікропроцесора Pentium
- •7.11 Суперскалярні мікропроцесори з risc-архиітектурою
- •7.12 Архітектура power
- •7.13 Покоління процесорів
- •Предметний покажчик
- •Динамічна пам'ять 109 Довжина 12
- •Елемент пам'яті 108
- •Непозиційна система числення 8
- •Центральний пристрій управління 99
- •Список літератури
1.3 Форма представлення чисел з плаваючою комою
У загальному випадку число у формі з плаваючою комою представляється у вигляді:
A = mqр, (1.2)
де m – мантиса числа;
q – основа системи числення;
p – порядок числа.
Приклад представлення числа 1984 в десятковій системі числення у форму з плаваючою комою:
1984·100 або 198,4·101, або 0,1984·104.
Максимально точне представлення числа з плаваючою комою досягається в так званому нормалізованому вигляді, коли ціла частина відсутня, а перша цифра після розділювальної коми є значущою.
Наприклад, число 1984 в нормалізованому вигляді записується як 0,1984·104, а число 0,000213 як 0,213·10-3.
У двійкового нормалізованого числа у формі з плаваючою комою мантиса – правильний дріб і в старшому розряді мантиси завжди стоїть одиниця. Операція приведення числа до нормалізованого вигляду називається нормалізацією. Нормалізація чисел у комп'ютері виконується автоматично або за спеціальною програмою.
Оскільки система числення для заданого цифрового автомата (комп'ютера) залишається постійною, то при представленні числа у форматі з плаваючою комою немає необхідності указувати її основу, достатньо лише представити показник степені порядку числа.
Представлення двійкового числа у формі з плаваючою комою, у виділеній частині розрядної сітки, відводиться по одному розряду для представлення знаку числа (мантиси) Sm і знаку показника степені (порядку) Sp і певне число розрядів для представлення значення самого показника p, а також розряди для розміщення значення модуля мантиси m.
Формат чисел у формі з плаваючою комою для шістнадцятирозрядної сітки наведений в табл. 1.3. Тут для модулів порядку і мантиси відведено відповідно п'ять і дев'ять розрядів. Кома в порядку розташовується (умовно) після молодшого розряду, а в мантисі – перед старшим. Знаки порядку і мантиси розміщуються перед їхніми старшими розрядами.
Таблиця 1.3. Формат чисел у формі з плаваючою комою для 16-розрядної сітки
Номер розряду |
|||||||||||||||
15 |
14 |
13 |
12 |
11 |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
0 |
знак порядку |
Порядок |
знак ман-тиси
|
Мантиса |
||||||||||||
Основною перевагою представлення чисел у формі з плаваючою комою є великий діапазон машинних чисел і висока точність їх подання. Діапазон визначається довжиною розрядної сітки, виділеної під характеристику, а точ-
ність – визначається довжиною розрядної сітки, виділеної під мантису.
1.4 Кодування від’ємних чисел
Для запису знака числа, заміни операції віднімання чисел додаванням їх кодів, а також для визначення переповнення розрядної сітки використовують прямий, обернений і доповняльний коди, де для представлення знака числа відводиться знаковий розряд, який розташовується ліворуч від старшого розряду і відділяється комою. У знаковий розряд записують нуль (для додатного числа) або одиницю (для від’ємного). Кома в машині в явному вигляді не ставиться, а тільки мається на увазі.
Машинними поданнями називають числа, представлені в прямому, оберненому і доповняльному кодах. Вони складаються із знакового розряду і цифрової частини (модуля числа).
Додатні числа у всіх кодах записуються однаково. Якщо позначити машинні подання числа А в прямому коді [А]ПР, в оберненому коді [A]ОБ, в доповняльному коді [А]Д, то для додатних чисел маємо:
[А]ПР=[A]ОБ=[А]Д. (1.3)
Обернений код від’ємного числа утворюється з його прямого коду після інвертування значень розрядів цифрової частини, тобто заміною нуля на одиницю й одиниці – на нуль, значення знакового розряду при цьому не змінюється. Доповняльний код від’ємного двійкового числа утворюється з його оберненого коду шляхом додавання одиниці до молодшого розряду.
Приклад утворення прямого, оберненого і доповняльного кодів для від'ємного числа А=1,1111001
|А|ПР
=1,1111001
|А|ОБ
=1,0000110
+ 1
[А]Д
=
1,0000111.
У модифікованих кодах знак числа дублюється в двох знакових розрядах.
Перехід від оберненого коду від’ємного числа до прямого коду здійснюється шляхом інвертування значення розрядів цифрової частини без зміни значення знакового розряду. Для переходу від доповняльного коду від’ємного числа до прямого спочатку одержують його обернений код, а потім додають одиницю до молодшого розряду.
Подання в модифікованих кодах чисел А = 11012 і В = -11012:
|А|ПР = |А| ОБ = [А]Д = 00,1101;
|В|ПР = 11,1101;
|В|ОБ =11,0010;
[В]Д =11,0011.
